(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 14
  • № 13
  • № 12
  • № 11
  • № 10
  • № 9
  • № 8
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
14/21
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Квітень , 2015/№ 15

Фінзвітність за I квартал: основні акценти

Наближаються строки подання квартальної фінзвітності. Бухобліковими новаціями Мінфін нас у I кварталі не «навантажував», тому вже легше. Однак слід мати на увазі, що тепер на показниках бухобліку ґрунтується розрахунок податку на прибуток, тому до складання фінзвітності слід ставитися з особливою обережністю. Сьогодні ми нагадаємо основні моменти, пов’язані з поданням квартальної фінзвітності.

Куди подають квартальну фінзвітність

Головна новація 2015 року полягає в тому, що фінзвітність за I квартал до податкових органів не подають.

Нагадаємо: згідно зі старою редакцією п. 57.1 ПКУ платник податків, що сплачує авансовий внесок, який за підсумками I кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, мав право подати податкову декларацію та фінансову звітність за I квартал. Такий платник податків авансові внески у II — IV кварталах звітного (податкового) року не здійснював, а податкові зобов’язання визначав на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів і за рік, яка подавалася до контролюючого органу в порядку, передбаченому ПКУ.

Однак у новій редакції п. 57.1 ПКУ такої норми немає. І хоча згідно з п. 9 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ в січні — грудні 2015 року та січні — травні 2016 року платники зобов’язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток відповідно до п. 57.1 ПКУ в редакції, яка діяла до 1 січня 2015 року (тобто за старими правилами), очевидно, уже не буде можливості подати збиткову декларацію за I квартал.

Тому фінансова звітність за I квартал подається лише до органів статистики (див. таблицю на с. 23).

 

Порядок подання квартальної фінансової звітності до органів статистики

Суб’єкт

Критерії(1)

Склад звітності

Строк подання звітності

1. Суб’єкти мікропідприємництва

Середньооблікова кількість працівників не перевищує 10 осіб(2)

Спрощений фінансовий звіт

суб’єкта малого підприємництва:

1) ф. № 1-мс «Баланс»;

2) ф. № 2-мс «Звіт про фінансові результати»

Квартальну фінзвітність не подають (подають лише річну)

Річний дохід не перевищує суму, еквівалентну 2 млн євро (31442032,25 грн.)(3)

2. Суб’єкти малого підприємництва (за винятком суб’єктів мікропідприємництва)

Середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб(2)

Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва:

1) ф. № 1-м «Баланс»;

2) ф. № 2-м «Звіт про фінансові результати»

Не пізніше 25-го числа місяця, наступного за звітним кварталом. За I квартал — не пізніше 27.04.15 р.(4)

Річний дохід не перевищує суму, еквівалентну 10 млн євро (157210161,24 грн.)(3)

3. Суб’єкти великого підприємництва

Середньооблікова кількість працівників перевищує 250 осіб(2)

1) ф. № 1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)»;

2) ф. № 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)»

Річний дохід перевищує суму, еквівалентну 50 млн євро (786050806,19 грн.)(3)

4. Суб’єкти середнього підприємництва

Середньооблікова кількість працівників — від 50 до 250 осіб(2)

Річний дохід перевищує суму, еквівалентну 10 млн євро (157210161,24 грн.), але менше суми, еквівалентної 50 млн євро (786050806,19 грн.)(3)

(1) Критерії віднесення суб’єктів підприємництва до певної категорії зазначені в ч. 3 ст. 55 ГКУ. Детальніше про їх розрахунок читайте у «БТ», 2013, № 40, с. 15; 2014, № 3, с. 11.

(2) Відповідно до п. 3.1 Інструкції № 286 середня кількість працівників підприємства за період визначається як сума таких показників:

середньооблікової кількості штатних працівників;

середньої кількості зовнішніх сумісників;

середньої кількості працюючих за цивільно-правовими договорами.

(3) Показник річного доходу визначають за даними бухгалтерського обліку як суму оборотів за 2014 рік: Дт 70, 71, 72, 73, 74 — Кт 79. Середньорічний курс НБУ за 2014 рік дорівнює 15,721016 грн. за 1 євро.

Детальніше про розрахунок цих критеріїв читайте у «БТ», 2013, № 40, с. 15.

(4) За загальними правилами фінзвітність має бути надана не пізніше 25.04.15 р., але оскільки ця дата припадає на неробочий день (суботу), то строк подання переноситься на перший після вихідного робочий день (п. 10 Порядку № 419), тобто на 27.04.15 р.

 

Зверніть увагу! Виходячи з п. 3 розд. І П(С)БО 25 критерії для визначення статусу СМП розраховують на підставі показників за 2014 рік. Проте в разі їх перевищення за результатами I кварталу 2015 року підприємство зобов’язано перейти на «великий» формат і подавати фінзвітність відповідно до НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Особливості такого переходу роз’яснювалися в листі МФУ від 19.09.14 р. № 31-11410-08-10/24149 // «БТ», 2015, № 3, с. 7.

На замітку: незважаючи на те що суб’єкти мікропідприємництва квартальну фінзвітність до офіційних органів не подають, від обов’язку складання квартальної (проміжної) фінзвітності вони не звільнені (ч. 7 ст. 11 Закону про бухоблік).

Особливість: згідно з п. 2 Порядку № 419 у разі, коли організація діяльності органів держстатистики припинена (порушена) у зв’язку з тимчасовою окупацією території та/або проведенням антитерористичної операції, підприємства, розташовані на такій території, подають фінансову звітність після відновлення звичайної діяльності цього органу або до відповідного органу на неокупованій території.

 

Вимоги щодо заповнення фінзвітності

Основними приписами щодо заповнення фінзвітності є такі:

1) форма подання фінансової звітності (п. 4 Порядку № 419): фінзвітність може бути подана особисто або надіслана поштою;

2) дата подання фінансової звітності: день фактичної передачі фінзвітності за призначенням, а в разі надсилання її поштою — дата отримання адресатом, зазначена на штемпелі підприємства зв’язку, яке обслуговує адресата (п. 4 Порядку № 419);

3) загальні правила складання фінзвітності:

• фінзвітність заповнюють у гривнях, у тому числі й ті підприємства, які використовують МСФЗ* (лист МФУ від 17.12.13 р. № 31-08410-07-10/36519);

* Про те, хто зобов’язаний використовувати МСФЗ, ми розповідали у статті «Фінзвітність за 2014 рік: основні моменти» // «БТ», 2015, № 3, с. 33.

• СМП заповнюють звітність у тисячах гривень з одним десятковим знаком (п. 1 розд. I П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва»), інші суб’єкти підприємницької діяльності (великі та середні) — у тисячах гривень без десяткових знаків. Виняток: розділ IV Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (Форма № 2), грошові показники якого наводяться у гривнях з копійками;

• Баланс складають станом на кінець останнього дня кварталу, тобто за I квартал станом на 31.03.15 р. (п. 1 ст. 13 Закону про бухоблік);

• у гр. 3 Балансу за I квартал 2015 року у загальному випадку вказують сальдо, наведене у гр. 4 Балансу за 2014 рік. Виняток становлять випадки виправлення в I кварталі помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх роках. Такі помилки виправляють шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року (див. лист МФУ від 17.07.13 р. № 31-08410-07-29/21303, статтю «Помилки у фінзвітності: як виправити?» // «БТ», 2014, № 41, с. 13);

від’ємні значення (значення, що підлягають відніманню) наводять у формах фінзвітності в дужках (п. 5 розд. ІІ НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»);

згортання статей активів і зобов’язань, доходів та витрат (крім випадків, передбачених відповідними НП(С)БО) не допускається (п. 3 розд. IV НП(С)БО 1, п. 6 розд. I П(С)БО 25);

• підприємства можуть не наводити статті, які передбачені у формах фінзвітності, затверджених НП(С)БО 1, у разі якщо за ними відсутня інформація до розкриття (крім випадків, коли така інформація була в попередньому звітному періоді);

• підприємства мають право включати до фінансових звітів додаткові статті в порядку, визначеному НП(С)БО 1, у разі якщо стаття відповідає таким критеріям: інформація є істотною та оцінку статті може бути достовірно визначено. Склад статей фінансової звітності визначає підприємство у своїй обліковій політиці (див. про це у «БТ», 2014, № 1, с. 23 та 31). Критерії істотності інформації наведені в Методрекомендаціях № 635;

• фінансова звітність має бути підписана керівником і бухгалтером підприємства (ч. 1 ст. 11 Закону № 996). Детальніше про це ви можете прочитати у «БТ», 2014, № 14, с. 36.

 

Зв’язок з податком на прибуток

У статті «Облікова політика — 2015: що змінюємо під податкову реформу» // «БТ», 2015, № 4, с. 33, ми розповідали про те, які зміни слід унести до облікової політики у зв’язку з податковими новаціями 2015 року.

Зазначимо основні моменти:

1) в обліковій політиці бажано передбачити ту саму вартісну межу поділу малоцінних необоротних матеріальних активів та основних засобів, що й у податковому обліку, а саме 2500 грн. (п.п. 14.1.138 ПКУ);

2) для «високодохідних» осіб, які за підсумками 2015 року проводитимуть коригування фінрезультату на податкові різниці (дохід перевищить 20 млн грн.), бажано, щоб передбачений у бухгалтерському обліку строк корисної експлуатації об’єкта основних засобів і нематеріальних активів збігався з мінімально допустимим строком їх амортизації з ПКУ;

3) для обкладення ПДВ (з метою порівняння договірної вартості товарів з їх первісною вартістю (собівартістю) згідно з абз. 2 п. 188.1 ПКУ) має значення метод обліку ТЗВ, що використовується. З позиції оптимізації ПДВ є сенс встановити в обліковій політиці варіант обліку ТЗВ за «середнім відсотком» (див. «БТ», 2013, № 41, с. 24).

При використанні для списання запасів методу середньозваженої собівартості бажано застосовувати оцінку запасів на дату операції (п. 19 П(С)БО 9 «Запаси»), оскільки при оцінці на кінець місяця (п. 18 П(С)БО 9) протягом місяця собівартість одиниці запасів буде невідомою.

Виробничим підприємствам є сенс обрати методом обліку витрат на виробництво продукції нормативний метод. У цьому випадку наднормативні витрати не братимуть участі при порівнянні з ПДВшною базою. Пов’язано це з тим, що такі витрати згідно з п. 11 П(С)БО 16 «Витрати», обминувши рахунок 26, відразу списують на собівартість реалізації (на субрахунок 901 «Собівартість реалізованої готової продукції»);

4) стосовно резерву сумнівних боргів (РСБ) ми звертали увагу на те, що у викладених у п. 139.2 ПКУ правилах допущено логічну помилку*. Якщо дотримуватись їх буквально, то фінрезультат фактично зменшиться лише на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, що відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 ПКУ, яка перевищила суму РСБ! Однак це суперечить системному прочитанню ПКУ, адже очевидно, що до податкових витрат слід включати всю суму безнадійної дебзаборгованості, що відповідає ознакам з п.п. 14.1.11 ПКУ.

* Детальніше про це можна прочитати у статті «Формуємо резерв сумнівних боргів з оглядкою на податковий результат» // «БТ», 2015, № 14, с. 11.

Ураховуючи викладене, ми рекомендуємо «високодохідним» суб’єктам, які проводять коригування фінрезультату:

• установити в бухгалтерському обліку ті самі критерії визнання дебіторської заборгованості безнадійною, що й у податковому обліку (п.п. 14.1.11 ПКУ);

• розраховувати РСБ так, щоб уся сума безнадійної дебіторської заборгованості в періоді її визнання списувалася на витрати, а не за рахунок РСБ;

5) «високодохідним» платникам з позиції оподаткування сьогодні вигідно відображати в бухгалтерському обліку інвестиційну нерухомість за первісною вартістю, зменшеною на суму нарахованої амортизації з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигід від її відновлення (п. 16 П(С)БО 32 «Інвестиційна нерухомість»).

Платникам податку на нежитлову нерухомість потрібно звернути увагу на такий нюанс. Податок на нежитлову нерухомість не повинен включатися в бухгалтерському обліку до витрат, оскільки інакше він буде врахований при обчисленні податку на прибуток двічі:

• уперше зменшить бухгалтерський (податковий) прибуток у складі адміністративних витрат (рахунок 92 «Адміністративні витрати»);

• удруге зменшить сам податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на підставі п. 137.5 ПКУ.

У зв’язку з цим тим платникам податку на прибуток, які обчислюють податок на нерухомість за об’єктами житлової і нежитлової нерухомості, в аналітичному обліку потрібно їх розмежувати. Податок на житлову нерухомість можна показати на субрахунку 641/нерухомість/житлова, а податок на нежитлову нерухомість — на субрахунку 641/нерухомість/нежитлова.

Нарахування податку на нежитлову нерухомість слід показувати наприкінці року, коли відома сума податку на прибуток. При цьому можливі два варіанти відображення цього податку.

У першому варіанті:

• суму податку на нежитлову нерухомість, яка враховується у зменшення податку на прибуток, показують проводкою Дт 641/прибуток — Кт 641/нерухомість/нежитлова. При цьому кореспонденцію Дт 98 — Кт 641/прибуток здійснюють на повну суму нарахованого податку на прибуток (до віднімання від нього суми податку на нежитлову нерухомість);

• частину, що залишилася, яка не спрямована на зменшення податку на прибуток, відображають проводкою: Дт 92 — Кт 641/нерухомість/нежитлова. У такому самому порядку слід відображати і податок на житлову нерухомість.

У другому варіанті:

• суму податку на нежитлову нерухомість, яка зараховується у зменшення податку на прибуток, показують проводкою Дт 98 — Кт 641/нерухомість/нежитлова. При цьому кореспонденцію Дт 98 — Кт 641/прибуток здійснюють вже на суму за вирахуванням податку на нежитлову нерухомість;

• частину, що залишилася, яка не спрямована на зменшення податку на прибуток, відображають проводкою: Дт 92 — Кт 641/нерухомість/нежитлова. У такому самому порядку показують і податок на житлову нерухомість.

Нам більше до вподоби перший варіант. Утім, кінцеві результати в обох варіантах будуть однаковими. Головне — не показувати «заліковий» податок на рахунку 92, тоді «усе зійдеться».

 

Штрафи за неподання фінзвітності

За неподання фінзвітності до органів статистики на посадових осіб підприємства можуть накласти адміністративний штраф за ст. 1863 КпАП у розмірі від 170 до 255 грн. Штрафують за зазначеною статтею органи статистики (ст. 2443 КпАП), на що звернув увагу Держкомстат ще в листі від 01.11.01 р. № 16-1-67 (ср. 025069200).

На завершення розмови зауважимо, що порядок заповнення фінзвітності детально розглядався у «БТ», 2014, № 4, с. 17; № 5, с. 17; № 14, с. 21.

 

Висновки

  • Фінансову звітність за 2014 рік подають до органів статистики не пізніше 27.04.15 р. особисто або поштою.

  • Суб’єкти великого та середнього підприємництва складають «великий» фінзвіт згідно з НП(С)БО 1, суб’єкти малого підприємництва (крім суб’єктів мікропідприємництва) — Фінансовий звіт СМП, а суб’єкти мікропідприємництва — Спрощений фінансовий звіт СМП.

  • Суб’єкти мікропідприємництва квартальну фінзвітність до офіційних органів не подають, але складати квартальну фінзвітність зобов’язані.

  • За неподання фінзвітності до органів статистики на посадових осіб підприємства можуть накласти адміністративний штраф за ст. 1863 КпАП у розмірі від 170 до 255 грн.

 

Документи та скорочення статті

Порядок № 419 — Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.

Інструкція № 286 — Інструкція зі статистики кількості працівників, затверджена наказом Держкомстату України від 28.09.05 р. № 286.

Методрекомендації № 635 — Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства, затверджені наказом МФУ від 27.06.13 р. № 635.

МСФЗ — міжнародні стандарти фінансової звітності.

СМП — суб’єкт малого підприємництва.

ТЗВ — транспортно-заготівельні витрати.

фінансова звітність, квартал додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті