У цьому листі податківці порушили актуальну тему: строк виправлення помилок з ПДВ, якщо занижено податковий кредит (ПК) у зв’язку з невідображенням та/або недовідображенням сум ПДВ з податкових накладних (ПН).
Тут податківці дійшли такого висновку: платник, який допустив помилку в податковій звітності, а саме частково включив суму ПДВ до складу ПК у декларації з ПДВ на підставі отриманої ПН, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), має право подати уточнюючий розрахунок з урахуванням строку позовної давності зі ст. 102 ПКУ, тобто в межах 1095 днів, і виправити неправильно відображені показники.
Нібито все правильно. Тим більше що у ПКУ чітко прописаний строк виправлення для будь-яких помилок, і в загальному випадку він становить 1095 днів ( п. 50.1, ст. 102 ПКУ).
Однак податківці жорстко відстоюють позицію, згідно з якою строк давності для виправлення ПДВ-помилок, коли платник забув (не врахував, втратив) усю суму ПДВ з ПН скорочується до 365 днів. Так вони стверджують у консультації з категорії 101.14 ЗІР ДФСУ. Аргумент знайшли в п. 198.6 ПКУ, який, на їх думку, забороняє відображати «забуті» суми ПК після закінчення 365 днів з дня складання ПН.
Ось і в листі, що коментується, ДФСУ дозволяє скористатися строком 1095 днів, якщо ПН усе- таки була врахована в декларації, однак у помилковій сумі. Отже, якщо ПН зовсім не врахували, то після закінчення 365 днів право на ПК втрачено.
На нашу думку, така позиція податківців є помилковою. Адже п. 198.6 ПКУ обмежує строком у 365 днів відображення сум ПДВ саме у складі ПК поточного періоду, а про помилки там ані слова. Отже, для помилок слід застосовувати загальний строк 1095 днів. При цьому ми згодні, що не можна показати такі забуті суми ПДВ у ряд. 10.1 поточної декларації, але можна подати уточнюючий розрахунок. До речі, тепер уже офіційно в п. 1 розд. VI Порядку № 21* прописано, що ПДВ-помилки виправляються тільки одним способом — через подання уточнюючого розрахунку як самостійного документа.
* Порядок заповнення та подання податкової звітності з ПДВ, затверджений наказом Мінфіну від 28.01.16 р. № 21 ( «БТ», 2016, № 6, с. 4).
Порада для сміливих: можете вдатися до презумпції правомірності ( п.п. 4.1.4 і п. 56.21 ПКУ), згідно з якою, якщо:
• норма ПКУ або іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі ПКУ;
• норми різних законів або різних нормативно-правових актів;
• норми одного й того самого нормативно-правового акта
суперечать одне одному і допускають неоднозначне (множинне) тлумачення прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Як аргумент можна згадати, як наприкінці 2014 року несподівано податківці роз’яснили, що виправляти помилки (у тому числі уточнювати ПК) можна протягом строку давності — 1095 днів (лист ДФСУ від 10.10.14 р. № 4828/6/99-99-19-03-002-15). Однак переконайтеся спочатку, що справа варта заходу. Інакше втратите тільки час і нерви. Легше вже проводити всі ПН хоча б на копійку, а потім користуватися строком 1095 днів, якщо, звичайно, податківці не виявлять нестикування раніше (у результаті звірянь).
Нюанс: слід пам’ятати про п. 50.3 ПКУ, згідно з яким, якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок, то контролюючий орган має право провести позапланову перевірку платника податків за відповідний період. У цьому принципова різниця між уключенням забутої суми ПДВ до ПК поточного періоду та уточненням цих попередніх періодів. Уточненка дає «зелене світло» контролерам для перевірки, навіть якщо цей період уже перевірявся.
