У разі неналежного виконання або невиконання зобов’язання за договором, за загальним правилом, сторона, що порушила його умови, зобов’язана відшкодувати іншій стороні завдані збитки, а у випадках, передбачених законом або договором, такий правопорушник повинен сплатити й штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню). При цьому, які саме порушення караються штрафними санкціями і в якому розмірі, визначається у самому договорі між покупцем і продавцем.
З 01.02.15 р. у договорах постачання почали фігурувати штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкових накладних (далі — ПН) у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН).
Річ у тім, що з цієї дати тільки зареєстровані ПН давали право покупцю включити суми ПДВ, вказані в таких ПН, до податкового кредиту (далі — ПК). Причому якщо ПН зареєстрована своєчасно (не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою їх складання), то покупець має право включити суми ПДВ, вказані в такій ПН, до складу ПК в періоді її складання. Водночас, якщо строк реєстрації порушено, то покупець може збільшити ПК тільки в періоді реєстрації ПН ( п. 198.6 ПКУ).
Тому, щоб не нести незаплановані втрати через несвоєчасну реєстрацію ПН (не відволікати кошти на сплату більшого розміру податкових зобов’язань), у договорах постачання і почали прописувати такі господарські санкції.
Якщо ви порушили строки реєстрації ПН і контрагент-покупець застосував до вас штрафні санкції (надіслав вам претензію), то вам слід відобразити це в обліку. Правила відображення таких операцій в обліку залежать від того, погоджуєтесь ви з їх застосуванням чи ні. Якщо ви з ними не погоджуєтесь і контрагент пішов до суду добиватися справедливості, то в обліку такі штрафи (розмір господарських санкцій, які підприємство-порушник буде зобов’язане сплатити) спочатку відображаєте за кредитом забалансового субрахунку 042 «Непередбачені зобов’язання». На цьому субрахунку сума можливих штрафів обліковується до того часу, доки суд не визнає претензії законними або не звільнить вас від покарання.
Як тільки суд винесе свій вердикт, підприємство-порушник має закрити субрахунок 042. При цьому якщо санкції суд не підтвердить, то на закритті цього рахунка можна ставити крапку.
Якщо ж, навпаки, суд визначає законність санкцій, то після закриття субрахунку 042 вам потрібно нарахувати розмір господарських санкцій. Робити це слід шляхом відображення суми заборгованості за дебетом субрахунку 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки» в кореспонденції з кредитом субрахунку зобов’язань, наприклад, субрахунком 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». Такі ж проводки слід робити у випадку визнання штрафів відразу, без проходження судового розгляду.
Звертаємо увагу! В нашому запитанні йшлося про те, що штраф накладає покупець на продавця, тому логічно, що погашення штрафу може відбуватися не шляхом сплати «живих» коштів, а через «прощення» частини боргу за поставлені товари. Якщо ви обрали такий спосіб, то слід пам’ятати, що «прощення» боргу слід оформити як взаємозалік заборгованості. Тобто доведеться скласти первинний документ на проведення такого заліку. А потім відобразити цю суму за дебетом субрахунку 685 і кредитом субрахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями».
Суми господарських санкцій платник податку на прибуток включає за правилами бухгалтерського обліку до операційних витрат, а отже, така сума зменшить фінрезультат до оподаткування. При цьому немає підстав коригувати фінрезультат до оподаткування. Річ у тім, що таких коригувань у ПКУ не передбачено. Це підтверджують і податківці в листі від 05.10.15 р. № 21051/6/99-99-19-02-02-15.
