«Ну і навіщо, питається?»: підхід перший — «ДОлипневий»
Щоб зрозуміти, для чого взагалі потрібна ця тяганина з річним перерозподілом ПДВ, повернемося в недалеке минуле. Згадаємо ті норми ПКУ, які давали можливість уключити до ПК суми «вхідного» ПДВ. Їх усього чотири. Це:
1. Факт здійснення реальної господарської операції ( п. 198.1 ПКУ).
2. Виникнення «першої події» за такою операцією ( п. 198.2 ПКУ).
3. Наявність правильно оформленої і зареєстрованої в ЄРПН ПН ( п. 198.6 ПКУ).
4. Використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності ( п. 198.3 ПКУ).
Якщо хоча б одна з умов не виконувалася — формувати ПК із сум «вхідного» ПДВ за такими операціями було заборонено. У цьому випадку у виграші залишалися лише платники податку на прибуток, які мали можливість уключити такі суми ( п. 9 П(С)БО 9 «Запаси», п. 8 П(С)БО 7 «Основні засоби», п. 11 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»):
• або до первісної вартості придбаних товарів / послуг / необоротних активів,
• або віднести їх до складу витрат.
За таким самим принципом необхідно було діяти у разі, коли придбані товари / послуги / необоротні активи частково використовувалися в оподатковуваних операціях, а частково — в неоподатковуваних. Тоді частина «вхідного» ПДВ (визначена за фізичними параметрами), що відповідає зазначеним вище вимогам, переходила до ПК, а частина — до витрат або первісної вартості.
Але! Що робити, якщо товари / послуги / необоротні активи були призначені для одночасного використання в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях і при цьому окремо частини «вхідного» ПДВ для кожної операції виділити було неможливо (комунальні послуги, канцтовари тощо)? У такій ситуації платник ПДВ вимушений був задіяти порядок розподілу ПДВ.
До 01.07.15 р. він полягав у тому, щоб уже під час придбання «подвійних» товарів / послуг / необоротних активів визначити ту частку «вхідного» ПДВ, яку можна було включити до ПК.
Для цього використовували спеціальний коефіцієнт — ЧВ, який розраховували як відношення обсягу оподатковуваних постачань (без урахування сум ПДВ) до загального обсягу всіх постачань (без урахування сум ПДВ) у відсотках ( п. 199.2 ПКУ).
Дані для обчислень брали за попередній календарний рік (у загальному випадку). Якщо в попередньому році не було неоподатковуваних постачань, ЧВ розраховували за даними першого звітного періоду, в якому вони з’явилися ( п. 199.3 ПКУ). Власне розрахунок коефіцієнта проводили в таблиці 1 додатка Д7 (ряд. 1 і 2).
Далі протягом року, придбаваючи «подвійні» товари / послуги / необоротні активи, за сплаченими сумами ПДВ формували ПК уже виходячи з показника ЧВ (проводили так званий первісний розподіл ПК).
Результат розподілу показували у ПДВ-декларації:
• до ряд. 15.1 заносили частку «вхідного» ПДВ , яка потрапляла до складу ПК;
• до ряд. 15.2 — частку, яку не включали до ПК.
У кінці року ЧВ коригували, використовуючи для цього дані вже звітного року, і відповідно перераховували ПК, тобто проводили «річний перерозподіл» ПК згідно з п. 199.4 ПКУ.
На цьому для товарів/послуг усе й закінчувалося. Стосовно необоротних активів ПК потрібно було коригувати ще кілька разів: за підсумками одного, двох і трьох календарних років, наступних за роком, в якому вони були введені в експлуатацію ( п. 199.4 ПКУ).
Уникнути такої долі вдавалося лише сумам ПДВ за операціями (до ПК відносили усю суму «вхідного» ПДВ):
• перерахованими у п. 199.6 ПКУ (реорганізація підприємства, постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів тощо);
• придбання/створення необоротних активів для одночасного використання в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях, які потрапляли під «зернову» пільгу ( п. 152 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ);
• постачання товарів/послуг у частині суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету.
Підхід другий — «ПІСЛЯлипневий»
Запуск СЕА у звичайному режимі повністю змінив увесь порядок розподілу ПДВ. Так:
1. З 01.07.15 р. у платників ПДВ з’явився обов’язок усі суми «вхідного» ПДВ (незалежно від напрямку їх використання та призначення) уключати до складу ПК. Звичайно, за наявності правильно оформленої ПН, зареєстрованої в ЄРПН.
2. Водночас розподільчі норми ПКУ нікуди не зникли. У результаті при придбанні «подвійних» товарів / послуг / необоротних активів платники ПДВ вимушені ( п. 199.1 ПКУ):
• нараховувати ПЗ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, з метою компенсації ПК у частці використання таких товарів / послуг / необоротних активів в неоподатковуваних операціях*;
* Зверніть увагу: це та частка «вхідного» ПДВ , яку ви раніше включали до первісної вартості або до витрат.
• складати не пізніше останнього дня звітного періоду зведену ПН** і реєструвати її в ЄРПН.
** Ураховуючи те, що для таких ПН Порядок № 957 не містить окремий тип причини, можна використовувати вже наявні. Наприклад, «08» (для необ’єктних операцій), «09» (для звільнених) або «13» (для негосподарських).
Для цього використовували антипод відомого показника ЧВ — «антиЧВ», розрахований за формулою (1 - ЧВ), оскільки вам необхідно обчислити частку використання товарів / послуг / необоротних активів у неоподатковуваних операціях.
Результат таких дій потрапляв до ПДВ-декларації:
• у ряд. 10.1 вказували суми «вхідного» ПДВ, які сформували ПК за «подвійними» покупками;
• у ряд. 1 — суми нарахованих «компенсуючих» ПЗ за такими операціями;
• у додатковому полі ряд. 15.1 — показник ЧВ (довідково).
Тепер же за підсумками року вам, як і раніше, слід перерахувати ЧВ (використовуючи дані поточного року). Але коригувати доведеться вже не суму ПК, а суму нарахованих «компенсуючих» ПЗ.
Цікавий факт: п. 199.5 ПКУ досі вимагає перерахунку сум ПК (!), а не ПЗ. На нашу думку, це просто недогляд з боку законодавців.
Увага! Виходячи з нового порядку, «подвійні» необоротні активи в перерахунку тепер беруть участь тільки один раз — за підсумками року їх надходження.
Виняток складають лише об’єкти ОЗ, придбані до 1 липня 2015 року. Вони підпадають під дію п. 42 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Згідно з цією нормою «вхідний» ПДВ за такими необоротними активами слід перераховувати за підсумками одного, двох і трьох календарних років, наступних за роком, в якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію).
Що ж, тепер залишається відповісти на запитання: як зв’язати усе зазначене докупи та провести річний перерозподіл ПДВ за підсумками року? Найлогічніший вихід — поєднати особливості:
• як долипневого періоду, в якому діяли «старі» правила,
• так і періоду після 01.07.15 р., коли правила розподілу змінилися.
Як це зробити — читайте далі.
Розраховуємо ЧВ за підсумками року
А почнемо ми з того, що розрахуємо значення показника ЧВ за поточний рік. Нагадаємо, що:
• для перерозподілу ПК (за «старими» правилами) вам знадобиться сам показник ЧВ за 2015 рік;
• для коригування «компенсуючих» ПЗ (за операціями «післялипневого» періоду) — його «антипод», тобто показник (1 - ЧВ);
• для перерахунку ПК за необоротними активами, що прослужили 2 і 3 роки, потрібно розрахувати показники ЧВ за 2014 — 2015 роки і 2013 — 2015 роки відповідно.
Розрахунок цих показників наведемо в таблиці 1 додатка Д7, оскільки сам порядок розрахунку ЧВ не змінився ( пп. 199.2 і 199.3 ПКУ). Нагадаємо: ряд. 1 і 2 цієї таблиці заповнюють тільки в декларації за січень або в ситуації, коли «подвійне» використання з’явилося вперше. Для річного перерахунку в декларації за грудень знадобляться ряд. 3.1 — 3.3 таблиці 1 додатка Д7 (див. нижче).
Таблиця 1. Розрахунок ЧВ за даними 2015 року (таблиця 1 додатка Д7)
Гр. | Назва графи |
«Обсяги постачання (без податку на додану вартість)» | |
4 | «загальний обсяг постачання (сума значень рядків 6 та 8 колонки А декларації та всіх уточнюючих розрахунків)» |
Ряд. 3.1 «один календарний рік (поточний)» Розраховуємо загальний обсяг постачань в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях, здійснених у поточному році. Для цього підсумовуємо значення ряд. 6 і 8 усіх ПДВ-декларацій за 2015 рік та всіх УР, поданих у 2015 році. Але! З урахуванням деяких особливостей (лист № 48122). Так: 1. При розрахунку обсягу оподатковуваних операцій: • необхідно врахувати обсяги операцій, зазначені в ряд. (колонка А) 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 8.1.1, 8.1.2, 8.2.1, 8.2.2 ПДВ-декларацій і УР, поданих протягом 2015 року, незалежно від того, за який звітний період здійснювалося уточнення показників звітності; • з ряд. 8.1.3 і 8.2.3 взяти до уваги тільки обсяги операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 0 %; • не враховувати обсяги операцій, за якими починаючи з 1 липня 2015 року були нараховані «компенсуючі» ПЗ згідно з вимогами пп. 198.5 та 199.1 ПКУ (вони потрапили в ряд. 1.1 та 1.2 ПДВ-декларацій і УР). 2. При визначенні обсягу неоподатковуваних операцій: • слід врахувати обсяги операцій, зазначені в ряд. (колонка А) 3, 4, 5, 8.1.3, 8.2.3 декларацій і УР, поданих протягом 2015 року, незалежно від того, за який звітний період здійснювалося уточнення показників звітності; • з ряд. 8.1.3 і 8.2.3 виключити дані про обсяги операцій, що не підлягають оподаткуванню за ставкою 0 %. Крім того, вважаємо, що не слід виключати з розрахунку і ПЗ, нараховані у разі перевищення мінімальної бази обкладення ПДВ над договірною ціною постачання товарів / послуг / необоротних активів. Адже «дотягування» бази обкладення до мінімальної межі нерозривно пов’язане з самим постачанням дешевих товарів / послуг / необоротних активів і вважати його окремою операцією не можна (див. «БТ», 2015, № 34-35, с. 31). При цьому все ж слід виключити дані за такими операціями: • «умовне» постачання при анулюванні ПДВ-реєстрації ( п. 184.7 ПКУ); • ПЗ, нараховані на вартість не поверненої протягом 12 місяців поворотної тари ( п. 189.2 ПКУ); • коригування у зв’язку з нецільовим використанням товарів, ввезених у пільговому режимі (ряд. 8.3 декларації). Що стосується УР, то їх дані ви також берете для розрахунку (значення графи 6 в колонці А відповідних рядків). У розрахунку ЧВ візьмуть участь усі УР, які були подані протягом року | |
Ряд. 3.2 «два календарних роки (поточний та попередній)» Для розрахунку цього ЧВ беремо ті самі дані, що і в ряд. 3.1, але тільки вже за два роки (2014 і 2015) | |
Ряд. 3.3 «три календарних роки (поточний та два попередніх)» Беремо ті самі дані, що і в ряд. 3.1, тільки вже за три роки (2013 — 2015) | |
5 | «оподатковувані операції (сума значень рядків 1.1, 1.2, 2.1, 2.2 та 8 колонки А декларації та всіх уточнюючих розрахунків»)» |
Ряд. 3.1 «один календарний рік (поточний)» Розраховуємо загальний обсяг постачань в оподатковуваних операціях за минулий рік (до яких ви застосовували ставки 20 %, 7 %, 0 %). Це дані (колонка А) з ряд. 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 8.1.1, 8.1.2, 8.2.1, 8.2.2. Із ряд. 8.1.3 і 8.2.3 взяти до уваги тільки обсяги операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 0 %. Не враховуємо обсяги операцій, за якими починаючи з 1 липня 2015 року були нараховані «компенсуючі» ПЗ згідно з вимогами пп. 198.5 та 199.1 ПКУ. І не забудьте врахувати дані УР, які були подані протягом року (навіть ті УР, якими ви виправляли помилки минулих років) | |
Ряд. 3.2 «два календарних роки (поточний та попередній)» Беремо ті самі дані, що і в ряд. 3.1, тільки вже за два роки (2014 і 2015) | |
Ряд. 3.3 «три календарних роки (поточний та два попередніх)» Беремо ті самі дані, що і в ряд. 3.1, тільки вже за три роки (2013 — 2015) | |
«Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (колонка 5 x 100 % / колонка 4)» | |
6 | Ряд. 3.1 «один календарний рік (поточний)» Розраховуємо показник ЧВ за 2015 рік у відсотках. Для цього використовуємо формулу, зазначену в назві графи: колонка 5 x 100 % / колонка 4. Отриманий результат округляємо за загальними правилами — до двох знаків після коми (лист ДПСУ від 25.10.11 р. № 4261/6/15-3415-04). За ним ви проводитимете поточний річний перерахунок ПК |
Ряд. 3.2 «два календарних роки (поточний та попередній)» Розраховуємо показник ЧВ за два роки — 2014 і 2015. Він вам знадобиться під час заповнення гр. 6 таблиці 3 додатка Д7 | |
Ряд. 3.3 «три календарних роки (поточний та два попередніх)» Розраховуємо показник ЧВ за три роки — 2013 — 2015. Він вам знадобиться під час заповнення гр. 6 таблиці 3 додатка Д7 | |
Перерозподіл ПК
Оскільки одночасно здійснити перерозподіл ПК і перерахунок ПЗ все одно не вдасться (занадто різні підходи), проведемо їх окремо.
Розпочнемо з перерозподілу ПК. У цьому випадку йдеться про ПК, сформований із сум «вхідного» ПДВ за «подвійними» товарами / послугами / необоротними активами, придбаними до 01.07.15 р.
А якщо точніше, то потрібно підкоригувати значення ряд. 15 і 16.6 ПДВ-декларацій, складених за період січень — червень 2015 року (з урахуванням коригувань до них).
Для цього вам потрібно заповнити таблицю 2 додатка Д7.
Відразу попереджаємо: оскільки форма додатка Д7 дещо застаріла, ми не завжди дотримуватимемося вказівок щодо заповнення граф у шапках таблиць. Більше того, використати цей додаток можна тільки для річного перерозподілу ПК, він жодним чином не пристосований для коригування «компенсуючих» ПЗ.
Таблиця 2. Проводимо річний перерозподіл ПК (таблиця 2 додатка Д7)
Гр. | Назва графи |
«Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів <…>» | |
3 | «обсяг (сума значень рядків 15, 16.1.5, 16.1.6, 16.6.1 та 16.6.2 колонки А декларацій та всіх уточнюючих розрахунків за поточний календарний рік)» |
Розраховуємо загальний обсяг операцій, щодо яких було проведено первісний розподіл ПК у першій половині року. Для цього беремо дані ряд. 15, 16.1.5, 16.1.6, 16.6.1 і 16.6.2 (колонка А) ПДВ-декларацій та УР, поданих за період січень — червень 2015 року. Зверніть увагу: дані вказуємо окремо: • щодо товарів/послуг і МНМА — у ряд. 1 «Товари/послуги»; • щодо необоротних активів — у ряд. 2 «Необоротні активи». Нагадаємо: дані ряд. 2 вам знадобляться для проведення річного перерозподілу ПК за необоротними активами наступного року згідно з п. 42 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (якщо, звісно, ця норма «доживе» до того моменту) | |
4 | «сума податку на додану вартість (колонка 3 х основну ставку, %)» |
Розраховуємо безпосередньо суму ПДВ за зазначеними вище операціями. Але! З урахуванням ставки ПДВ. Тобто: • обсяг покупок, оподатковуваних за основною ставкою, з колонки 3 множимо на 20 %; • оподатковуваних за ставкою 7 % — на 7 %. Отримані значення підсумовуємо та вносимо до ряд. 1 (за товарами) або ряд. 2 (за необоротними активами) | |
«Фактично включено до податкового кредиту (сума значень рядків 15.1, 16.1.5 та 16.6.1 колонки Б декларацій та всіх уточнюючих розрахунків за поточний календарний рік)» | |
5 | Вказуємо суму ПДВ, яка фактично була включена до ПК у результаті первісного розподілу ПК і виправлення помилок (сума ряд. 15, 16.1.5 і 16.6.1 колонки Б усіх декларацій і УР першої половини 2015 року) |
«Сума податку на додану вартість, що підлягає включенню до податкового кредиту з урахуванням перерахованої частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях (колонка 4 х колонка 6 рядка 3.1 табл. 1)» | |
6 | Перераховуємо суму ПДВ, яку можна включити до ПК з урахуванням значення показника ЧВ за поточний рік, використовуючи формулу, зазначену в назві графи |
«Коригування податкового кредиту у зв’язку з перерахунком <…>» | |
7 | Визначаємо різницю між гр. 6 і гр. 5. Підсумкову суму переносимо до ряд. 16.4 ПДВ-декларації за грудень 2015 року |
Приклад 1. Підприємство придбало «подвійні» товари в січні — червні 2015 року на суму 90000 грн. (у тому числі ПДВ — 15000 грн.). Показник ЧВ за підсумками 2014 року становив 0,7. У результаті первісного розподілу ПДВ до ПК потрапила сума 10500 грн. (15000 х 0,7).
За підсумками 2015 року показник ЧВ виявився таким, що дорівнює 0,8. У результаті дозволена сума «вхідного» ПДВ становила 12000 грн. (15000 х 0,8). Отриману різницю 1500 грн. (12000 - 10500) уключимо до ряд. 16.4 ПДВ-декларації за грудень.
Перерахунок ПЗ
Тепер залишилося лише підкоригувати розмір «компенсуючих» ПЗ, нарахованих за «подвійними» товарами / послугами / необоротними активами, придбаними після 01.07.15 р. Такі ПЗ ви відображали в ряд. 1.1 чи в ряд. 1.2 ПДВ-декларації.
На жаль, у цій справі таблиця 2 додатка Д7 не допоможе. Проте це не привід зовсім відмовитися від проведення перерахунку. Як ми вже згадували вище, у зв’язку з перерахунком показника ЧВ за підсумками року п. 199.5 ПКУ вимагає провести коригування ПК. Однак у другій половині 2015 року весь «вхідний» ПДВ уключався до ПК, а для відновлення «справедливості» нараховували ПЗ виходячи з минулорічного показника антиЧВ.
На нашу думку, перерахунок показника ЧВ згідно з п. 199.4 ПКУ і вимогу п. 199.5 ПКУ щодо проведення перерахунку суми ПДВ з урахуванням нового показника ЧВ можна розглядати як деяку «зміну суми компенсації», про яку йдеться в п. 192.1 ПКУ (ср. ). Тобто для того, щоб відновити справедливість, потрібно скласти розрахунок коригування до ПН, в яких були нараховані компенсуючі ПЗ згідно з п. 199.1 ПКУ (лист № 48122).
Однак спочатку необхідно визначити суму, на яку треба підкоригувати ПЗ. Для цього:
1. Використовуючи значення ряд. 3.1 гр. 6 таблиці 1 додатка Д7, визначимо антиЧВ за 2015 рік (1 - ЧВ).
2. Тепер знаходимо «правильну» суму ПДВ, яка повинна потрапити до ПЗ.
Для цього беремо кожну зведену ПН, в якій нараховувалися ПЗ згідно з п. 199.1 ПК у липні — грудні 2015 року, і перераховуємо суму ПДВ. Замість антиЧВ2014 треба використовувати антиЧВ2015.
Якщо антиЧВ2015 більше антиЧВ2104 (частка НЕоподатковуваних операцій за підсумками року збільшилася), то потрібно донарахувати ПДВ. Відповідно РК буде «збільшуючим». І навпаки, якщо антиЧВ2015 зменшився порівняно з минулим роком, то РК буде «зменшуючим» — у ньому буде сума ПДВ зі знаком «мінус».
3. Визначаємо суму коригування. Для визначення бази оподаткування в РК (БРК) можна скористатися такою формулою:
БРК = БзведенПН х ((антиЧВ2015 : антиЧВ2014) - 1),
де БзведенПН — це база оподаткування, зазначена у зведеній ПН.
Суму ПДВ розраховуємо у РК виходячи зі ставки ПДВ, яка застосовувалася при придбанні «подвійних» товарів / послуг / необоротних активів (20 % чи 7 %).
Таким чином ми розраховуємо показники для заповнення РК до всіх зведених ПН, складених в липні — грудні 2015 року (за кожною зведеною ПН — окремий РК).
Скласти такі РК слід не пізніше останнього дня грудня (31.12.15 р.) для того, щоб результати такого коригування потрапили до декларації за грудень (IV квартал) 2015 року.
І не забудьте зареєструвати такі РК в ЄРПН.
Звичайно, у ПКУ немає норм, що передбачають складання РК до зведених ПН на підставі річного перерозподілу ПДВ, однак того вимагає логіка. Адже інакше вплинути на ваш реєстраційний ліміт не вдасться.
Приклад 2. Підприємство придбало «подвійні» товари в серпні 2015 року на суму 12000 грн. (у тому числі ПДВ — 2000 грн.). Уся сума «вхідного» ПДВ була включена до ПК. Показник антиЧВ2014 дорівнював 0,3 (1 - 0,7). У зведеній ПН база оподаткування становила 3000 грн. (10000 х 0,3), а сума ПДВ — 600 грн. (3000 х 20 %).
За підсумками 2015 року показник антиЧВ2015 виявився таким, що дорівнює 0,2 (1 - 0,8).
Щоб відкоригувати суму ПЗ, необхідно скласти РК до зведеної ПН за серпень. Визначимо базу оподаткування для нашого РК:
3000 грн. х (0,2 : 0,3 - 1) = -1000 грн.
Сума коригування ПДВ становитиме «мінус» 200 грн. (-1000 х 20 %).
Фрагмент заповненого РК наведено на рис. 1 (див. с. 18).
Якщо в інших місяцях також були «подвійні» придбання, то до зведених ПН за такі місяці потрібно скласти РК в аналогічному порядку.
1 | 2 | 3 | 4 | 5.1 | 5.2 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | <…> |
31122015 | Коригування за підсумками другого півріччя 2015 року податкових зобов'язань, нарахованих згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу | Податкова накладна № 256 від 20.08.2015 р. |
| грн | 2454 |
|
|
|
|
| |
Усього |
| ||||||||||
Сума коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту | -200,00 | ||||||||||
Рис. 1. Фрагмент РК до зведеної ПН за серпень 2015 року
«Подвійні» необоротні активи
Після виконаної роботи нам залишається тільки здійснити перерозподіл ПК за «подвійними» необоротними активами. Нагадаємо: це стосується тих із них, які були придбані до 01.07.15 р. і за якими ви вже провели перерозподіл ПК за підсумками 2013 і 2014 років.
Оскільки зазначені необоротні активи були придбані ще до набуття чинності Законом № 643, то й перерозподіл ПК за ними проводимо за «старими» правилами (роз’яснення ДФСУ «Щодо деяких особливостей функціонування системи електронного адміністрування ПДВ» від 14.08.15 р.).
Для цього вам потрібно буде заповнити таблицю 3 додатка Д7.
Таблиця 3. Перерозподіл ПК за необоротними активами (таблиця 3 додатка Д7)
Гр. | Назва графи |
«Вартість придбання необоротних активів (з урахуванням розрахунків коригування у разі їх наявності)» | |
3 | «обсяг (без податку на додану вартість)» |
Вказуємо вартість придбаних «подвійних» необоротних активів. Рядки 1 — 3 заповнюємо залежно від періоду введення в експлуатацію зазначених активів. Так: • до ряд. 1 потрапить вартість необоротних активів, які були введені в експлуатацію у 2014 році. Для визначення цього показника візьміть значення гр. 3 ряд. 2 таблиці 2 додатка Д7 до ПДВ-декларації за грудень / IV квартал 2014 року, додайте до нього вартість тих необоротних активів, які були придбані до 01.01.14 р., але введені в експлуатацію у 2014 році, і відніміть ті з них, які були придбані у 2014 році, але так і не були введені в експлуатацію; • у ряд. 2 вказуємо ті необоротні активи, які були введені в експлуатацію у 2013 році. Для розрахунку беремо значення гр. 3 ряд. 1 таблиці 3 додатка Д7 до декларації за грудень / IV квартал 2014 року і віднімаємо від нього вартість тих активів, які були ліквідовані або вже не використовуються за подвійним призначенням у 2015 році; • у ряд. 3 — вартість необоротних активів, які були введені в експлуатацію у 2012 році. Для цього переносимо до цієї графи значення гр. 3 ряд. 2 таблиці 3 додатка Д7 до декларації за грудень / IV квартал 2014 року, відкориговане на вартість тих із них, які були ліквідовані або вже не використовуються за подвійним призначенням у 2015 році | |
4 | «податок на додану вартість» |
Визначаємо суму ПДВ, яка відповідає базі оподаткування, зазначеній у гр. 3 (множимо показник гр. 3 на ставку ПДВ 20 %) | |
«Фактично включено до податкового кредиту з урахуванням визначеної частки використання» | |
5 | Це суми ПДВ, які ви фактично включили до ПК за результатами попереднього перерахунку. Тому: 1. До ряд. 1 потрапить сума ПК, що відповідає необоротним активам, які були введені в експлуатацію у 2014 році. Для цього можна: • або перенести значення гр. 6 ряд. 2 таблиці 2 додатка Д7 за грудень / IV квартал 2014 року (за умови, що усі необоротні активи, придбані у 2014 році, введені в експлуатацію у 2014 році), • або помножити показник гр. 4 цього рядка на показник ЧВ2014 (його ви знайдете у гр. 6 ряд. 3.1 таблиці 1 додатка Д7 до декларації за грудень / IV квартал 2014 року). |
5 | До ряд. 2 — сума ПК, що відповідає необоротним активам, які були введені в експлуатацію у 2013 році. Для цього: • або перенесіть показник гр. 6 ряд. 1 таблиці 3 додатка Д7 до декларації за грудень / IV квартал 2014 року (за умови, що ви досі використовуєте такі необоротні активи), • або помножте значення гр. 4 цього рядка на ЧВ2014 (оскільки саме цей показник ЧВ ви використовували минулого року для визначення суми дозволеного ПК). 2. До ряд. 3 — сума ПК, що відповідає необоротним активам, які були введені в експлуатацію у 2012 році. Для цього: • або перенесіть показник гр. 6 ряд. 2 таблиці 3 додатка Д7 до декларації за грудень / IV квартал 2014 року (за умови, що ви досі використовуєте такі необоротні активи), • або помножте значення гр. 4 на показник ЧВ2013-2014 (його ви знайдете у гр. 6 ряд. 3.2 таблиці 1 додатка Д7 до декларації за грудень / IV квартал 2014 року) |
«Підлягає включенню до податкового кредиту з урахуванням перерахованої частки за результатом одного/двох/трьох календарних років» | |
6 | Розраховуємо дозволену суму ПК. Щоб її визначити, помножте значення гр. 4 на відповідний показник ЧВ з таблиці 1 додатка Д7 до поточної ПДВ-декларації: • для ряд. 1 — ЧВ2015 (гр. 6 ряд. 3.1 таблиці 1); • для ряд. 2 — ЧВ2014-2015 (гр. 6 ряд. 3.2 таблиці 1); • для ряд. 3 — ЧВ2013-2015 (гр. 6 ряд. 3.3 таблиці 1) |
«Коригування податкового кредиту у зв’язку з перерахунком <…>» | |
7 | Розраховуємо суму, на яку слід відкоригувати ПК (різниця між гр. 6 і гр. 5). Підсумкове значення переносимо до ряд. 16.4 ПДВ-декларації |
Приклад 3. Підприємство придбало у грудні 2012 року «подвійні» основні засоби (ОЗ) вартістю 180000 грн. (у тому числі ПДВ — 30000 грн.). Об’єкт введений в експлуатацію в січні 2013 року.
Оскільки придбаний об’єкт ОЗ був введений в експлуатацію у 2013 році, то він не брав участі в річному перерозподілі за підсумками 2012 року. Але пройти через первісний розподіл йому довелося на підставі ЧВ попереднього року (припустимо, ЧВ2013, що дорівнює 0,6). Дозволений ПК становив 18000 грн. (30000 х 0,6).
За підсумками 2013 року ЧВ був перерахований і становив 0,75. Дозволений ПК за нашим об’єктом ОЗ довелося відкоригувати на 4500 грн. у бік збільшення (30000 грн. х 0,75 - 18000 грн.). До гр. 6 ряд. 2 таблиці 2 додатка Д7 унесли значення 22500 грн.
За підсумками 2014 року ЧВ був перерахований у черговий раз (ЧВ2014 становив 0,7). Розмір дозволеного ПК попереднього періоду довелося відкоригувати у гр. 7 ряд. 1 таблиці 3 додатка Д7 на «-1500» грн. (30000 грн. х 0,7 - 22500 грн.). До гр. 6 ряд. 1 таблиці 3 додатка Д7 унесли значення 21000 грн.
За підсумками 2015 року відбувся черговий перерахунок ЧВ для нашого об’єкта. Цього разу для розрахунку величини дозволеного ПК довелося використати ЧВ, розрахований за два роки (2014 і 2015 роки). Припустимо, він становив 0,72 (гр. 6 ряд. 3.2 таблиці 1 додатка Д7). У результаті розмір дозволеного ПК довелося відкоригувати на 600 грн. зі знаком «+» (30000 грн. х 0,72 - 21000 грн.). Результат потрапив до гр. 6 ряд. 2 таблиці 3 додатка Д7.
Відображаємо результати у ПДВ-декларації
Оскільки річний перерозподіл ПДВ ви проводили двома способами (спочатку перерозподілили ПК, а потім коригували ПЗ), то й отримані результати доведеться відобразити у ПДВ-декларації по-різному. Так:
1. Коригування ПК, сформованого за «подвійними» товарами / послугами / необоротними активами, придбаними за період січень — червень 2015 року, відображаємо в ряд. 16.4 грудневої ПДВ-декларації, тобто за «старими» правилами.
Зверніть увагу: сюди потраплять і результати перерахунку ПК за необоротними активами (підсумкова сума за гр. 7 таблиці 3 додатка Д7).
Тому всі зазначені дані згортаємо та тільки тоді вказуємо в ряд. 16.4 декларації. Робимо це на підставі бухдовідки.
На підставі даних прикладів 1 і 3 заповнимо ряд. 16.4 декларації (див. рис. 2 на с. 20).
Рис. 2. Коригування ПК у ПДВ-декларації за період до 01.07.15 р.
2. Коригування «розподільчих» ПЗ, нарахованих за період липень — грудень 2015 року, проводимо в ряд. 8.4.2 (колонка Б) грудневої ПДВ-декларації (зі знаком «+» або «-»). Такий вибір зробили самі податківці в листі № 48122. Адже окремого рядка для відображення такого коригування в застарілій формі декларації немає.
Крім того, такі дані потраплять і в додаток Д1 до грудневої ПДВ-декларації. На підставі даних прикладу 2 це виглядатиме так (рис. 3):
8.4 | Д1 | коригування податкових зобов’язань згідно зі статтею 39 розділу I Кодексу (рядок 8.4.1 + 8.4.2): | -200,00 | |
<...> | ||||
8.4.2 | Д1 | по операціях, дата виникнення податкових зобов’язань по яких припадає на період після 01 лютого 2015 року | -200,00 | |
Рис. 3. Коригування ПЗ у ПДВ-декларації за період після 01.07.15 р.
Висновки
При річному перерозподілі ПДВ доведеться відкоригувати і ПК за «подвійними» покупками, здійсненими до 01.07.15 р., і «компенсуючі» ПЗ, нараховані після 01.07.15 р.
Для першого випадку в таблиці 1 додатка Д7 розраховуємо ЧВ 2015 року. Окремо визначаємо антиЧВ (1 - ЧВ) для другої ситуації.
Результати річного перерозподілу ПК переносимо до ряд. 16.4 ПДВ-декларації. Коригування ПЗ показуємо в ряд. 8.4.2 (тільки колонка Б) ПДВ-декларації.
Перерозподіл ПК за необоротними активами, придбаними до 01.07.15 р., проводимо в таблиці 3 додатка Д7.
Документи та скорочення статті
Закон № 643 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16.07.15 р. № 643-VIII.
Порядок № 957 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом МФУ від 22.09.14 р. № 957.
Лист № 48122 — лист ДФСУ «Про особливості проведення перерахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях протягом 2015 року» від 31.12.15 р. № 48122/7/99-99-19-03-02-17.
ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.
МНМА — малоцінні необоротні активи.
ПН — податкова накладна.
ПЗ — податкові зобов’язання.
ПК — податковий кредит.
СЕА — система електронного адміністрування ПДВ.
ЧВ — частка використання.
