Податкова реформа так всіх захопила, що деякі закони, які були прийняти в період бурхливого обговорення цих змін, залишилися поза увагою. Тепер ці документи починають виходити з тіні. Одним із них є Закон, що коментується.
1. «Вугільна» пільга. Найважливішим нововведення цього Закону є запровадження тимчасової (до 01.07.17 р.) «вугільної» пільги з ПДВ (новий п. 45 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Від обкладення ПДВ звільняються операції з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій згідно з УКТ ЗЕД:
• 2701 — вугілля кам’яне, антрацит; брикети, котуни та аналогічні види твердого палива, одержані з кам’яного вугілля;
• 2702 — лігніт, буре вугілля, крім гагату;
• 2703 00 00 00 — торф;
• 2704 00 — кокс і напівкокс із кам’яного вугілля, лігніту, бурого вугілля або торфу; вугілля ретортне.
Дія цієї пільги стосується усіх суб’єктів господарювання, які реалізують вугілля.
Водночас суб’єкти господарювання, які не бажають нею користуватися, можуть або відмовитися від «вугільної» пільги або зупинити її використання на один або декілька звітних періодів ( абз. 3 п. 45 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).
Щоб відмовитися від цієї пільги, слід подати заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем свої реєстрації. В ній необхідно обов’язково зазначити перелік товарних позицій товарів згідно з УКТ ЗЕД, які він бажає вивести з під дії пільги, і період, на який платник відмовляється чи зупиняє використання пільги.
При цьому відмова від використання «вугільної» пільги чи зупинення її використання починає діяти з першого числа звітного (податкового) періоду, в якому подано заяву.
Ще однією особливістю, яка вирізняє «вугільну» пільгу серед інших ПДВ-пільг, є звільнення суб’єктів господарювання, які реалізують вугілля, від необхідності застосування п. 198.5 ПКУ. Тобто не потрібно нараховувати податкові зобов’язання на товари/послуги, необоротні активи, які були придбані до початку застосування пільги (за ними був сформований податковий кредит), а використані в операціях, пов’язаних із постачанням вугілля. Тобто це стосується тільки тих товарів/послуг, які були придбані до 01.01.16 р. (або іншої дати, якщо платник ПДВ тимчасово відмовлявся від пільги).
Таким чином, на товари/послуги, що придбані з 01.01.16 р. для «вугільних» операцій, поширюються загальні правила — потрібно нараховувати податкові зобов’язання за п. 198.5 ПКУ.
Таким чином, з 01.01.16 р. суб’єкти господарювання, які реалізують вугілля, не повинні нараховувати ПДВ. Водночас вони зобов’язані складати «пільгову» податкову накладну та реєструвати її в Єдиному реєстрі. У розділі III та графі 12 цієї накладної потрібно зробити помітку «Без ПДВ» з обов’язковим посиланням на пункт, яким установлено пільгу « п. 45 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ».
2. Касовий метод. Крім того, Законом, що коментується, тимчасово до 01.07.17 р. також встановлено касовий метод визначення дати виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту для платників ПДВ, які здійснюють ( п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ):
• постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії;
• постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД.
Зверніть увагу! Логічно говорити, що касовий метод поширюється тільки на перелічені вище операції. Водночас якщо буквально читати норми ПКУ, то виходить, що касовий метод встановлено не для вказаних операцій, а для платника ПДВ, який здійснює ці операції. Тобто до усіх операцій, які здійснює такий платник, навіть не пільгових. Крім того, відмова від «вугільної» пільги не є підставою не застосовувати касовий метод. Зачекаємо на роз’яснення контролерів із цього питання.
Закон, що коментується, набрав чинності 01.01.16 р.
