У листі, що коментується, Мінсоцполітики повідало про:
• закінчення строку виплати середньої зарплати мобілізованому працівнику;
• можливості утримання аліментів з таких виплат.
Закінчення строку виплати зарплати. Якщо дотримуватися п. 7 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.08 р. № 1153, військова служба закінчується в одному з таких випадків:
• або звільнення військовослужбовця з військової служби в запас чи у відставку,
• або його загибелі (смерті),
• або визнання його судом безвісно відсутнім чи оголошення померлим.
Тому цілком логічно орієнтуватися на одну із зазначених дат.
Однак за мобілізованими працівниками, які загинули під час проходження військової служби, роботодавець зобов’язаний зберігати місце роботи, посаду та виплачувати середній заробіток аж до дня оголошення судом їх померлими ( ч. 5 ст. 119 КЗпП).
Звідси висновок: виплачувати середній заробіток мобілізованому працівнику в разі його смерті слід до дня оголошення його судом померлим.
При цьому зарплата та платежі, які прирівнюються до неї, підлягають поверненню тільки у двох випадках: або при допущенні рахункової помилки з боку підприємства, або в разі недобросовісності з боку одержувача ( ст. 1215 ЦКУ).
Аліменти. А тут керуємося п. 1 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, батьків, дітей, інших осіб, затвердженого постановою КМУ від 26.02.93 р. № 146.
Згідно з цією нормою утримання аліментів з працівників має проводитися у тому числі (!) й із зарплати, що зберігається на час виконання працівником державних і громадських обов’язків. Тому таких утримань не уникнути.
