У цьому листі податківці розглянули питання обкладення акцизним податком операції з переміщення алкогольних напоїв на орендовані підакцизні склади в межах одного підприємства. Такі товари передають на відповідальне зберігання, та надалі їх буде реалізовано. Відразу зауважимо: мова йде конкретно про алкогольні напої, фіскали саме про них згадали в роз’ясненні та описали заповнення «алкогольних» звітів.
Отже, ДФСУ зробила два висновки: з одного боку, передача алкогольних напоїв за договорами зберігання є реалізацією підакцизних товарів і відповідно є об’єктом обкладення акцизним податком. Однак, з іншого боку, внутрішнє переміщення алкогольних напоїв у межах одного складу не є об’єктом оподаткування.
Якій саме нормі ПКУ фіскали віддають перевагу, у листі не зазначено. На жаль, прямо про те, що передача за договором відповідального зберігання не є реалізацією, сказано лише стосовно пального ( абз. 2 п.п. 14.1.212 ПКУ). А ось для інших підакцизних товарів абз. 1 п.п. 14.1.212 ПКУ наводить досить широке поняття реалізації, під яке підпадають практично всі операції з відвантаження. Якщо формально подивитися на ситуацію, то підакцизні товари переміщаються в межах усього підприємства, а не складу. До того ж склад має відповідати визначенню акцизного.
Так, у консультації з категорії 116.11 ЗІР ДФСУ податківці зауважили, що акцизні склади створюються на підприємствах, які є виробниками спирту етилового, горілки, лікеро-горілчаних виробів і пального. Приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, отримання або видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі згідно з отриманою розпорядником акцизного складу ліцензією, не є акцизним складом. Разом з цим зберігання спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється суб’єктами господарювання, які не є виробниками таких підакцизних товарів, у місцях зберігання, унесених до Єдиного реєстру місць зберігання, у тому числі за договорами відповідального зберігання.
Таким чином, якщо склад не відповідає критерію акцизного, то його слід унести до Єдиного реєстру місць зберігання та сміливо розміщувати там підакцизні товари. У такому разі норма щодо переміщення в межах одного акцизного складу не спрацює. І судячи з усього, передачу товарів на відповідальне зберігання в межах одного підприємства податківці захочуть обкласти акцизом. Але ми усе ж таки рекомендуємо заручитися індивідуальною податковою консультацією.
Також у листі, що коментується, фіскали зазначили: якщо суб’єкт господарювання, який має у своєму складі структурні одиниці, що не є юридичними особами, звіти за ф. № 1-ОА і ф. № 2-РС (про обсяги придбання та реалізації алкоголю в оптовій мережі та про обсяги виробництва та реалізації алкоголю відповідно) заповнює стосовно підприємства з урахуванням усіх структурних одиниць.
При цьому зберігач відображає обсяги продукції у гр. 3 «залишок продукції на початок звітного місяця» і гр. 12 «залишок продукції на кінець звітного місяця» звіту за ф. № 1-ОА. А підрозділ, який передає, — у гр. 14 «примітки» звіту за ф. № 2-РС зазначає обсяги алкогольних напоїв, переданих на зберігання.
У графах 1 — 9 додатка 3 до декларації акцизного податку відображаються оподатковувані обороти, які фактично відбулися у звітному періоді з урахуванням ставок акцизного податку, що діяли в цьому періоді.
Таким чином, ці декларації акцизного податку за відповідний податковий період у частині реалізованої продукції мають дорівнювати обсягам звітів за ф. № 2-РС і ф. № 1-ОА.
