Холодильники, кулери та питна вода, душові кабінки (кімнати) і мийні засоби для особистої гігієни, а також сушарки для рук і волосся... Не кожний роботодавець тішить своїх працівників усім цим набором необхідних речей. Здебільшого все обмежується санвузлом і милом, а у кращому разі — питною водою за рахунок роботодавця.
Правила бухобліку (а отже, і податкового обліку для податку на прибуток) доволі прості. Перелічені вище активи досить просто класифікувати як ОЗ, МНМА або запаси. Та і витрати на їх придбання (для цілей податку на прибуток) тепер не потрібно обґрунтовувати використанням у господарській діяльності.
А ось для того щоб «утримати» ПДВ у складі ПК, а також для цілей «податкової» амортизації («високодохідним»* платникам податку на прибуток або ж тим «низькодохідним» прибутківцям, які добровільно застосовують податкові різниці), найімовірніше, доведеться доводити, що придбані активи використовуються в господарській діяльності. Тут згодиться зв’язок з охороною праці. Суди в подібних спорах з податківцями часто стають на бік госпсуб’єкта. А ось самі податківці не завжди згодні з тим, щоб платники податків залишали собі ПК, зокрема, щодо товарів, придбаних для трудових, господарсько-адміністративних і санітарних потреб.
* Платники податку на прибуток, бухобліковий річний дохід яких за останній рік перевищує 20 млн грн., зобов’язані коригувати фінрезультат на різниці, прописані у ст. 138, 139 та 140 ПКУ. Ті ж, у кого дохід менший (так звані низькодохідні платники), можуть не застосовувати коригування фінрезультату до оподаткування на всі податкові різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
При цьому з деякими «освіжувачами» можуть бути проблеми. Наприклад, наявність душової кімнати та відповідного її наповнення (засобів гігієни) досить нескладно аргументувати на виробничих підприємствах, зокрема, де працівники мають справу з високими температурами, шкідливими речовинами.
| Правила бухобліку, амортизація, оподаткування | Підтвердження використання активу в госпдіяльності |
| Холодильники, кулери, душові кабінки (кімнати), сушарки для рук і волосся | |
| Окремий об’єкт. Холодильники, як правило, обліковують як окремий об’єкт ОЗ на субрахунку 106. Та й кулери, найімовірніше, через свою дорожнечу та тривале використання також потраплять до лав ОЗ. Хоча можуть зустрічатися і малоцінні апарати, які потрібно віднести до МНМА (субрахунок 112). Те саме стосується душових кабінок і сушарок для рук і волосся: обліковуємо їх як окремий об’єкт ОЗ або МНМА і відповідно на субрахунку 106 або 112. Нагадаємо, для податкових цілей межа розмежування ОЗ і МНМА дорівнює 6000 грн. ( п.п. 14.1.138 ПКУ). Її можна встановити як орієнтир і для бухобліку | Правомірність віднесення ПДВ при купівлі холодильника до ПК суд підтверджує в постановах ВАдСУ від 04.02.13 р. у справі № К-23634/10, від 09.12.13 р. у справі № К-45150/09 і від 10.12.13 р. у справі № К/9991/29249/11. Причому йдеться саме про холодильники, в яких працівники охолоджують власні продукти, а не про ті, де охолоджується продукція в торгових точках. Купівлю кулерів для води ВАдСУ теж визнає господарськими витратами в постановах від 02.08.11 р. № К-10432/08, від 20.12.11 р. № К-2601/08 |
| Поліпшення. Якщо обладнано душову кімнату, то її слід обліковувати як поліпшення будівлі. У такому разі вартість робіт з обладнання такої кімнати потрібно додати до первісної вартості будівлі. При цьому можна забути про 10-відсотковий «ремонтний» ліміт, який був до 01.01.15 р. прописаний у пп. 146.11, 146.12 ПКУ. У правилах бухобліку, які працюють і для податкового обліку з 01.01.15 р., немає такого поняття. Проте тут діють критерії суттєвості, які відрізняють поліпшення (що збільшує балансову вартість об’єкта основних засобів) від підтримання в робочому стані (що відноситься на витрати) ( пп. 14, 15 П(С)БО 7 «Основні засоби»). Обладнання душової кімнати належить до удосконалення. Амортизація. Амортизаційні відрахування потрібно включати за напрямком використання об’єкта до витрат загальновиробничих, адміністративних або збутових (рахунку 91, 92, 93). Для тих прибутківців, які застосовують податкові різниці: такі ОЗ належать до групи 6 і мінімальним строком «податкової» експлуатації 4 роки ( п.п. 138.3.3 ПКУ). Оскільки душові кабінки використовуються переважно на виробництві, то й амортизаційні відрахування слід включати до загальновиробничих витрат (рахунок 91). Бухгалтерські проводки є аналогічними до обліку кондиціонера та вентилятора (див. «БТ», 2016, № 24, с. 19) | Наявність душових кабінок вимагають деякі галузеві норми: СРСРівські будівельні норми та правила (наприклад, СНиП 2.09.04-87 — п. 1.7) і більш сучасні державні будівельні норми (зокрема, ДБТ А.3.1.5-96). Суди часто підтримують госпсуб’єктів (див. постанову ВАдСУ від 18.03.15 р. у справі № 2а-2534/10/0670, постанову Київського апеляційного суду від 16.05.12 р. у справі № 2а-9849/09/2670, постанову ВАдСУ від 30.01.07 р. № К-14082/06). Водночас необхідність душових можна обґрунтувати на виробничих підприємствах. А ось з невиробничими підприємствами (офісними, торговельними) буде досить складно. Сушарка є такою самою частиною санвузла, як унітаз та умивальник. Тому в її необхідності для задоволення санітарно-гігієнічних потреб працівників немає сумнівів. Причому сушарка може бути як вітродувного типу, так і просто контейнером для паперових рушників (до речі, паперові рушники відносимо до запасів — див. далі). А ось наявність сушарок для волосся або фенів, знову ж таки, є більш аргументованою для виробничих підприємств, де встановлені душові кабінки |
| Питна вода, мийні засоби | |
| Бухоблік. Як вода, так і мийні гігієнічні засоби належать до запасів і обліковуються на субрахунку 209. Витрати на придбання таких запасів відображаються в періоді їх фактичного здійснення (списання запасів). При цьому витрати залежать від того, які працівники використовують мийні засоби та п’ють воду: зайняті на виробництві, в адміністрації чи збутових підрозділах (рахунки 91, 92, 93). ПДВ. ДФСУ в листі від 17.03.16 р. № 5888/6/99-99-19-03-02-15 зазначає: за загальним правилом вхідний ПДВ потрапляє до ПК незалежно від напрямку використання товарів, придбаних для трудових, господарсько-адміністративних і санітарних потреб (звичайно за умови наявності ПН, зареєстрованої в ЄРПН). А ось дозволяють не нараховувати компенсуючі ПЗ у тому випадку, якщо вартість зазначених товарів уключається до складу витрат і, відповідно, до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування та пов’язані з отриманням доходів. Очевидно, таким заплутаним формулюванням податківці хочуть відмовити у збереженні ПК. Більше того, деякі місцеві податківці прямо говорять про те, що при закупівлі питної води працівникам роботодавець повинен нараховувати компенсуючі ПЗ з ПДВ (консультація на сайті ДФС у Дніпропетровській області // http://dp.sfs.gov.ua/baner/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/65833.html) | Забезпечувати працівників питною водою вимагає багато нормативних документів. Наприклад, п. 2.17 Правил № 7, п.п. 2.4.5 Правил № 20, п. 9.2 розд. ІІІ Правил № 964. Суди щодо «господарності» витрат на придбання питної води також стають на бік госпсуб’єктів (див. постанови ВАдСУ від 02.08.11 р. № К- 10432/08; від 05.02.14 р. № К/9991/21721/12). Мийні засоби також є необхідним атрибутом особистої гігієни працівників. Причому тут господарність використання знову ж таки залежить від типу підприємства. Так, в офісних і торговельних приміщеннях досить легко обґрунтувати необхідність мила в санвузлах. А ось наявність гелю для душу та шампуню легко обґрунтувати на виробничих підприємствах, де є душові кабінки |
Документи та скорочення статті
Правила № 7 — Державні санітарні правила та норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПін 3.3.2.007-98, затверджені наказом МОЗ України від 10.12.98 р.
Правила № 20 — Правила охорони праці в деревообробній промисловості, затверджені наказом Держохоронпраці від 31.01.05 р. № 20.
Правила № 964 — Правила охорони праці на автомобільному транспорті, затверджені наказом МНС України від 09.07.12 р. № 964.
ОЗ — основні засоби.
МНМА — малоцінні необоротні матеріальні активи.
ПК — податковий кредит.
ПЗ — податкові зобов'язання.
