У листах, що коментуються, податківці вкотре підняли проблему коригування податкових зобов’язань (ПЗ) постачальника і податкового кредиту (ПК) покупця, у разі коли останній втратив свій ПДВ-статус.
На жаль, позиція контролерів залишається незмінною: якщо після постачання товарів/послуг покупець втрачає статус платника ПДВ, то він назавжди втрачає можливість відкоригувати ПК, сформований у період його ПДВ-реєстрації. Ну а оскільки покупець не може виправити сформований раніше ПК, то у разі повернення товарів у продавця також відсутні підстави для складання розрахунку коригування (РК) на такого покупця.
У той же час податківці впевнені: якщо після анулювання реєстрації покупця відбувається збільшення суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг, продавець на дату такого збільшення зобов’язаний скласти нову ПН такого збільшення, в якій:
• у графі «Код отримувача» (мається на увазі поле «(індивідуальний податковий номер покупця)») проставляє умовний ІПН «100000000000»;
• у графі «Особа (платник податку) — продавець» (скоріш за все «Особа (платник податку) — покупець») зазначає «Неплатник».
Схоже на гру в одні ворота, чи не так? Внаслідок такого трактування норм ПКУ:
1. У разі зменшення суми компенсації (повернення товарів) страждає постачальник. Оскільки він не лише не може відкоригувати ПЗ, але йому ще й доведеться нарахувати ПЗ ще раз — у разі постачання повернених товарів іншому покупцеві.
При цьому покупець при ПДВ-анулюванні компенсує сформований раніше ПК, адже товари, що повертаються, скоріш за все, потрапили до числа невикористаних в оподатковуваних операціях і підпадають під «умовне» постачання ( п. 184.7 ПКУ). Надалі (у разі повернення) йому коригувати нічого.
2. У випадку зі «збільшуючим» РК в мінусі знов-таки постачальник, адже працюють загальні правила.
Насправді ст. 192 ПКУ не забороняє постачальнику коригувати нараховані раніше ПЗ унаслідок втрати покупцем ПДВ-статусу. Але! Усе впирається у факт реєстрації РК в ЄРПН.
Після ПДВ-анулювання контролери забороняють покупцеві реєструвати ПН/РК в ЄРПН, навіть якщо не минув 15-денний строк, відведений для реєстрації. Тому, навіть якщо постачальник складе «зменшуючий» РК, він зобов’язаний буде передати такий розрахунок на реєстрацію своєму покупцю ( п.п. 192.1.1 ПКУ).
А якщо у покупця вже не буде доступу до ЄРПН, то продавець автоматично втрачає можливість внести зміни до суми нарахованих ПЗ. Адже ПКУ чітко дозволяє коригувати ПЗ тільки за умови, що РК потрапить до ЄРПН ( п.п. 192.1.1 ПКУ).
Зверніть увагу: у випадку зі «збільшуючим» РК такої проблеми не буде, оскільки право реєстрації ПН/РК в ЄРПН у постачальника залишається (він не втрачає свій ПДВ-статус), тому й може ним скористатися.
Щоб відновити справедливість, можна спробувати змусити контролерів через суд зареєструвати «зменшуючий» РК, спрямований на реєстрацію самим постачальником, оскільки покупець на цей момент втратив статус платника ПДВ і не має можливості це зробити. У судовій практиці вже є позитивні рішення у схожих ситуаціях (наприклад, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.15 р. у справі № 820/11513/15*).
* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/54466112.
Як альтернативний варіант захисту інтересів постачальника можна порадити передбачити в договорі спеціальну компенсацію його втрат у разі, коли покупець повертає товари (чи вимагає повернути аванс) після ПДВ-анулювання.
