Для того щоб виправити цю помилку, підприємству необхідно провести добровільний перерахунок з метою визначення правильності оподаткування зарплати такого працівника (п.п. 169.4.3 ПКУ).
Перерахунок проводиться за період, протягом якого до доходу працівника неправомірно застосовувалася ПСП.
Під час перерахунку підприємство:
1) уточнює (перевіряє ще раз) місячні суми заробітної плати, нараховані (виплачені, надані) працівнику в періоді, що перевіряється;
2) проводить остаточне оподаткування уточнених місячних сум заробітної плати і визначає окремо за кожним місяцем періоду, що перевіряється, суму ПДФО, яка підлягає сплаті до бюджету;
3) порівнює розраховану в результаті перерахунку суму ПДФО із сумою податку, яка була фактично утримана з доходів працівника в періоді, що перевіряється;
4) визначає результат перерахунку.
Якщо в результаті проведеного перерахунку виявлена недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць (п.п. 169.4.4 ПКУ).
При проведенні утримання не забувайте про вимоги ст. 128 КЗоТ! У цій статті законодавець передбачив обмеження щодо суми відрахувань із заробітної плати працівника. Так, при кожній виплаті зарплати працівнику загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 %, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, — 50 % заробітної плати, що підлягає виплаті працівнику.
Оскільки для цієї ситуації не передбачені винятки, роботодавець має право утримати із суми оподатковуваного доходу працівника недоплату з ПДФО в сумі, яка не перевищує 20 % заробітної плати, що підлягає виплаті. Якщо ж розмір недоплати перевищує цю суму, то залишок потрібно буде утримати за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми виявленої недоплати (п.п. 169.4.4 ПКУ). Водночас працівник може подати роботодавцю заяву з проханням утримати з його зарплати усю суму недоплати одноразово, якщо, звичайно, сума зарплати дозволяє це зробити.
Результат перерахунку підприємство відобразить у Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ за той звітний квартал, на який припадає місяць його проведення. Подавати в цьому випадку уточнюючі Податкові розрахунки за місяці, в яких роботодавцем був порушений порядок застосування ПСП, не потрібно.
Також роботодавцю в цій ситуації не треба нараховувати «самоштраф» за п. 50.1 ПКУ.
Аналогічним чином слід діяти у ситуації, коли з вини роботодавця пільга не надавалася працівнику, який мав на неї право та подав йому відповідну заяву про застосування ПСП (підтвердні документи за необхідності), або коли пільга застосовувалася в меншому розмірі. Тобто роботодавцю необхідно провести добровільний перерахунок ПДФО, визначити результат перерахунку і відобразити його у ф. № 1ДФ за той звітний період, на який припадає місяць проведення такого перерахунку.
Якщо в результаті перерахунку виникає переплата податку, то на її суму роботодавець зменшує суму нарахованого податкового зобов’язання працівника за місяць, в якому був проведений перерахунок, і відображає це у звітності за ф. № 1ДФ. Відповідно, на суму переплати зменшуються зобов’язання роботодавця — податкового агента зі сплати ПДФО до бюджету в місяці проведення перерахунку.
