Доходи підприємця на загальній системі

Фінрезультат для ФОП на загальній системі

Підприємець на загальній системі зобов’язаний вести податковий облік. На підставі його даних він визначить чистий дохід, з якого сплатить ПДФО, військовий збір (ВЗ) і ЄСВ.

Чому дорівнює чистий дохід? Різниці між загальним оподатковуваним доходом (виручкою у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю підприємця.

Чистий дохід, отриманий підприємцем у 2016 році, обкладається ПДФО за ставкою, установленою п. 167.1 ПКУ, — 18 %. За цією самою ставкою ФОП повин­ні будуть розрахувати й авансові платежі з ПДФО за I — III квартали 2016 року ( п.п. 177.5.1 ПКУ).

Зверніть увагу! З 01.01.16 р. змінився порядок розрахунку та сплати квартальних авансів. Тепер аванси з ПДФО розраховують не за даними минулого року, а за поточними даними кожного кварталу звітного року. Для оподаткування беруть суму фактичної величини чистого доходу, відображеного у Книзі обліку доходів і витрат за квартал (про формування доходу підприємця див. далі). Сплачують аванси не в середи­ні, а після закінчення кварталу, у строк до 20.04, 20.07, 20.10 — за I, II і III квартали відповідно. За IV квартал авансовий внесок не сплачують, а здійснюють за підсумками року остаточний розрахунок з ПДФО. За збиткові квартали аванси не сплачують.

Остаточний розрахунок суми ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету, підприємець здійснює самостійно в річній податковій декларації.

При його проведенні ФОП ураховує суми авансових платежів з ПДФО, сплачені протягом року.

Також у декларації підприємець на загальній системі розраховує суму ВЗ, перемножуючи суму річного чистого доходу на ставку ВЗ 1,5 %.

Остаточна сума зобов’язань з ПДФО і ВЗ за звітний рік підлягає сплаті до бюджету протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації ( п. 57.1 ПКУ).

Якщо підприємець переплатить ПДФО, то надмірно сплачені суми можуть бути зараховані в рахунок майбутніх платежів з цього податку або повернені підприємцю в порядку, передбаченому ст. 43 ПКУ.

Увага! Якщо підприємець, крім підприємницьких доходів, отримує також цивільні доходи, то він обкладає їх ПДФО за загальними правилами, установленими розд. IV ПКУ для платників податків — фізичних осіб.

Крім того, чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість календарних місяців, протягом яких він отриманий, є також базою для нарахування ЄСВ «за себе» за звітний рік (див. «БТ», 2016, № 5, с. 31).

Але перш ніж дізнатися суму чистого доходу, потрібно розрахувати суму загального доходу. Далі розповімо, які суми його формують.

Формуємо підприємницький дохід

Поняття «виручка» для цілей визначення підприємницьких доходів у ПКУ немає. Але з урахуванням роз’яснень, наведених у категорії 104.4 ЗІР ДФСУ, можна зробити висновок, що саме загальносистемник зобов’язаний відображати у складі доходів від підприємницької діяльності.

1. Кошти від продажу товарів (робіт, послуг), що надійшли на банківський рахунок або в готівковій формі за місцем здійснення розрахунків, а також суми негрошової компенсації (товари, роботи, послуги, отримані за бартером, або суми, на які проведено взає­мозалік).

Важливо! Неплатники ПДВ відображають у складі доходів усю суму отриманої виручки. А ось ФОП, зареєстровані платниками ПДВ, не включають до доходів суми ПДВ, що входять до складу ціни проданих товарів (робіт, послуг).

Це прямо встановлено п. 177.3 ПКУ. Водночас суми роздрібного акцизного податку торговцям підакцизних товарів доведеться включити до доходу (роз’яснення в категорії 104.08 ЗІР ДФСУ).

2. Отримані аванси за товари (роботи, послуги) від покупця.

Майте на увазі! Якщо підприємець повертає передоплату покупцям або замовникам у зв’язку з розірванням договору, то дохід потрібно відкоригувати на її суму. Після розірвання договору та повернення авансу сума коштів (передоплати), повернена покупцю, відображається у графі 3 Книги обліку доходів і витрат.

3. Банківські відсотки, нараховані на кошти, розміщені на будь-якому банківському рахунку ФОП.

4. Безповоротна фінансова допомога. Якщо така допомога надійшла саме підприємцю (для ведення підприємницької діяльності), а не надана йому як громадянину, то її сума включається до складу підприємницьких доходів.

5. Сума списаної контрагентом кредиторської заборгованості.

6. Додатна різниця, що виникає при продажу інвалюти. Це різниця, що виникає при оцінці однієї й тієї самої кількості іноземної валюти за різними курсами — за курсом НБУ і комерційним курсом, за яким вона продається або купується. І якщо валюта продається банком на міжбанківському валютному ринку України за курсом вище курсу НБУ, у підприємця виникає оподатковуваний дохід. Розмір цього доходу дорівнюватиме добутку кількості валюти та додатної різниці між комерційним курсом і курсом НБУ.

7. Безоплатно отримані товари (роботи, послуги). У разі безо­платного отримання товарів (робіт, послуг) для підприємницької діяльності (договір укладено саме з ФОП) їх вартість уключають до оподатковуваного доходу підприємця.

Якщо такі товари (роботи, послуги) отримано фізичною особою як громадянином, то їх вартість оподатковується за правилами, передбаченими розд. IV ПКУ для «цивільних» доходів.

8. Сума кредиту, що погашається поручителем. Сума отриманого на підприємницький рахунок кредиту, що погашена поручителем, уключається до складу підприємницького доходу та оподатковується за правилами, установленими ст. 177 ПКУ (див. консультацію в категорії 104.04 ЗІР ДФСУ).

9. Суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру у зв’язку з порушенням ними умов таких договорів.

10. Інші доходи, пов’язані з підприємницькою діяльністю.

Що не включають до підприємницького доходу

Перерахуємо те, що не є підприємницьким доходом.

1. Не повинно потрапити до підприємницького доходу все те, що отримане фізособою як громадянином, наприклад, зарплата, спадщина, дарунки, інші блага.

2. Поповнення підприємницького рахунка власними коштами (отриманими у вигляді зарплати, спадщини, продажу особистого майна або взятими раніше з того самого підприємницького рахунка для поповнення особистих заощаджень) (роз’яснення в категорії 104.4 ЗІР ДФСУ). Зауважте: щоб при перевір­ці не виникло запитань щодо походження таких коштів, бажано при їх унесенні на рахунок у графі «Призначення платежу» заяви на переведення готівки зазначити «Попов­нення власних оборотних коштів».

3. Банківський кредит, отриманий на підприємницький рахунок.

4. Сума депозиту, що повертається банком на підприємницький рахунок.

5. Поворотна фінансова допомога (позика).

6. Кошти, що помилково надійш­ли на підприємницький рахунок.

7. Кошти (передоплата), повернені постачальником (підрядником, виконавцем) у зв’язку з розірванням договору або поверненням товару.

8. Сума допомоги (лікарняні, декретні), що виплачується з ФТВП самому підприємцю як застрахованій особі.

9. Кошти з ФТВП, що надходять на спеціальний рахунок підприємця для виплат його найманим працівникам за листками непрацездатності. Ці суми не повинні включатися до доходу підприємця, оскільки він у цьому випадку є просто посередником між ФТВП і працівниками.

10. Кошти, отримані від продажу нерухомого майна, що належить підприємцю та використовується в підприємницькій діяльності. Ці кошти не вважаються доходом підприємця, а належать до цивільних доходів (право власності зареєстровано на громадянина). Вони оподатковуються за правилами, установленими ст. 172 ПКУ (див. консультацію в категорії 104.04 ЗІР ДФСУ).

11. Транзитні кошти, отримані посередником за договорами транспортної експедиції, не є його власністю, тому вони, проходячи через рахунок посередника, не повинні включатися до його виручки.

Винагорода посередника — це його заробіток і, відповідно, його підприємницький дохід. Цей вис­новок підтверджується консультацією в категорії 104.04 ЗІР ДФСУ.

12. Помилково перераховані з поточного рахунка кошти, що повертаються підприємцю.

13. Сума, видана Фондом зай­нятості на розвиток підприємництва відповідно до Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 15.06.15 р. № 613. Ця сума не включається до складу доходу фізичної особи — підприємця та не підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб (див. роз’яснення в категорії 104.04 ЗІР ДФСУ).

14. Суми коштів, що надійшли підприємцю-посереднику від реалізації товарів за договором комісії (доручення). Тут варто зауважити таке. Виходячи з визначення терміна «продаж (реалізація) товарів», наведеного в  п.п. 14.1.202 ПКУ, операції з надання товарів у ме­жах договорів комісії (доручення) не вважаються продажем, оскільки такі договори не передбачають переходу права власності на товари, що передаються. У зв’язку з цим вартість товару, отриманого для реалізації, у податковому обліку комісіонера (повіреного) не відображається. Кошти, що надійшли від продажу товару, є власністю комітента (довірителя), а отже, не повинні обліковуватися у складі доходів посередника. Таким чином, на наш погляд, до доходів комісіо­нера (повіреного) має потрапити тільки сума його винагороди.

Однак, на думку податківців (див. підкатегорію 104.08 БЗ), комісіонер (повірений) повинен включати до складу доходу всю суму виручки у грошовій і негрошовій формі, отриманої за договором комісії (доручення), а витрати формувати на загальних підставах.

Водночас виплату комітенту (довірителю) грошових коштів, отриманих від покупця, не можна прирівняти до оплати товару, оскільки право власності на нього до посередника не переходить. Отже, загальносистемник не має права відобразити цю суму у витратах. Таким чином, якщо слідувати підходу податківців, підприємцю доведеться включати до доходу суму, отриману від покупців за реалізований товар, без відображення витрат на його придбання. Ураховуючи наведене, вважаємо роз’яснення податківців помилковим.

Дата виникнення. Первинні документи

Підприємець відображає свій дохід у момент його отримання, а не нарахування. Це означає, що при відвантаженні товару або підписанні акта прийняття-передачі виконаних робіт (наданих послуг) дохід не виникає.

Як правило, підприємці-загальносистемники працюють за безготівковим розрахунком або «за готівку» із застосуванням РРО. Тому надходження доходу так чи інакше підтверджується документально: випискою з банку або звітами РРО. Якщо ж підприємець не використовує РРО, а готівкові розрахунки проводить, то достатнім документальним підтвердженням факту отримання доходу є запис про нього у Книзі обліку доходів і витрат. Вимоги про те, щоб підприємець підтверджував документально кожен запис про дохід, у законодавстві не міститься.

Висновки

• Дохід підприємця формує виручка від продажу товарів, робіт, послуг у грошовій і натуральній формі. Також до нього потраплять інші суми, отримані у зв’язку зі здійсненням госпдіяльності.
• До підприємницького доходу не включають суми, отримані фізособою як громадянином.
• Власні кошти, унесені ФОП на загальній системі на свій розрахунковий рахунок, не включають до підприємницького доходу.