Запитання | Відповідь |
Критерії контрольованих операцій (КО) | |
Як розрахувати вартісний критерій контрольованих операцій (КО) за 2015 рік? | Завдяки Закону № 609(1) вартісний критерій для застосування трансфертного ціноутворення (ТЦУ) змінився прямо посеред 2015 року — з 13.08.15 р. (деталі — у «БТ», 2015, № 37, с. 25). Але для легкості підрахунку до всіх операцій, здійснених за весь 2015 рік, потрібно застосовувати новий критерій. Тобто подавати Звіт про контрольовані операції (далі — Звіт) довелося тим, у кого за весь 2015 рік обсяг доходу перевищив 50 млн грн., а обсяг зазначених у п.п. 39.2.1.4 ПКУ операцій з контрагентом перевищує 5 млн грн. (за вирахуванням непрямих податків) |
Які саме непрямі податки не враховуються для розрахунку річного доходу платника податків та обсягу КО з кожним контрагентом? | Вирахування непрямих податків при такому підрахунку передбачено у п.п. 39.2.1.7 ПКУ. До них належать ПДВ, акцизний податок та мито, передбачені відповідними розділами ПКУ |
Чи враховуються при визначенні вартісного критерію інші доходи, зокрема доходи від операційної (неопераційної) курсової різниці? | Дохід від операційної та неопераційної курсової різниці враховується для обчислення річного доходу платника податків від будь-якої діяльності для цілей ТЦУ |
Чи враховується кредит-нота при визначенні вартісного критерію? | Так. Оскільки базою для визначення вартісного критерію є договірна (контрактна) ціна товару, а кредит-нота змінює визначену договором з нерезидентом вартість поставлених товарів, то обсяг КО обчислюється за договірною (контрактною) ціною такого товару з урахуванням змін згідно з наданою нерезидентом кредит-нотою |
Які показники річної фінансової звітності мають враховуватись для визначення обсягу річного доходу від будь якої діяльності платника податків? | Обсяг річного доходу розраховується як сумарне значення наступних показників Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід): • чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 2000); • інші операційні доходи (ряд. 2120); • дохід від участі в капіталі (ряд. 2200); • інші фінансові доходи (ряд. 2220); • інші доходи (ряд. 2240) |
Яким чином визначати обсяг контрольованих операцій із нерезидентами, держави яких протягом 2015 року було включено або виключено з переліку «офшорних» держав (територій)? | Протягом 2015 року діяло кілька переліків країн (територій), затверджених розпорядженнями КМУ(2), операції з резидентами яких слід перевіряти на контрольованість. Для визначення обсягу господарських операцій платника податків з кожним контрагентом (більше 5 млн грн. за відповідний податковий (звітний) рік) враховуються тільки операції, здійснені під час, коли відповідна країна була включена до вищезазначених переліків держав (територій). Причому якщо обсяг операцій перевищить 5 млн грн. у вказаний проміжок, то й до Звіту потрібно включати тільки операції за цей період |
Окремі види операцій | |
Чи підпадають операції між пов’язаними особами — резидентами під визначення КО? | Господарські операції з пов’язаними особами — резидентами не підпадають під визначення контрольованих. «У грі» лише операції з НЕрезидентами |
Чи визнаються господарські операції із підприємством, яке має місцезнаходження в АР Крим, контрольованими та за яких умов? | Юридична особа, яка має податкову адресу (місцезнаходження) на території ВЕЗ «Крим», прирівнюється з метою оподаткування до нерезидента (п. 5.3 ст. 5 Закону № 1636(3)). Територію ВЕЗ «Крим» не включено до переліку «офшорних» держав (територій). Отже, господарські операції з кримчанами будуть визнані контрольованими тільки у випадках, якщо така особа є пов’язаною із платником податків або є комісіонером у зовнішньоекономічних господарських операціях з продажу товарів та одночасно дотримується вартісний критерій |
Платник податків здійснював продаж товарів за договорами комісії. Комісіонером була компанія-нерезидент, зареєстрована у державі, яка не входила до переліку «офшорних» держав (територій). Чи визнаються такі господарські операції контрольованими? | У разі, якщо нерезидент-комісіонер є пов’язаною особою з платником податків та/або зареєстрований в «офшорній» державі (на території), а сума комісійної винагороди перевищує 5 млн грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік, то для платника податків — комітента КО також будуть визнаватись господарські операції з отримання послуг за договором комісії. В такому випадку стороною КО є нерезидент-комісіонер, а інформація про ці операція також має бути відображена у Звіті |
Чи вважаються КО, що здійснюються між резидентом і постійним представництвом нерезидента — пов’язаної з таким резидентом особи? | У разі якщо господарські операції в обсягах понад 5 млн грн. здійснюються резидентом з постійним представництвом нерезидента — пов’язаної особи чи нерезидента-«офшорника», такі операції для резидента визнаватимуться контрольованими за умови досягнення ним обсягу річного доходу більше як 50 млн грн. При цьому для постійного представництва нерезидента такі операції не вважаються контрольованими |
Чи визнаються господарські операції сільськогосподарського товаровиробника — платника єдиного податку четвертої групи з реалізації продукції на експорт контрольованими? | Визнання господарських операцій контрольованими здійснюється для цілей нарахування податку на прибуток підприємств, а господарські операції сільськогосподарського товаровиробника, здійснені ним під час перебування на спрощеній системі оподаткування, не визнаються контрольованими |
Звіт | |
Який порядок подання Звіту, якщо КО у 2014 — 2015 роках здійснював сільгоспвиробник — платник податку на прибуток? | Для виробників сільськогосподарської продукції, на відміну від інших платників податку на прибуток, річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року. Для них ДФСУ прописала особливий порядок звітування. У разі якщо виробники сільгосппродукції, річний податковий період яких починається з 01.07.14 р. і закінчується 30.06.15 р., протягом 2014 року здійснювали операції, які відповідно до положень ПКУ, що діяли до 01.01.15 р., підпадали під визначення контрольованих, такі платники податку зобов’язані були в установленому порядку подати Звіт за 2014 рік. Крім того, у разі здійснення протягом 2015 року операцій, які відповідно до положень ПКУ, у редакції, чинній з 01.01.15 р., підпадали під визначення контрольованих, такий сільгоспвиробник повинен був подати Звіт за 2015 рік. Як бачите, сільгоспвиробникам потрібно орієнтуватися на старі критерії КО, що діяли до 13.08.15 р. |
Як здійснити самостійне виправлення помилок, допущених у Звіті за минулі звітні (податкові) періоди, та чи застосовуються при цьому штрафні санкції, передбачені п. 120.3 ПКУ? | У разі самостійного виявлення платником помилок у раніше поданому Звіті платник зобов’язаний подати уточнюючий Звіт. Уточнюючий Звіт включає всю інформацію з раніше поданого Звіту (всі додатки разом з інформацією до додатків) із виправленням помилкових даних. Якщо платник виявив КО, які були не задекларовані у Звіті, то такий платник сплачує штраф у розмірі 1 % суми незадекларованих КО, але не більше 300 розмірів мінзарплати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані КО. Отже, якщо виправлення пов’язане не з доповненням Звіту «забутими» КО, то штраф не застосовується. Пам’ятайте: не можна подавати уточнюючі Звіти за будь-який звітний (податковий) період під час проведення документальних планових та позапланових перевірок |
Як здійснити самостійне коригування ціни КО та суми податкових зобов’язань, якщо ціна операції при реалізації товару менше розрахованого діапазону цін зіставних операцій? | Відповідно до п.п. 39.3.2.3 ПКУ якщо ціна в КО перебуває в межах діапазону, вважається, що така ціна відповідає принципу «витягнутої руки». А якщо поза межами діапазону — використовується медіана діапазону цін. Формулу та порядок розрахунку діапазону цін (рентабельності) та медіани такого діапазону наведено у Порядку № 381(4). Самостійне коригування — це доведення ціни КО до ціни, що відповідає принципу «витягнутої руки». Таке коригування платник відображає в додатку ТЦ до декларації з податку на прибуток підприємств. Приклад. Договірна ціна при реалізації товару складає 1000,00 грн./т. Розраховані відповідно до Порядку № 381 значення діапазону цін склали: мінімальне значення — 1150 грн./т, максимальне значення — 1400 грн./т, медіана діапазону цін — 1300,00 грн./т. Обсяг реалізації товару — 2000 т. Сума податку на прибуток, яку платник повинен додатково сплатити, складає (1300,00 - 1000,00) х 2000 т х 18 % (податок на прибуток) = 108000,00 грн. |
Перевірки | |
Чи розповсюджується строк позовної давності, визначений п. 102.1 ПКУ (1095 днів), у разі проведення перевірок КО на період 2013 — 2014 років? | З 01.01.15 р. Законом № 72(5) внесено зміни до п. 102.1 ПКУ, відповідно до яких у разі проведення перевірки КО відповідно до ст. 39 ПКУ контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника не пізніше закінчення 2555-го дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше — за днем її фактичного подання. Тобто загальний термін 1095 днів не застосовується. При цьому з урахуванням уже відомого рішення Конституційного Суду України у справі від 09.02.99 р. № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначені норми розповсюджуються й на КО, здійснені у 2013 та 2014 звітних роках |
Частиною 3 п.п. 75.1.2 ПКУ встановлено, що не є предметом документальної планової перевірки питання ТЦО. Чи можуть контролюючі органи під час проведення документальної планової перевірки перевіряти дотримання платником податків вимог щодо обов’язку подання Звіту? | На думку ДФСУ, контроль за поданням (несвоєчасним поданням) Звіту або невключенням до поданого Звіту окремих КО не є питанням встановлення відповідності умов КО принципу «витягнутої руки» та повноти нарахування й сплати податків під час здійснення контрольованих операцій. А тому заборона на проведення перевірок у даному випадку не діє |
(1) Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» від 15.07.15 р. № 609-VIII. (2) З 16.09.15 р. і по сьогодні діє Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.15 р. № 977-р. (3) Закон України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12.08.14 р. № 1636-VII. (4) Порядок розрахунку діапазону цін (рентабельності) та медіани такого діапазону для цілей трансфертного ціноутворення, затверджений постановою КМУ від 04.06.15 р. № 381. (5) Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням» від 28.12.14 р. № 72-VII. |