На нашу думку, не потрібно. Зараз пояснимо чому.
Щоб з’ясувати, який електронно-цифровий підпис (ЕЦП) необхідно накладати на податкову накладну (ПН), передусім, необхідно звернутися до п. 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.10 р. № 1246 (ср. ). Згідно з цією нормою ПН, складену в електронній формі, скріплюють ЕЦП особи, уповноваженої здійснювати постачання товарів/послуг.
Як бачите, про те, що такий ЕЦП має збігатися з прізвищем особи, яка склала таку ПН, ані слова.
Проте податківці тривалий час наполягали на такій відповідності, стверджуючи, що ЕЦП, який накладається на ПН при її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), і підпис, який скріплює цю ПН, повинні належати одній особі, якій делеговано право підпису ПН. Такі роз’яснення можна було знайти в ЗІР ДФСУ до 29.07.15 р.
І якщо ця вимога не виконувалася — така ПН вважалася помилковою.
Першою «ластівкою», яка свідчила про зміну вказаної позиції, була консультація в тому ж ЗІР ДФСУ від 16.12.15 р. В ній контролери заявили: якщо підпис особи, вказаної в ПН, і ЕЦП, яким скріплюється ПН, не збігаються, то це не може бути єдиною підставою для визнання ПН недійсною.
На жаль, це роз’яснення було переведено до складу нечинних у зв’язку з внесенням змін до ПКУ з 01.01.16 р. Тому ґрунтуватися на ньому було ризиковано.
З настанням 2016 року до п. 201.10 ПКУ були внесені зміни, згідно з якими ПН, що містить помилки в обов’язкових реквізитах (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що входять до комплекту), період, сторони і суму податкових зобов’язань, є підставою для віднесення покупцем сум ПДВ до податкового кредиту (ПК).
А це означає, що огріхи, допущені в необов’язкових реквізитах ПН (до яких належать і дані особи, яка підписала ПН своїм ЕЦП), автоматично не можуть позбавити покупця права сформувати ПК за такою ПН. Тобто і витрачати час на їх виправлення не потрібно.
Визнати таку ПН помилковою буде складно. Звичайно, за умови, що обов’язкові реквізити в ній заповнені правильно.
Пізніше це підтвердили і самі фіскали (лист ДФСУ від 04.02.16 р. № 2363/6/99-99-19-03-02-15; категорія 101.18 ЗІР ДФСУ).
Ну а якщо ви все ще не впевнені, що чините правильно, і боїтеся позбавити покупця ПК, ви завжди можете скласти розрахунок коригування (РК) до такої ПН і виправити промах. Це дозволяє зробити п. 192.1 ПКУ.
Метою такого виправлення буде усунення неточностей у реквізитах ПН, які не вплинули на її числові показники. Тому для коригування даних ПН складіть РК, в якому (лист ДФСУ від 17.02.15 р. № 5292/7/99-99-19-03-02-17):
• усі правильно заповнені реквізити «помилкової» ПН повторіть без змін;
• реквізит, в якому допущена помилка (дані особи, яка підписала ПН), заповніть правильно;
• графи табличної частини залиште порожніми.
У результаті такий РК просто «перезапише» правильні дані поверх неправильних, вказаних у «помилковій» ПН. При цьому кількісні показники залишаться незайманими. Отже, помилка не вплине на суми податкових зобов’язань продавця і ПК покупця.
Також не відбудеться зміна розміру реєстраційного ліміту ні у постачальника, ні у покупця.
Реєструватиме в ЄРПН такий РК постачальник, оскільки розрахунок не змінює суму компенсації вартості товарів/послуг (п. 192.1 ПКУ).