(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 20
  • № 18-19
  • № 17
  • № 16
  • № 15
  • № 14
  • № 13
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
29/29
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Травень , 2016/№ 21

Транспортні послуги

Будь-яке підприємство, що придбаває або реалізує щось матеріальне, стикається з необхідністю його перевезення. У таких відносинах є декілька сторін, серед них замовник, перевізник, експедитор, а також безліч нюансів, зокрема, паливні, документальні, ПДВшні. Сьогодні ми розглянемо транспортні послуги з усіх боків.

Облік у замовника

Замовник — покупець

Товари. Витрати на транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання (уключаючи витрати на страхування ризиків транспортування запасів) входять до складу транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ) ( абз. 6 п. 9 П(С)БО 9 «Запаси»). Такі витрати включаються до первісної вартості запасів ( п. 9 П(С)БО 9) і можуть бути відображені в обліку у два способи:

1) ТЗВ відразу включають до первісної вартості конкретних найменувань, груп, видів запасів. У такому разі витрати на транспортування відображають на рахунку обліку запасів у складі їх первісної вартості. Окремо вартість таких витрат не виділяють. Але цей спосіб більше підходить, коли перевозиться один вид товарів. Водночас цей спосіб часто обирають і при перевезенні декількох видів товарів. У такому разі необхідно також встановити базу, згідно з якою робитиметься розподіл транспортних витрат (вартість, кількість, вага, обсяг запасів). Найчастіше обирають розподіл суми ТЗВ пропорційно вартості запасів. Особливо за ситуації, коли підприємство придбаває запаси з різним кількісним виміром;

2) ТЗВ узагальнюють на окремому субрахунку рахунків обліку запасів (наприклад, субрах. 289), їх сума щомісячно розподіляється між залишками запасів на кінець звітного місяця та запасами, що вибули.

Суму ТЗВ, яка припадає на запаси, що вибули, (ТЗВвиб) визначають за формулою:

ТЗВвиб = Звиб х Сер %ТЗВ : 100 %,

де Звиб  вартість запасів, що вибули у звітному місяці;

Сер %ТЗВ  середній відсоток ТЗВ. Його визначають за формулою:

Сер %ТЗВ = ((ТЗВпоч + ТЗВнад) : (Зпоч + Знад)) х 100 %,

де ТЗВпоч— залишок ТЗВ на початок місяця;

ТЗВнад — сума ТЗВ, понесених у звітному місяці;

Зпоч — залишок запасів на початок місяця;

Знад — вартість запасів, що надійшли у звітному місяці.

Наведемо приклад відображення ТЗВ в обліку.

Приклад 1. Підприємство придбало товар А вартістю 120000 грн. (у тому числі ПДВ — 20000 грн.) і товар Б вартістю 180000 грн. (у тому числі ПДВ — 30000 грн.). Вартість їх доставки становила 15000 грн. (постачальник транспортних послуг (ТП) — неплатник ПДВ).

Також підприємство придбало товари В і Г загальною вартістю 360000 грн. (у тому числі ПДВ — 60000 грн.). Доставка — 12000 грн. (у тому числі ПДВ — 2000 грн.). Більше придбань в поточному місяці не було.

Згідно з обліковою політикою підприємство враховує ТЗВ на товари А і Б прямим методом (база розподілу — вартість товарів), а на товари В і Г — за середнім відсотком. У обліку підприємства значаться такі дані:

залишок ТЗВ на початок місяця (сальдо субрах. 289) — 40000 грн.;

залишок товарів, для яких передбачений розподіл ТЗВ (сальдо субрах. 281 за товарами В і Г), — 650000 грн.;

вибуло товарів за місяць (оборот за кредитом субрах. 281 за товарами, для яких передбачений розподіл ТЗВ) — 200000 грн.

Таблиця 1. Облік транспортних витрат, понесених при придбанні товарів

Зміст господарської операції

Бухоблік

Сума,

грн.

Дт

Кт

Придбання товарів А і Б (розподіл ТЗВ прямим методом)

1. Здійснено передоплату постачальнику за товари А і Б (120000 + 180000 = 300000)

371

311

300000

2. Відображено податковий кредит (ПК)

644/1

644/ПДВ

50000

3. Отримано зареєстровану податкову накладну (ПН) і відображено у складі ПК

641

644/1

50000

4. Оприбутковано товар

281/А

631

100000

281/Б

631

150000

5. Відображено ПДВ

644/ПДВ

631

50000

6. Здійснено взаємозалік заборгованостей

631

371

300000

7. Уключено до первісної вартості суму ТП:

• товару А (6000 = 100000 : (100000 + 150000) х 15000)

281/А

631

6000

• товару Б (9000 = 150000 : (100000 + 150000) х 15000)

281/Б

631

9000

8. Перераховано плату за транспортні послуги

631

311

15000

Придбання товарів В і Г (розподіл ТЗВ за середнім відсотком)

1. Оприбутковано товари

281/В, Г

631

300000

2. Відображено ПК

644/1

631

60000

3. Отримано зареєстровану ПН і відображено у складі ПК

641/ПДВ

644/1

60000

4. Перераховано плату за товар

631

311

360000

5. Отримано акт наданих транспортних послуг

289

631

10000

6. Відображено ПК

644/1

631

2000

7. Отримано зареєстровану ПН і відображено у складі ПК

641/ПДВ

644/1

2000

8. Перераховано плату за транспортні послуги

631

311

10000

9. Наприкінці місяця списано ТЗВ

902

289

10526,32(1)

(1) Сер %ТЗВ = ((40000 + 10000) : (650000 + 300000)) х 100 % = 5,26316 %.

ТЗВвиб = 5,26 % х 200000 : 100 % = 10526,32 (грн.).

Необоротні активи. Згідно з  абз. 7 п. 8 П(С)БО 7 «Основні засоби» витрати на транспортування, установку, монтаж і наладку основного засобу (ОЗ) уключаються до його первісної вартості. Тому спочатку разом з усіма іншими витратами, що відносяться на первісну вартість придбаного необоротного активу (НОА), витрати на його доставку відображаються на субрах. 152 (якщо отримується ОЗ) або 153 (при придбанні інших НОА). При введенні в експлуатацію вони потрапляють на рахунок обліку НОА (10 або 11) і списуються на витрати поступово, у міру його амортизації (на рах. 23, 91, 92, 93 — залежно від цільового призначення НОА). Якщо була здійснена доставка відразу декількох НОА, транспортні витрати підлягають розподілу. Підприємство, як і у випадку із запасами, має право встановити будь-яку базу розподілу таких витрат (вартість, кількість, вага, обсяг). На наш погляд, більш логічно, щоб це була вартість НОА.

Замовник — продавець

Витрати на транспортування, перевалку та страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиторські та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору постачання, є витратами на збут ( абз. 9 П(С)БО 16 «Витрати»). Такі витрати відображаються в обліку на рахунку 93. Витратами на збут, до речі, також визнаються витрати на транспортування готової продукції між складами підрозділів підприємства ( абз. 12 П(С)БО 16).

Приклад 2. Підприємство реалізувало товар вартістю 240000 грн. (у тому числі ПДВ — 40000 грн.). За умовами договору доставку товару на склад покупця здійснює продавець. Вартість доставки становила 18000 грн. (у тому числі ПДВ — 3000 грн.).

Таблиця 2. Облік транспортних витрат, понесених при реалізації

Зміст господарської операції

Бухоблік

Сума,

грн.

Дт

Кт

1. Отримано передоплату за товар

311

681

240000

2. Відображено податкові зобов’язання з ПДВ

643

641/ПДВ

40000

3. Перераховано передоплату за послуги доставки

371

311

18000

4. Відображено право на ПК з ПДВ

644/1

644/ПДВ

3000

5. Отримано зареєстровану ПН і відображено ПК

641

644/1

3000

6. Відвантажено товар покупцю

361

702

240000

7. Відображено ПДВ

702

643

40000

8. Відображено взаємозалік заборгованостей

681

361

240000

9. Отримано акт наданих транспортних послуг

93

631

15000

10. Відображено ПК

644/ПДВ

631

3000

11. Відображено взаємозалік заборгованостей

631

371

18000

Облік у перевізника

Перевізник

Згідно з п. 1 Правил № 363 перевізник — це фізична або юридична особа — суб’єкт господарювання, яка надає послуги з перевезення вантажу або здійснює за власні кошти перевезення вантажу автомобільними транспортними засобами.

ПДВ

Будь-які послуги, місце постачання яких знаходиться на митній території України, є об’єктом обкладення ПДВ за ставкою 20 % ( п.п. «б» п. 185.1, п. 194.1 ПКУ). Як визначити місце постачання транспортних послуг та обкладати їх ПДВ, покажемо у табл. 3.

Таблиця 3. ПДВ-облік транспортних послуг

Види послуг

Пункт ПКУ

Місце постачання визначається:

ПДВ з послуг:

Перевезення:

внутрішні

п. 186.4

за місцем реєстрації постачальника (перевізника)

оподатковуються за ставкою 20 %, якщо перевізник — резидент

не оподатковуються, якщо перевізник —нерезидент

міжнародні

пп. «а» і «в» п.п. 195.1.3, п.п. «б» п.п. 195.1.2

оподатковуються за ставкою 0 %, якщо перевізник — резидент

не оподатковуються, якщо перевізник — нерезидент

транзитні

п. 197.8

• звільняються (ПДВ-пільга), якщо перевізник — резидент

не оподатковуються, якщо перевізник — нерезидент

Транспортно-допоміжні послуги та послуги, пов’язані з перевезенням

пп. «а» і «в» п.п. 186.2.1

за місцем фактичного постачання

оподатковуються за ставкою 20 %, якщо фактично надані на території України

не оподатковуються, якщо фактично надані за кордоном

Транспортно-експедиторські послуги

п.п. «ж» п. 186.3

за місцем реєстрації одержувача (замовника експедиторських послуг)

оподатковуються за ставкою 20 %, якщо надаються замовнику-резидентові

не оподатковуються, якщо надаються замовникові-нерезиденту

Єдиний податок

Юридична особа або фізична особа — підприємець, яка надає ТП, може бути платником єдиного податку (ЄП). При цьому, звичайно ж, такі особи повинні враховувати всі встановлені «єдиноподатні» обмеження.

Наприклад, ФОП — єдиноподатнику групи 2 важливо пам’ятати, що надавати ТП він може тільки платникам ЄП і населенню ( п.п. 2 п. 291.4 ПКУ).

Важливо також пам’ятати, що розрахунки єдиноподатники груп 1 — 3 можуть проводити тільки у грошовій (готівковій і безготівковій) формі ( п. 291.6 ПКУ). Взаємозалік заборгованостей їм заборонений. Тому перевізник-єдиноподатник, який надає свої послуги через посередника, може виплатити йому винагороду тільки після отримання повної вартості послуги перевезення. Якщо ж посередник, що отримав оплату від замовника послуги, самостійно утримає належну йому винагороду, а залишок перерахує перевізнику, вказані вимоги будуть порушені.

Бухоблік

Розглянемо на прикладі порядок відображення наданих транспортних послуг в обліку перевізника.

Приклад 3. Підприємство-перевізник надало ТП вартістю 24000 грн. (у тому числі ПДВ — 4000 грн.). Собівартість послуги становила 16000 грн., у тому числі:

витрати на ПММ — 12000 грн.;

амортизація автомобіля — 950 грн.;

зарплата водія — 2500 грн.;

ЄСВ на зарплату водія — 550 грн.

Таблиця 4. Транспортні послуги в обліку перевізника

Зміст господарської операції

Бухоблік

Сума,

грн.

Дт

Кт

1. Отримано передоплату за ТП

311

681

24000

2. Відображено податкові зобов’язання з ПДВ

643

641/ПДВ

4000

3. Надано ТП (складений акт)

361

703

24000

4. Відображено ПДВ

703

643

4000

5. Здійснено залік заборгованостей

681

361

24000

6. Списано на витрати ПММ

23

203

12000

7. Нараховано амортизацію на автомобіль

23

131

950

8. Нараховано зарплату водієві

23

661

2500

9. Нараховано ЄСВ на зарплату водія

23

651

550

10. Списано витрати на собівартість реалізованих послуг

903

23

16000

Експедиторські послуги

Експедитор

Якщо перевізник, як правило, надає тільки транспортні послуги з доставки вантажів до місця призначення, то експедитори нададуть вам цілий комплекс послуг, супутніх перевезенню.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені йому клієнтом за належне виконання договору транспортного експедирування (ТЕ). До неї не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) третіх осіб, залучених до виконання ТЕ-договору, а також на оплату зборів (обов’язкових платежів), які сплачують при виконанні такого договору ( ст. 9 Закону № 1955).

Отже, кошти, які клієнт перераховує експедитору, можна поділити на дві частини:

власні кошти експедитора — винагорода (плата) експедитора за надання послуг транспортного експедирування (ТЕ-послуг);

транзитні суми  компенсація витрат експедитора, пов’язаних з виконанням договору (зокрема, відшкодування вартості послуг третіх осіб).

ПДВ

ТЕ-договір припускає надання цілого комплексу послуг з організації та забезпечення перевезення і може включати:

• послуги перевезення;

• допоміжні послуги, такі як навантаження-розвантаження, складська обробка, зберігання товарів тощо;

• безпосередньо експедиторські послуги.

Для цілей обкладення ПДВ постачання кожної з перелічених послуг потрібно розглядати окремо (див. табл. 5 на с. 41).

Таблиця 5. ПДВ-облік у експедитора

Види послуг

Перевезення:

внутрішні

міжнародні

транзитні

1. Послуги перевезення:

якщо перевізник — платник ПДВ (у тому числі, якщо перевізник — сам експедитор, запитання 7 УПК № 610)

у ПДВ-обліку експедитора на вартість перевезення

виникають:

• ПЗ (20 %), ряд. 1.1(1);

• ПК (20 %), ряд. 10.1 ( п.п. «а» п. 193.1 ПКУ)

виникають:

• ПЗ (0 %), ряд. 3;

• ПК (0 %), ряд. 10.3 ( п.п. «в» п.п. 195.1.3 ПКУ)

виникають:

• «пільгові» обсяги, ряд. 5;

• «пільгові» обсяги, ряд. 10.3 (ПДВ-пільга згідно з  п. 197.8 ПКУ)

якщо перевізник — неплательщик ПДВ (у тому числі нерезидент)

перевезення ПДВ не обкладаються, у ПДВ-обліку експедитора вартість перевезення не відображається (ПЗ/ПК не виникають; ПН експедитор не виписує, у декларації перевезення не відображає)

2. Транспортно-допоміжні послуги:

якщо послуги фактично поставлені на території України

у ПДВ-обліку експедитора на вартість транспортно-допоміжних послуг:

виникають:

• ПЗ (20 %), ряд. 1.1;

• ПК (20 %), ряд. 10.1

виникають:

• ПЗ «пільгові» обсяги, ряд. 5;

• ПК «пільгові» обсяги, ряд. 10.3 (ПДВ-пільга згідно з  п. 197.8 ПКУ)

якщо послуги фактично поставлені за межами України

послуги ПДВ не обкладаються, у ПДВ-обліку експедитора вартість послуг не відображається (ПЗ/ПК не виникають; ПН експедитор не виписує, у декларації з ПДВ послуги не показує)(2)

3. Послуги експедитора (винагорода):

якщо замовник експедиторських послуг — резидент

у ПДВ-обліку експедитора на вартість винагороди:

виникають ПЗ (20 %), ряд. 1.1

виникають ПЗ «пільгові» обсяги, ряд. 5 (ПДВ-пільга згідно з  п. 197.8 ПКУ)

якщо замовник експедиторських послуг — нерезидент

винагорода експедитора не обкладається ПДВ (не є об’єктом обкладення; ПН експедитор не виписує, ряд. 5)

(1) Тут і далі — рядок декларації з ПДВ.

(2) Проте якщо такі послуги надає сам експедитор, відображає їх у ряд. 5 декларації.

Єдиний податок

Експедитор є класичним посередником. Тому для експедитора-єдиноподатника «єдиноподатним» доходом є виключно його посередницька винагорода. Між тим транзитні кошти до доходів експедитора не включаються ( п. 292.4 ПКУ).

Визначаючи дату для відображення «єдиноподатного» доходу, слід керуватися загальним правилом п. 292.1 ПКУ, що пов’язує факт отримання доходу саме з надходженням коштів на рахунок або до каси.

Бухоблік

Приклад 4. За ТЕ-договором експедитор від імені клієнта та за його рахунок надає комплекс послуг з перевезення вантажу на території України. Клієнт за ТЕ-договором перерахував передоплату в сумі 6600 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 1100 грн.). Ця сума включає:

транзитні суми, призначені для оплати послуг перевізника, — 4200 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 700 грн.);

транзитні суми, призначені для оплати навантажувально-розвантажувальних робіт, — 2400 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 400 грн.).

Сума експедиторської винагороди — 3600 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 600 грн.).

Собівартість експедиторських послуг — 1500 грн.

Таблиця 6. Облік у експедитора за внутрішнім посередницьким договором на надання ТЕ-послуг

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума,

грн.

Дт

Кт

1. Отримано кошти від клієнта для оплати:

• послуг перевезення, наданих сторонньою транспортною організацією

311

685

4200

• навантажувально-розвантажувальних робіт

311

685

2400

2. Відображено ПЗ з ПДВ у частині:

• вартості перевезення

643

641/ПДВ

700

• вартості навантажувально-розвантажувальних робіт

643

641/ПДВ

400

3. Перераховано передоплату третій особі за послуги перевезення

377

311

4200

644/1

644

700

4. Отримано зареєстровану ПН і відображено у складі ПК суму ПДВ

641/ПДВ

644/1

700

5. Перераховано передоплату за навантажувально-розвантажувальні роботи

377

311

2400

644/1

644

400

6. Отримано зареєстровану ПН і відображено у складі ПК суму ПДВ

641/ПДВ

644/1

400

7. Підписано акт наданих послуг з перевезення та відображено залік заборгованостей

685

377

4200

8. Підписано акт виконаних навантажувально-розвантажувальних робіт

685

377

2400

9. Відображено залік ПЗ і ПК за придбаними для клієнта послугами

644

643

1100

10. Підписано з клієнтом акт наданих експедиторських послуг

361

703

3600

11. Нараховано ПЗ з ПДВ

703

641/ПДВ

600

12. Списано на витрати собівартість експедиторських послуг

903

23

1500

13. Отримано суму експедиторської винагороди

311

361

3600

Документи на перевезення

Чи обов’язково оформляти ТТН?

ТТН, як і раніше, залишається основним документом, який оформляють при перевезенні вантажів автомобільним транспортом. Наявності ТТН вимагають Правила № 363, як обов’язковий документ вона згадується у п. 1 Переліку № 207. Крім того, серед документів водія хоче бачити ТТН і ст. 48 Закону про автотранспорт. Виходить, що ТТН все ще залишається в числі обов’язкових для заповнення документів.

Водночас, якщо виходити з вимог перелічених документів, ТТН потрібна, тільки коли вантаж перевозять із залученням сторонніх осіб (перевізників) на підставі договору перевезення. А це означає: виписувати ТТН чи ні, слід вирішувати у кожному конкретному випадку залежно від того, хто здійснює транспортування.

Так, якщо для перевезення вантажу ви залучаєте транспортну компанію, то виписувати ТТН потрібно обов’язково. Скажемо більше: за роз’ясненнями податківців, відсутність ТТН загрожує неприємностями у вигляді невизнання за замовником транспортних послуг транспортних витрат (консультація з категорії 102.21 ЗІР ДФСУ). Однак, на нашу думку, податківці в цьому випадку цілком необґрунтовано позбавляють платників податків права на витрати. Насправді обліковувати транспортні витрати у складі бухгалтерських і податкових витрат дозволить будь-який первинний документ, наприклад акт наданих транспортних послуг.

А ось якщо ви вирішите використати для доставки вантажів власний автотранспорт, то ТТН, суворо кажучи, є необов’язковою. Замість ТТН водія достатньо забезпечити товарною накладною або іншим документом, що підтверджує право власності на вантаж. Але під час перевірок податківці часто виходять з того, що ТТН підтверджує не лише факт і вартість наданих транспортних послуг, а й сам факт постачання в цілому. Тому платники податків вважають за краще підстрахуватися та оформляють ТТН навіть у разі «самотранспортування».

Яку форму ТТН використовувати?

З 18.03.16 р. набув чинності наказ № 26, яким Мінінфраструктури дозволило суб’єктам господарювання разом з типовою формою № 1-ТН (додаток 7 до Правил № 363) застосовувати ТТН довільної форми.

Головна умова застосування «довільної» ТТН — вона повинна містити набір обов’язкових реквізитів, які зазначені в абз. 2 п. 11.1 Правил № 363.

Виходить, що сьогодні ви вже не «прив’язані» до типової форми № 1-ТН, яка наведена у Правилах № 363 . Будь-яке підприємство цілком може, узявши за основу форму № 1-ТН, розробити свою персональну ТТН виходячи з власної специфіки діяльності.

У решті ж правила заповнення ТТН не змінилися. Як і раніше, ТТН виписує замовник транспортних послуг (як правило, це вантажовідправник) у кількості не менше 4 примірників. Перший примірник залишається у вантажовідправника та є підставою для списання ТМЦ. Другий примірник призначено вантажоодержувачу. Ну а третій і четвертий — отримує перевізник (пп. 11.4 — 11.6 Правил № 363).

Однак пам’ятайте, що спрощення форми ТТН не стосується тих суб’єктів господарювання, які перевезення вантажів оформляють за допомогою спецТТН (форми № 1-ТН (спирт), № 1-ТН (вкд), № 1-ТН (алкогольні напої), № 1-ТТН (нафтопродукт), № 1-ТТН (хліб), № 1-ТН (МС), ТТН-ліс).

Використовуємо чуже паливо

Чий бензин?

Використання палива (талонів на паливо) замовника при наданні транспортної послуги законодавчими нормами не заборонене. Зрозуміло, що при таких взаємовідносинах сторонам необхідно погоджувати не лише умови перевезення вантажу, а й умови передачі та використання палива (талонів на паливо). Саме останні вирішальним чином впливають на порядок оформлення та відображення таких операцій у бухгалтерському обліку, а отже, і на їх оподаткування. Спочатку закриємо питання щодо акцизного податку.

Акцизний податок

Передаємо талони. Незалежно від того, яким чином будуть оформлені взаємовідносини сторін, необхідність сплати роздрібного акцизу замовником транспортної послуги в цьому випадку не виникне. Причина в тому, що фізично передачу палива замовник не здійснює — він передає тільки талони. Тоді як відпуск палива здійснює АЗС. Податківці неодноразово підтверджували, що платником роздрібного акцизного податку в такому разі є саме АЗС, а суб’єкт господарювання, який здійснює операції з паливними картками/талонами, сплачувати роздрібний акциз не повинен (див., наприклад, листи ДФСУ від 12.03.16 р. № 5311/6/99-95-42-01-16-01, № 5315/6/99-99-03-03-15 // «БТ», 2016, № 12, с. 6; № 13, с. 5).

А ось щодо паливного акцизу все не так однозначно. Адже в разі, коли право власності на паливо перейшло замовнику відразу при отриманні талонів, юридично передачу палива перевізнику (при отриманні його на АЗС) здійснюватиме саме замовник. І ця операція (юридична передача) цілком підпадає під визначення «реалізація палива» з  абз. 2 п.п. 14.1.202 ПКУ.

Щоправда, тут обнадіює позиція податківців, озвучена в листі ДФСУ від 04.05.16 р. № 10018/6/99-99-12-03-03-15 (с. 8). У ньому вони заявляють, що реалізацією палива для цілей обкладення паливним акцизом (так само як і роздрібним) слід вважати фактичний відпуск палива. Якщо так, то юридична передача палива не призведе до необхідності реєструватися та сплачувати паливний акциз (за наявності об’єкта). Хоча справедливості ради зауважимо, що в цьому листі йшлося про продаж палива з використанням смарт-карток, а не талонів.

Якщо ж за умовами договору з АЗС право власності на паливо переходить тільки в момент «отоварювання» талонів, ризику опинитися в «паливних» платниках для замовника немає. Адже ні фізичної, ні юридичної передачі палива він в цьому випадку не здійснює.

Передаємо паливо. У разі, якщо замовник передає не талони, а паливо, відкараскатися від необхідності сплати роздрібного акцизного податку йому не вдасться. Сплатити паливний акциз (звичайно, тільки при виникненні об’єкта обкладення згідно з  п.п. 213.1.12 ПКУ), очевидно, також доведеться. Причому незалежно від того, яким чином будуть оформлені «паливно-транспортні» відносини. Адже податківці вважають, що передача палива для заправки техніки, яка використовується для надання послуг власнику палива (навіть якщо право власності на паливо при цьому виконавцю не переходить!), для цілей розд. VI ПКУ є його реалізацією (див. лист ДФСУ від 15.04.16 р. № 8609/6/99-99-19-03-03-15 // «БТ», 2016, № 20, с. 8). Отже, незалежно від варіанта оформлення, податківці наполягатимуть на тому, що сплатити акцизний податок у такому разі повинен саме замовник, який передає паливо. Хоча тут також ситуація є зовсім не однозначною.

Оформлення «паливно-транспортних» відносин

Відразу зазначимо: ключову роль тут відіграє умова про перехід права власності на паливо від замовника (а іноді й від АЗС!) до перевізника. Тому розглянемо ці варіанти окремо.

Право власності на паливо до перевізника переходить. Якщо замовник і перевізник домовилися про те, що право власності на паливо (талони на паливо) переходить до перевізника, то оформити взаємовідносини у такому разі можна як окремими договорами (купівлі-продажу палива (талонів на паливо) і перевезення), так і одним договором, який міститиме умови обох договорів (так званий змішаний договір — право на його укладення закріплене в  ч. 2 ст. 628 ЦКУ).

Майте на увазі також: якщо право власності на паливо перейшло до замовника транспортної послуги при отриманні талонів, то предметом договору купівлі-продажу буде саме паливо, забезпечене талонами. Якщо ж право власності на паливо переходить тільки у момент «отоварювання» талонів — доречніше говорити про продаж прав вимоги певної кількості палива. А право вимоги може бути предметом договору купівлі-продажу ( ч. 3 ст. 656 ЦКУ) і згода боржника (у цьому випадку — АЗС) на укладення такого договору не потрібна ( ч. 1 ст. 516 ЦКУ). Щоправда, повідомити АЗС про зміну кредитора все ж слід ( ч. 2 ст. 516 ЦКУ). При продажу прав вимоги право власності на паливо перейде перевізнику безпосередньо від АЗС.

Важливо! Від того, що буде предметом договору купівлі-продажу (паливо чи право його вимоги), залежатиме і бухгалтерський, і «податково-прибутковий» результат. Усі доходи та витрати, сформовані за бухгалтерськими правилами, без жодних коригувань будуть відображені в декларації з прибутку.

Порядок обкладення ПДВ також відрізнятиметься. Так, операція з продажу палива підлягає обкладенню ПДВ у звичайному порядку (згідно з  п.п. «а» п. 185.1 ПКУ). А ось продаж прав вимоги за своєю суттю є продажем боргового зобов’язання за грошові кошти, а тому не є об’єктом оподаткування (згідно з  п.п. 196.1.5 ПКУ). Тому у зв’язку з використанням палива в неоподатковуваній ПДВ операції замовник повинен визнати умовне постачання з нарахуванням компенсуючих ПЗ згідно з  п.п. «а» п. 198.5 ПКУ. При цьому перевізник, який отримав паливо в результаті відступлення права вимоги взагалі втрачає право на ПК, оскільки АЗС не випише йому ПН. Адже ПЗ були нараховані за першою подією — отриманням передоплати від замовника.

Розглянемо приклади.

Приклад 5. Підприємство замовило перевезення товару вартістю 30000 грн. (у т. ч. ПДВ — 5000 грн.) з використанням талонів, що належать йому, на паливо вартістю 21000 грн. (1000 л). Взаємовідносини були оформлені так:

1) укладено договір перевезення на суму 30000 грн. (у т. ч. ПДВ — 5000 грн.);

2) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги на суму 21000 грн.;

3) здійснено залік однорідних вимог на суму 21000 грн.

Таблиця 7. Транспортні послуги та продаж прав вимоги на паливо

Зміст господарської операції

Бухоблік

Сума,

грн.

Дт

Кт

Продаж прав вимоги

1. Передано талони перевізнику (складений акт приймання-передачі)

06

21000

2. Відображено реалізацію прав вимоги

377

371

21000

3. Нараховано компенсуючі ПЗ

643

641/ПДВ

3288,60

949

643

Отримання ТП

1. Отримано акт наданих транспортних послуг

93

631

25000

2. Відображено право на ПК з ПДВ

644/1

631

5000

3. Отримано зареєстровану ПН і відображено у складі ПК

641/ПДВ

644/1

5000

Залік взаємних вимог і доплата

1. Відображено взаємозалік заборгованостей

631

377

21000

2. Здійснено плату за транспортні послуги

631

311

9000

Приклад 6. Візьмемо умови з прикладу 5. Змінимо тільки предмет договору купівлі-продажу. У цьому прикладі ним є паливо, забезпечене талонами. Вважаємо, що замовник зареєстрований платником паливного акцизу.

Зверніть увагу: вартість талонів у такому разі буде іншою. Адже база з ПДВ уключає суму акцизного податку, сплаченого при придбанні палива та включеного до його первісної вартості. Це слід врахувати при укладенні договору.

Таблиця 8. Транспортні послуги та продаж палива

Зміст господарської операції

Бухоблік

Сума,

грн.

Дт

Кт

Продаж палива

1. Реалізовано паливо

361

712

21253,68

2. Нараховано ПЗ з ПДВ

712

641/ПДВ

3542,28

3. Списано паливо

902

203

17711,4

Отримання ТП

1. Отримано акт наданих транспортних послуг

93

631

25000

2. Відображено право на ПК з ПДВ

644/1

631

5000

3. Отримано зареєстровану ПН і відображено у складі ПК

641/ПДВ

644/1

5000

Залік взаємних вимог і доплата

1. Відображено взаємозалік заборгованостей

631

361

21253,68

2. Здійснено плату за транспортні послуги

631

311

8746,32

Право власності на паливо до перевізника не переходить. Якщо право власності на паливо до перевізника не переходить, його передача нерозривно пов’язана з наданням послуги. Тому оформити такі взаємовідносини окремими договорами не вдасться. Тут слід укласти один договір.

У такому договорі слід встановити норми витрати бензину, строки повернення його залишку, обов’язок перевізника надати замовникові звіт про використання бензину, його відповідальність за неналежне виконання передбачених договором обов’язків. Також замовник повинен доручити перевізнику отримати паливо. Для цього він забезпечує перевізника талонами. Передачу талонів слід оформити актом приймання-передачі. Крім того, у договорі обов’язково слід закцентувати увагу на тому, що право власності на паливо перевізнику не переходить.

Наведемо порядок відображення таких взаємовідносин на прикладі.

Приклад 7. Використовуємо умови з прикладу 5. Однак врахуємо, що вартість транспортних послуг, визначена в договорі, становила 9000 грн., оскільки від неї відразу відняли вартість наданих замовником матеріалів (палива).

Таблиця 9. Транспортні послуги з використанням палива замовника

Зміст господарської операції

Бухоблік

Сума,

грн.

Дт

Кт

Отримання та передача палива

1. Передано талони перевізнику (складено акт приймання-передачі)

06

21000

2. Оприбутковано паливо (отримано розрахункові документи від перевізника)

203/1

631

17711,4

3. Відображено ПК з ПДВ

644/ПДВ

631

3288,60

4. Відображено залік заборгованостей

631

371

21000

5. Передано паливо перевізнику

203/2

203/1

17711,4

Отримання ТП

1. Отримано акт наданих транспортних послуг

93

631

7500

2. Відображено право на ПК з ПДВ

644/1

631

1500

3. Отримано зареєстровану ПН і відображено ПК

641/ПДВ

644/1

1500

4. Відображено використання бензину (згідно зі звітом перевізника)

93

203/2

17711,4

Плата за простій транспорту

Юридичні нюанси

Може статися так, що внаслідок затримки в оформленні документів транспорт перевізника простоює під завантаженням. За простій транспорту перевізник виставляє замовнику додатковий рахунок. Чи обкладати плату за простій транспорту ПДВ? Як відобразити в обліку кошти, сплачені за простій перевізника?

Згідно зі ст. 142 Статуту № 401 простоєм автомобіля вважається затримка або невикористання транспортного засобу, які починаються після закінчення, перевищення або порушення строків, передбачених для вчинення будь-яких дій (наприклад, строку навантажувально-розвантажувальних робіт, здійснення митних операцій тощо). Причому за своєю суттю плата за простій автотранспорту винною стороною (замовником) названа санкцією — штрафом.

Простій автомобіля в пунктах навантаження та розвантаження понад установлену норму часу названий серед підстав для матеріальної відповідальності і в п. 15 Правил № 363.

Плата за простій — штраф

Якщо платіж за простій транспортного засобу є штрафом (у договорі між замовником і перевізником застерігається у «штрафному» розділі), то відповідно плата за простій позиціонується як штраф.

Тоді виплачувані вами як замовником «простійні» кошти ПДВ не обкладатимуться. Адже згідно з  п. 188.1 ПКУ до складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три відсотки річних та інфляційні, отримані платником податків у результаті невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

Причому штраф за простій на практиці, як правило, оформляють претензією, а не виставляють рахунок. До того ж додамо, що якщо ви працюєте за схемою «замовник → експедитор → перевізник», то пред’явлену перевізником претензію експедитор має право виставити замовнику та отримати від нього свої кровні ( ч. 1 ст. 1191 ЦКУ).

Крім того, майте на увазі, що в бухобліку замовника оплата простою як штрафної санкції відображається у складі інших операційних витрат ( п. 20 П(С)БО 16). Відображати їх потрібно в періоді нарахування штрафу (визнання претензії) записом: Дт 948 — Кт 631 (685).

Оплата простою — послуга

Якщо в договорі однозначно не зафіксовано, що плата за простій є штрафом, то вона цілком підпадає під визначення «постачання послуг» згідно з  п.п. 14.1.185 ПКУ. Відповідно сума, що сплачується за простій, потрапить під об’єкт обкладення ПДВ на підставі абз. «б» п. 185.1 ПКУ, якщо місце постачання послуги перевезення (у складі якої сплачується і простій) — митна територія України.

У бухобліку плата за простій-послугу у замовника відображатиметься залежно від того, який товар перевозиться. Так, якщо перевозиться придбаний товар, то плата за простій включається до собівартості придбаних товарів (Дт 20, 28 — Кт 631).

Якщо перевозиться реалізований товар — то до витрат на збут (Дт 93 — Кт 631), які відображатимуться в періоді їх понесення ( п. 14 П(С)БО 9).

Документи та скорочення Теми тижня

Закон про автотранспорт — Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.01 р. № 2344-III.

Закон № 1955 — Закон України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.04 р. № 1955-IV.

Перелік № 207 — Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затверджений постановою КМУ від 25.02.09 р. № 207.

Наказ № 26 — наказ Мінінфраструктури «Про внесення змін до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 27.01.16 р. № 26.

Правила № 363 — Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу від 14.10.97 р. № 363.

УПК № 610 — Узагальнююча податкова консультація щодо порядку обкладення податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності, затверджена наказом ДФСУ від 06.07.12 р. № 610.

Статут № 401 — Статут автомобільного транспорту УРСР, затверджений постановою Ради Міністрів УРСР від 27.06.69 р. № 401.

ТП — транспортні послуги.

ТЗВ — транспортно-заготівельні витрати.

ОЗ — основні засоби.

НОА — необоротні активи.

ЄП — єдиний податок.

ТЕ — транспортне експедирування.

ПК — податковий кредит.

ПЗ — податкові зобов’язання.

транспортні послуги додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті