У листі, що коментується, контролери роз’яснили тонкощі обкладення ПДВ операції з повернення продавцю-нерезиденту (реекспорту) раніше ввезеного та неоплаченого товару.
Якщо товар, який ввозився в режимі імпорту, вивозиться у митному режимі експорту або реекспорту (за умови, що товари поміщені у режим реекспорту відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ*), то операція з вивезення товару (1) обкладається ПДВ за нульовою ставкою, а (2) нарахування податкових зобов’язань (ПЗ) не здійснюється.
* Митний кодекс України від 13.03.12 р. № 4495-VI.
Цей висновок цілком справедливий. Тут контролери чітко вказують на пп. «а» та «б» п.п. 195.1.1 ПКУ. Нагадаємо лише про те, що у п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ йдеться про операції з реекспорту товарів, які при ввезенні мали статус іноземних та були поміщені у режим імпорту і повертаються нерезиденту — стороні ЗЕД-договору, у зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов цього договору або з інших обставин, що перешкоджають його виконанню, якщо ці товари:
а) вивозяться протягом 6 місяців з дати імпорту;
б) перебувають у стані ввезення, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якої були виявлені недоліки, що спричинили реекспорт товарів.
Якщо операція реекспорту не відноситься до перерахованих у п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ, то, на думку контролерів, вона: (1) підлягає звільненню від обкладення ПДВ (2) податковий кредит (ПК), сформований під час ввезення товарів, підлягає коригуванню у періоді вивезення шляхом нарахування ПЗ відповідно до п. 198.5 ПКУ.
Щодо звільнення від обкладення ПДВ такого реекспорту ми цілком згодні. Варто лише додати, що контролери не вказали, на підставі якої норми передбачене таке звільнення. Тож від себе додамо, це п. 206.5 ПКУ. А там передбачено, що операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування, крім вже знайомих нам операцій з п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ, які обкладаються за нульовою ставкою.
Ну, а далі починається найцікавіше.
З другим висновком податківців ми не можемо погодитись. Звичне нарахування ПЗ за п. 198.5 ПКУ, про яке говорять контролери, тут не спрацьовує. Справа у тому, що в п.п. «б» п. 198.5 ПКУ, на який натякають контролери, але прямо не називають його, вимагає нараховувати «компенсуючі» ПЗ у разі використання придбаних товарів не просто у «звільнених операціях», а в операціях, звільнених відповідно до:
• ст. 197 ПКУ (крім операцій, передбачених у п.п. 197.1.28 та п. 197.11 ПКУ);
• підрозд. 2 розд. XX ПКУ;
• міжнародних договорів (угод).
Як бачите, п. 206.5 ПКУ до цього переліку не потрапив. Тому реекспорт товарів не за п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ хоч і звільнений від обкладення ПДВ, але формальних підстав для нарахування «компенсуючих» ПЗ за такими операціями немає.
Звісно, це у певній мірі несправедливо порівняно з іншими звільненими операціями. Схоже, що така податкова «шпаринка» виникла через недогляд наших законотворців. Але факт залишається фактом. Посилаючись на загальні норми ПКУ, під які не потрапляє реекспортна операція, нараховувати ПЗ не можна.
Очевидно, це розуміють і податківці. Саме тому вони не надто точні у своїх посиланнях на норми ПКУ. Але від свого підходу контролери навряд чи відмовляться добровільно. Адже у категорії 101.17 ЗІР ДФСУ є консультація з аналогічними висновками. Тож боротись із ними, скоріше за все, доведеться у суді.
