Платники
Розраховувати екоподаток за I квартал 2017 року ви будете за тими ж самими правилами, що і в минулому році. Тому заглиблюватися у тонкощі справляння цього податку не будемо, а лише звернемо увагу на деякі особливості.
Розпочнемо із платників цього податку. Звичайні суб’єкти господарювання найчастіше є платниками цього податку, лише коли здійснюють:
• викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення ( п.п. 240.1.1 ПКУ);
• скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти ( п.п. 240.1.2 ПКУ).
Також інколи можна почути, що підприємство є платником екоподатку за розміщення відходів ( п.п. 240.1.3 ПКУ). Але це, скоріше, виняток із правил. Річ у тім, що екоподаток за розміщення відходів сплачують лише підприємства, які мають спеціальні дозволи на розміщення відходів. Їх отримують лише спеціалізовані організації.
Водночас податківці вважають, що навіть відсутність такого дозволу не завжди звільняє від сплати цього податку. На їх думку, сплачувати екоподаток мають також суб’єкти господарювання, які тимчасово розміщують (зберігають) відходи, зокрема небезпечні (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо), якщо немає договору на видалення та утилізацію таких відходів (категорія 120.01 ЗIР ДФСУ).
Жодний нормативно-правовий акт не пов’язує обов’язок сплати екоподатку з укладенням договору на вивезення відходів. Однак якщо ви не бажаєте судитися з податківцями, то радимо укласти такий договір.
Розраховуємо зобов’язання
Щоб розрахувати екоподаток, як і раніше, достатньо знайти добуток трьох величин:
1) обсягів забруднюючих речовин (викинутих у атмосферне повітря чи до водойм або при розміщені відходів).
Увага! Дізнатися інформацію про обсяг забруднюючих речовин, які викидає ваше стаціонарне джерело забруднення в атмосферне повітря, можна зі спеціального дозволу. У ньому міститься необхідна інформація про ідентифікацію видів забруднюючих речовин, їх клас небезпеки, а також величину можливих викидів тощо.
Водночас інколи у суб’єкта господарювання такий дозвіл відсутній. Про те, як у цьому випадку розрахувати обсяг викидів стаціонарним джерелом забруднення (побутовим котлом) в атмосферу, читайте у «БТ», 2017, № 12, с. 23;
2) ставки екоподатку. Відшукати ставки екоподатку ви зможете у ст. 243 — 246 ПКУ.
Звертаємо увагу! При розрахунку екоподатку за I квартал 2017 року суб’єкти господарювання мають застосовувати нові збільшені приблизно на 12 % ставки екоподатку. Їх ви знайдете у табл.1 нижче;
3) коригуючих коефіцієнтів (за необхідності). Застосовуються такі коефіцієнти лише при скидах забруднюючих речовин у водойми або при розміщенні відходів. Відшукати їх ви зможете у ст. 243 — 246 ПКУ.
Звітність
За I квартал 2017 року потрібно подати звичну форму Декларації з екологічного податку, яка затверджена наказом Мінфіну від 17.08.15 р. № 715. Тому труднощів з її заповненням у вас не виникне.
Часу для цього ще вдосталь. Відзвітувати потрібно не пізніше 10.05.17 р., а сплатити податок — не пізніше 19.05.17 р.
Подати її слід у випадку здійснення ( п.п. 250.2.1 ПКУ):
• викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення;
• скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти за місцем здійснення скидів у водні об’єкти;
• розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах — за місцем розміщення спеціально відведених для цього місць чи об’єктів.
Важливо! Якщо місце подання декларації з екоподатку не збігається з вашим основним місцем перебування на податковому обліку, то потрібно подати її копію за основним місцем обліку ( п. 250.8 ПКУ).
Крім того, слід пам’ятати, що звітність з екоподатку подається по кожному окремому населеному пункту — окремо по кожному коду КОАТУУ ( п.п. 250.10.1 ПКУ).
Тобто коли у вас є два джерела забруднення в різних населених пунктах, які підконтрольні одній податковій інспекції, то потрібно подати дві декларації з екоподатку.
Водночас форма декларації дозволяє подати одну декларацію, в якій (у додатках) можна розрахувати екоподаток щодо різних джерел забруднення, які знаходяться в будь-яких органах місцевого самоврядування (з різними кодами за КОАТУУ). Тому контролери у листі від 15.02.16 р. № 5161/7/99-99-15-04-02-17 («БТ», 2016, № 8, с. 6) дозволяють щодо об’єктів, які знаходяться в різних населених пунктах, підконтрольних одному органу ДФСУ, подати одну декларацію. При цьому податок для кожного джерела забруднення в ній слід розраховувати в окремому додатку (за кожним кодом КОАТУУ).
Такі роз’яснення, як ви розумієте, не «вписуються» в норми ПКУ, тому, перш ніж ними скористатись, радимо отримати письмову консультацію з цього питання.
Якщо ви маєте кілька стаціонарних джерел забруднення або об’єктів скидів в межах одного населеного пункту (села, селища чи міста) або за його межами (код згідно з КОАТУУ один і той самий), то можете подати одну податкову декларацію за такі джерела забруднення ( п.п. 250.10.2 ПКУ).
Якщо ж ви перебуваєте на податковому обліку в місті з районним поділом, то можете подавати одну податкову декларацію за викиди, скиди усіма своїми джерелами забруднення, якщо ці джерела розташовані на території такого міста (зазначається код згідно з КОАТУУ, за місцем перебування платника податку на податковому обліку (міської ради)).
Місце сплати екоподатку визначається за тим же принципом, що і місце подання декларації.
Відсутній об’єкт забруднення
Якщо у 2016 році у платника було стаціонарне джерело забруднення, а у 2017 році він переходить на екологічно чисті технології (не буде забруднювати довкілля), то про це треба повідомити податківців. Щоб не подавати звітність з екоподатку у 2017 році, потрібно направити податківцям заяву в довільній формі про відсутність об’єкта оподаткування ( п. 250.9 ПКУ). Подати таку заяву слід не пізніше граничного строку подання звітності за I квартал (замість декларації з екоподатку). Якщо цього не зробити, то весь рік доведеться звітувати «з прокресленнями».
Звісно, остання редакція п. 49.2 ПКУ дозволяє подавати звітність лише за звітний період, в якому виникає об’єкт оподаткування, або за наявності показників, що підлягають декларуванню. Тобто якщо немає про що звітувати, то декларацію подавати не потрібно.
Але оскільки для екоподатку в ПКУ є спеціальна норма, яка вимагає подати повідомлення про відсутність об’єкта оподаткування, то, щоб не сперечатися з контролерами, радимо подати таку заяву.
Таблиця 1. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення ( пп. 243.1 та 243.4 ПКУ)
| Найменування забруднюючої речовини | Ставка податку, грн. за 1 т | Найменування забруднюючої речовини | Ставка податку, грн. за 1 т |
| Азоту оксиди | 2204,89 | Марганець та його сполуки | 17451,37 |
| Аміак | 413,53 | Нікель та його сполуки | 88914,54 |
| Ангідрид сірчистий | 2204,89 | Озон | 2204,89 |
| Ацетон | 827,06 | Ртуть та її сполуки | 93463,38 |
| Бенз(о)пірен | 2806850,49 | Свинець та його сполуки | 93463,38 |
| Бутилацетат | 496,61 | Сірководень | 7086,02 |
| Ванадію п’ятиокис | 8270,62 | Сірковуглець | 4604,82 |
| Водень хлористий | 83,07 | Спирт н-бутиловий | 2204,89 |
| Вуглецю окис | 83,07 | Стирол | 16100,62 |
| Вуглеводні | 124,61 | Фенол | 10007,8 |
| Газоподібні фтористі сполуки | 5458,98 | Формальдегід | 5458,98 |
| Тверді речовини | 83,07 | Хром та його сполуки | 59192,69. |
| Кадмію сполуки | 17451,37 | Двоокис вуглецю | 0,37 |
Таблиця 2. Ставки податку за викиди, на які встановлено клас небезпечності ( п. 243.2 ПКУ)
| Клас небезпечності | Ставка податку, грн. за 1 т |
| I | 15770,16 |
| II | 3611,61 |
| III | 538,13 |
| IV | 124,61 |
Таблиця 3. Ставки податку за викиди, на які не встановлено клас небезпечності ( п. 243.3 ПКУ)
| Орієнтовно безпечний рівень впливу речовин (сполук), міліграмів на 1 куб. м | Ставка податку, грн. за 1 т |
| Менше ніж 0,0001 | 663838 |
| 0,0001 — 0,001 (включно) | 56877,65 |
| Понад 0,001 — 0,01 (включно) | 7857,08 |
| Понад 0,01 — 0,1 (включно) | 2204,89 |
| Понад 0,1 | 83,07 |
Таблиця 4. Ставки податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти
| Окремих забруднюючих речовин ( п. 245.1 ПКУ) | Забруднюючих речовин, на які встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовно безпечний рівень впливу ( п. 245.2 ПКУ) | ||
| Найменування забруднюючої речовини | Ставка податку, грн. за 1 т | ||
| Органічні речовини (за показниками біохімічного споживання кисню (БСК 5)) | 579,68 | Гранично допустима концентрація забруднюючих речовин або орієнтовно безпечний рівень впливу, міліграмів на 1 л | Ставка податку, грн. за 1 т |
| Азот амонійний | 1448,27 | ||
| Завислі речовини | 41,54 | ||
| Нафтопродукти | 8519,83 | ||
| Нітрати | 124,61 | До 0,001 (включно) | 151747,75 |
| Нітрити | 7113,1 | Понад 0,001 — 0,1 (включно) | 110024,49 |
| Сульфати | 41,54 | Понад 0,1 — 1 (включно) | 18968,25 |
| Фосфати | 1157,54 | Понад 1 — 10 (включно) | 1930,42 |
| Хлориди | 41,54 | Понад 10 | 386,44 |
Таблиця 5. Ставки податку за розміщення відходів
| За розміщення окремих видів надзвичайно небезпечних відходів ( п. 246.1 ПКУ) | За розміщення відходів, які встановлюються залежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів ( п. 246.2 ПКУ) | |||
| Назва відходів | Ставка, грн. за одиницю | Клас небезпеки відходів | Рівень небезпечності відходів | Ставка податку, грн. за 1 т |
| обладнання та прилади, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням | 778,3 | I | надзвичайно небезпечні | 1264,07 |
| II | високонебезпечні | 46,04 | ||
| III | помірно небезпечні | 11,55 | ||
| люмінесцентні лампи | 13,54 | IV | малонебезпечні | 4,50 |
| малонебезпечні нетоксичні відходи гірничої промисловості | 0,44 | |||
