* Див. статтю «Неповний робочий час: норми» // «БТ», 2017, № 48.
Облікове
Оплата праці працівників на умовах неповного робочого часу здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Так, підставами для нарахування основної заробітної плати працівникам з почасовою формою оплати праці є штатний розпис і табель обліку використання робочого часу (далі — табель робочого часу).
Для нарахування заробітку відрядникам важливі документи щодо обліку виробітки.
Розглянемо ці документи.
Штатний розпис
Це організаційно-розпорядчий документ, в якому наведені організаційна структура, перелік посад на підприємстві із зазначенням кількості працівників, що обіймають такі посади, і розмірів посадових окладів. Госпрозрахункові підприємства розробляють форму штатного розпису самостійно виходячи зі структури підприємства, положення про оплату праці, чисельності працівників тощо.
У загальному випадку штатний розпис містить гриф затвердження, заголовок і текст. У тексті вказують:
• найменування структурних підрозділів;
• найменування посад (професій);
• кількість штатних одиниць відповідної посади (професії);
• розміри посадових окладів (тарифних ставок) за кожною посадою;
• місячний фонд заробітної плати для працівників відповідної посади (професії) і загалом по підприємству.
Працівник, якому встановлений режим неповного робочого часу, обіймає частину штатної одиниці.
Для того щоб дізнатися, яку саме, достатньо тижневу норму годин, встановлену для працівника, що обіймає одну штатну одиницю (нагадаємо, що ця норма не може перевищувати 40 годин), розділити на тижневу норму годин працівника з режимом неповного робочого часу.
Приклад 1. Штатним розписом, затвердженим на підприємстві, передбачена одна штатна одиниця за посадою «інспектор з кадрів». На прохання працівниці, яка обіймає цю посаду і працює в режимі повного робочого часу (8 годин на день, 40 годин на тиждень), з 21.11.17 р. їй буде встановлений режим неповного робочого дня (6 годин на день, 30 годин на тиждень).
Обіймаючи повну штатну одиницю, працівниця працювала 40 годин на тиждень. З 21.11.17 р. у режимі неповного робочого дня вона відпрацьовуватиме за тиждень 30 годин. Визначимо, яку частину штатної одиниці обійматиме працівниця з 21.11.17 р.: 30 год : 40 год = 0,75.
Отже, 0,25 штатної одиниці за посадою «інспектор з кадрів» будуть вакантними з 21.11.17 р. Підприємство може прийняти на 0,25 штатної одиниці ще одного працівника на умовах неповного робочого часу (тобто розділити 1 штатну одиницю за посадою «інспектор з кадрів» між двома працівниками) або внести зміни у штатний розпис і зменшити кількість штатних одиниць за посадою «інспектор з кадрів» до 0,75, якщо визнає достатньою наявність такої кількості штатних одиниць на цій посаді.
Припустимо, що підприємство має намір прийняти на посаду інспектора з кадрів на 0,25 штатної одиниці ще одного працівника. Як визначити для нього тривалість робочого часу на тиждень? Дуже просто. Для цього тижневу норму робочого часу, встановлену для працівника, що обіймає повну штатну одиницю (40 годин), множимо на частину штатної одиниці, на яку буде прийнятий працівник-новачок:
40 год х 0,25 = 10 год.
Порядок розподілу цих 10 робочих годин за робочими днями тижня працівник вкаже у своїй заяві, а роботодавець — у наказі (розпорядженні) про його прийняття на роботу на умовах неповного робочого часу.
Майте на увазі! У штатному розписі оклад (місячну тарифну ставку) в графі з аналогічною назвою вказують виходячи з повної зайнятості однієї штатної одиниці.
Коригувати його у разі, якщо працівника приймають на умовах неповного робочого часу, не треба!
Підказка! У класичному варіанті штатного розпису не вказують прізвища працівників, які обіймають певні посади (штатні одиниці). Це дуже зручно, оскільки дозволяє не перезатверджувати його у зв’язку з звільненням-прийняттям кадрів.
Якщо ж вам необхідно «прив’язати» зайняті посади (штатні одиниці) до конкретних працівників, із зазначенням їх П. І. Б., окладів (тарифних ставок), частини обійманої ними штатної одиниці, а також побачити вакантні посади, то для цих цілей підійде документ з назвою «штатно-посадова книга».
Це необов’язковий документ. Його форму ви розробляєте самостійно. У загальному випадку він буде схожий на штатний розпис, але з графою П. І. Б. працівника.
Зверніть увагу, штатно-посадова книга — не такий статичний документ, як штатний розпис. По суті, це документ оперативного реагування, тому він змінюватиметься залежно від кількісної і якісної зміни складу працівників підприємства. Така книга не вимагає затвердження наказом (розпорядженням) керівника підприємства.
Табель рабочого часу
У ньому роботодавець веде облік фактично відпрацьованого працівником часу. Також цей документ потрібен для контролю за дотриманням працівниками встановленого режиму робочого часу, розрахунку заробітної плати. Типова форма табеля № П-5 затверджена наказом Держкомстату від 05.12.08 р. № 489 (ср. ). Вона носить рекомендаційний характер і складається з мінімальної кількості показників, необхідних для заповнення форм державних статистичних спостережень.
Документи з обліку виробітку
Для нарахування основної заробітної плати працівникам-відрядникам використовують документи з обліку виробітку.
Який саме це буде документ, залежить від прийнятої на підприємстві системи обліку виробітку та організації виконання самих робіт. Так, це може бути: рапорт про виробіток і приймання робіт; маршрутний лист (маршрутна карта); відомість про виробіток; наряди й інші документи.
Документи, необхідні для нарахування зарплати, готові. Як бухгалтерові розрахувати суму основної зарплати для працівника з неповним робочим часом? Розглянемо два варіанти: для почасової та відрядної форм оплати праці.
Почасова форма оплати праці
Почасова (проста почасова, почасово-преміальна) оплата праці є формою тарифної системи оплати праці. Її застосовують у разі, якщо результати праці працівника вимірюються кількістю відпрацьованого часу. При погодинній оплаті праці основну зарплату (Згод) працівника з неповним робочим часом за місяць можна розрахувати за допомогою формули:
Згод = Тгод х Гвідпр,
де Тгод — годинна тарифна ставка працівника;
Гвідпр — кількість годин, фактично відпрацьованих працівником.
Приклад 2. Працівникові встановлений режим неповного робочого тижня (8-годинний робочий день). Робочі дні — понеділок — четвер, п’ятниця — вільний від роботи день, субота, неділя — вихідні дні. Годинна тарифна ставка працівника — 60 грн./год. У жовтні 2017 року він відпрацював 136 год, а в листопаді — 144 год.
Місячний заробіток працівника складе:
• у жовтні 60 грн./год х 136 год = 8160 грн.;
• у листопаді 60 грн./год х 144 год = 8640 грн.
Як бачите, з працівниками з погодинною оплатою праці усе просто: скільки годин відпрацював, за стільки тобі і заплатять.
При поденній оплаті праці заробітну плату (Зд) працівника з неповним робочим тижнем розраховують на основі денної тарифної ставки (Тд) і фактичної кількості відпрацьованих днів (змін) (Двідпр):
Зд = Тд х Двідпр.
Розглянемо приклад і для такого випадку.
Приклад 3. Працівникові встановлений режим неповного робочого тижня (8-годинний робочий день). Робочі дні понеділок — четвер, вихідні дні — субота, неділя, вільний від роботи день — п’ятниця. Денна тарифна ставка працівника складає 230 грн./дн. У жовтні він відпрацював 17 днів, у листопаді — 18 днів.
Визначимо суму основної зарплати працівника:
• за жовтень 2017 року: 230 грн./дн. х 17 дн. = 3910 грн.;
• за листопад 2017 року: 230 грн./дн. х 18 дн. = 4140 грн.
Тепер давайте розглянемо ситуацію, коли працівникові з поденною оплатою праці встановлений режим неповного робочого дня. Тут визначити суму основної зарплати допоможе формула:
Зд = Ш х Тд х Двідпр,
де Ш — частина штатної одиниці, обійманої працівником.
Приклад 4. Працівникові встановлений режим неповного робочого дня — по 4 години на день (обіймає 0,5 штатної одиниці). Вихідні дні — субота і неділя. Денна тарифна ставка працівника складає 200 грн./дн. У жовтні він відпрацював 21 день, у листопаді — 22 дні (усі дні за графіком роботи).
Сума основної зарплати за:
• жовтень 2017 року: 0,5 х 200 грн./дн. х 21 дн. = 2100 грн.;
• листопад 2017 року: 0,5 х 200 грн./дн. х 22 дн. = 2200 грн.
Переходимо до працівників, яким установлена місячна тарифна ставка (оклад). До речі, досить часто ставлять запитання: чим тарифна ставка відрізняється від окладу?
Тарифна ставка — це розмір оплати праці працівника за виконання встановленої йому норми.
Оклад — це розмір оплати праці за виконання посадових обов’язків. Його встановлюють, як правило, керівникам, професіоналам, фахівцям і технічним службовцям.
Тарифну ставку обчислюють за годину, день, місяць. Оклад — виключно за місяць.
Якщо працівникові встановлена місячна тарифна ставка (оклад) і він повністю відпрацював усі дні за графіком роботи (змінності) в місяці, за який здійснюється розрахунок зарплати, то суму його основної зарплати (Зм) знаходять за формулою:
Зм = Ш х Ом,
де Ом — місячна тарифна ставка (оклад).
Приклад 5. Працівникові встановлений режим неповного робочого дня з розподілом робочого часу по робочих днях тижня: понеділок — 6 годин, вівторок — 5 годин, середа — 4 години, четвер — 3 години, п’ятниця — 2 години. Вихідні дні — субота і неділя. 20-годинний робочий тиждень. Працівник обіймає 0,5 штатної одиниці. Згідно зі штатним розписом його оклад дорівнює 10000 грн. У жовтні і листопаді він відпрацював усі дні за графіком роботи (тобто 21 і 22 робочих дні відповідно).
Незважаючи на різну кількість робочих днів у цих місяцях, і за жовтень, і за листопад працівникові буде нарахована основна зарплата в розмірі, що дорівнює 0,5 окладу: 0,5 х 10000 грн. = 5000 грн.
Приклад 6. Працівникові встановлений режим неповного робочого тижня (8-годинний робочий день) з робочими днями середа — п’ятниця. Вихідні дні — субота і неділя. 24-годинний робочий тиждень. Працівник обіймає 0,6 штатної одиниці. Його тарифна ставка — 4000 грн. У жовтні і листопаді він відпрацював усі дні за індивідуальним графіком роботи (тобто по 12 і 14 робочих днів відповідно).
Незважаючи на те, що в жовтні і листопаді працівник відпрацював різну кількість днів, за ці місяці йому буде нарахована зарплата в сумі, що дорівнює 0,6 тарифної ставки: 0,6 х 4000 грн. = 2400 грн.
Якщо працівник не відпрацював через будь-які причини всі дні місяця, які згідно з графіком є для нього робочими, то заробітна плата з урахуванням його зайнятості буде нарахована йому тільки за фактично відпрацьовані дні. У цьому випадку для розрахунку основної зарплати за місяць можна використати формулу:
Зм = Ш х Ом : Др х Дф,
де Др— кількість робочих днів за графіком роботи працівника в конкретному місяці;
Дф — кількість днів, фактично відпрацьованих працівником цього місяця.
Приклад 7. Використовуючи умови прикладу 5, припустимо, що працівник з 6 по 20 листопада перебував у відпустці без збереження заробітної плати. У зв’язку з цим з 22 робочих днів він фактично відпрацював у листопаді тільки 11 днів.
Заробітна плата працівника за листопад 2017 року складе: 0,5 х 10000 грн. : 22 роб. дн. х 11 роб. дн. = 2500 грн.
Важливо! У Табелі обліку використання робочого часу фіксується як кількість фактично відпрацьованих днів, так і кількість фактично відпрацьованих годин протягом місяця. Проте при розрахунку основної зарплати за фактично відпрацьований час працівникові з місячною тарифною ставкою (окладом) використовується саме показник кількості фактично відпрацьованих днів (а не годин!) протягом місяця.
Відрядна оплата праці
При відрядній формі оплати праці застосовують, як правило, норми виробітку і виробничі завдання, розраховані на основі норм часу. Тобто розмір заробітної плати залежить від колективних або індивідуальних результатів праці — рівня виконання і перевиконання норм виробітку і виробничих змінних завдань.
Майте на увазі: при відрядній формі працівник не звільняється від обов’язку дотримуватися встановленої норми тривалості робочого часу. Але, дивлячись на специфіку такої форми оплати праці, дотримання норми робочого часу залишається лише елементом трудової дисципліни.
Розглянемо приклад розрахунку заробітної плати при прямій відрядній індивідуальній оплаті праці.
Приклад 8. Працівник працює в режимі неповного робочого тижня (8-годинний робочий день). Робочі дні — понеділок — четвер, вихідні — субота і неділя, п’ятниця — вільний від роботи день. Працівник виготовляє деталі А. Відрядна розцінка на виробництво такої деталі складає 40 грн./шт. Фактично працівник виготовив за день 9 шт. таких деталей.
Денний заробіток працівника складе: 40 грн./шт. х 9 шт. = 450 грн.
І ще один цікавий момент, який стосується оплати праці працівника з неповним робочим часом. Якщо такий працівник виконує роботу понад передбачений трудовим договором час, але в межах встановленої на підприємстві нормальної тривалості робочого дня, то така робота не вважається надурочною (див. абзац другий п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.99 р. № 13). Отже, такі години роботи оплачують в одинарному розмірі.
Мінзарплатне
Оплата праці працівника, якому встановлена денна тарифна ставка або місячна тарифна ставка (оклад), при виконанні місячної норми праці не може бути нижче мінімальної зарплати в місячному розмірі (у 2017 році — 3200 грн.).
У свою чергу, розмір заробітної плати за місяць працівника, якому встановлена годинна тарифна ставка і який виконав годинну норму праці, не може бути нижче добутку мінімальної зарплати в годинному розмірі (у 2017 році — 19,34 грн.) і норми робочого часу, встановленої йому на місяць, за який розраховується зарплата.
Виплати, які не включаються в зарплату для забезпечення її мінімального розміру, перераховані у ст. 31 Закону про оплату праці*.
* Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.
Але як бути, якщо працівник працює в режимі неповного робочого часу?
Відповідь на це запитання дає ч. 5 ст. 31 Закону про оплату праці. У ній зазначено, що в разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу мінімальна заробітна плата розраховується пропорційно виконаній нормі праці (далі — пропорційна МЗП).
Потім з цим показником порівнюють зарплату, нараховану працівникові за фактично відпрацьований час. Якщо фактична зарплата працівника виявилася вище пропорційної МЗП, нараховуємо працівникові фактичну зарплату.
Якщо ж перемогла пропорційна МЗП, додатково розраховуємо і нараховуємо працівникові «трудову» доплату. Її величина дорівнює різниці між мінімальною зарплатою, що розрахована пропорційно виконаній нормі праці (відпрацьованому часу), і фактичною зарплатою працівника.
Приклад 9. Працівникові встановлений режим неповного робочого дня (4 години на день при 8-годинному робочому дні на підприємстві). Згідно зі штатним розписом оклад працівника — 2000 грн. Доплат, надбавок, премій немає. Працівник обіймає 0,5 штатної одиниці. У листопаді він відпрацював усі дні за графіком роботи. Сума його зарплати склала 1000 грн.
Визначимо суму пропорційної МЗП, нижче за яку не може оплачуватися його праця: 3200 грн. х 0,5 = 1600 грн.
Сума зарплати працівника за листопад 2017 року, розрахована відповідно до умов трудового договору, дорівнює 1000 грн. Вона нижче суми пропорційної МЗП (1600 грн.). Отже, роботодавцеві доведеться розрахувати і донарахувати працівникові «трудову» доплату. Її сума складе: 1600 грн. - 1000 грн. = 600 грн.
У результаті за листопад 2017 року працівникові буде нарахована зарплата в загальній сумі, що дорівнює 1600 грн.
Приклад 10. Працівникові встановлена погодинна оплата праці. Його годинна тарифна ставка складає 16 грн./год. Премій, надбавок немає. За листопад 2017 року, працюючи в режимі неповного робочого тижня (робочі дні — понеділок — четвер (8-годинний робочий день); субота, неділя — вихідні дні, п’ятниця — вільний від роботи день), він відпрацював 144 год.
Загальна сума зарплати працівника за листопад 2017 року, розрахована відповідно до умов трудового договору, дорівнює: 144 год х 16 грн./год = 2304 грн.
Розрахуємо цьому працівникові пропорційну МЗП на листопад 2017 року, нижче за яку не може бути нарахована зарплата за виконану ним місячну норму праці: 144 год х 19,34 грн. = 2784,96 грн.
Оскільки фактична зарплата працівника, розрахована виходячи з умов трудового договору (2304 грн.), нижче розрахованої мінзарплатної межі (2784,96 грн.), розраховуємо «трудову» доплату: 2784,96 грн. - 2304,00 грн. = 480,96 грн.
Таким чином, зарплата працівника-почасовика за листопад 2017 року складе: 2304,00 грн. + 480,96 грн. = 2784,96 грн.
Як бачите, розраховуючи зарплату працівникам з неповним робочим часом, треба враховувати певні нюанси. Проте ми впевнені, що ця стаття допоможе без проблем впоратися з таким розрахунком.
Висновки
- Оплата праці працівників на умовах неповного робочого часу здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
- При погодинній оплаті праці основну зарплату працівника з неповним робочим часом за місяць можна знайти, помноживши годинну тарифну ставку працівника на кількість годин, фактично відпрацьованих ним у цьому місяці.
- Якщо працівникові встановлена місячна тарифна ставка (оклад) і він повністю відпрацював усі дні за графіком роботи в місяці, за який здійснюється розрахунок зарплати, то суму його основної зарплати знаходять, помноживши місячну тарифну ставку (оклад), установлену йому в штатному розписі, на частину штатної одиниці, яку обіймає такий працівник.
- При розрахунку основної зарплати за фактично відпрацьований час працівникові з місячною тарифною ставкою (окладом) використовується саме показник кількості фактично відпрацьованих днів (а не годин!) протягом місяця.
