Теми статей
Обрати теми

Підприємець працює 24 години на добу: ОК?

Мірошниченко Віталіна, податковий експерт
Підприємець має намір укласти із замовником договір на обробку баз даних з переліком у специфікації до нього найменувань робіт і годин на їх виконання. Причому годин зазначено більше, ніж підприємець фізично може відпрацювати протягом місяця. Найманих працівників немає, а замовник наполягає саме на такому договорі. Чим це загрожує підприємцю? Зараз з’ясуємо. Приєднуйтеся, буде багато цікавого!

Як відреагують податківці

При проведенні перевірок податківці нерідко «промацують» договори на предмет можливості визнання їх нікчемними/недійсними, а операції — нереальними. Переважно вони практикують це в покупців/замовників, щоб зняти витрати або податковий кредит.

Але, зрозуміло, якщо вони перевірятимуть підприємця — виконавця послуг і звернуть увагу на те, що він уклав договір, який не в змозі виконати самостійно (контролери в таких випадках, зазвичай, указують на відсутність матеріальних/трудових ресурсів для здійснення операції), вони можуть «зачепитися» за цей факт і вважати, що ця госпоперація нереальна та/або правочин недійсний/нікчемний. Прикладів тому безліч. Тому потрібно знати, як убезпечити себе від можливих претензій податківців.

Звертаємо увагу, що для визнання податківцями операції нереальною їм необов’язково визнавати правочин недійсним/нікчемним (див. лист ВАСУ від 02.06.11 р. № 742/11/13-11).

Порада 1 — укладіть договір субпідряду

Розпочнемо з того, що підприємець не зобов’язаний особисто виконувати всю роботу для замовника. Такий обов’язок є тільки в найманих працівників (ст. 30 КЗпП). Якщо ж ідеться про цивільно-правовий договір (як у нас), то виконавець цілком може залучати до виконання робіт третіх осіб за договорами субпідряду (ч. 1 ст. 838, ч. 2 ст. 902 ЦКУ).

Тому найпростіше, що може зробити підприємець у цьому випадку, — укласти цивільно-правовий договір на виконання робіт / надання послуг з іншим підприємцем (чи декількома підприємцями). Наприклад, якщо він — єдиноподатник групи 3, то такий договір краще укласти з єдиноподатником групи 2. У ньому можна детально розписати перелік виконуваних робіт/послуг, але не вказувати години роботи, а виразити роботи/послуги в штуках.

Вчинивши так, ви виб’єте в податківців ґрунт з-під ніг, оскільки вони вже не зможуть говорити про відсутність у вас необхідних трудових ресурсів для виконання договору із замовником. Про це, до речі, не раз говорив і ВАСУ (рішення від 15.06.17 р. № К/800/31770/16, ухвала від 13.07.15 р. у справі № 2А-16514/10/2070). Зокрема, суд заявляв, що відсутність необхідних трудових ресурсів не доводить, що госпоперація була нереальною, а договір — нікчемним. Адже укладення трудового договору не є єдиним способом залучення робочої сили, є ще і цивільно-правові договори.

З практики відмітимо, що подібні претензії часто звучать і стосовно договорів між підприємствами — навіть у тому випадку, якщо вони передбачають постачання товарів.

Порада 2 — не забувайте про строк давності

Одна з причин для хвилювання: чи не стягнуть до бюджету дохід, отриманий від замовника за обробку баз даних? Так ось, є один важливий нюанс, який не можна випускати з уваги. Навіть якщо податківцям удасться довести, що ваш договір нікчемний (хоча навряд чи в них це вийде, далі ми розповімо, як відбиватися), вони зможуть стягнути ваш дохід до бюджету, строго кажучи, протягом року.

Річ у тому, що стягнення коштів у дохід бюджету за нікчемними договорами — це адміністративно-господарська санкція (ст. 240 ГКУ). Отже, у неї є строк давності (ст. 250 ГКУ): такі санкції можна застосовувати протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через рік після його здійснення.

Порада 3 — звертайтеся до суду

Частенько податківці не обтяжують себе тим, щоб звернутися до суду для визнання того чи іншого договору недійсним.

Найчастіше вони «підтягують» договори до нікчемних (тобто до таких, недійсність яких не потрібно визнавати через суд, оскільки вона встановлена законом — ст. 215 ЦКУ) або відразу визнають операцію нереальною.

Наприклад, прямо в акті перевірки вони можуть указати, що брак трудових ресурсів свідчить про те, що госпоперація насправді не проводилася, а договір був укладений з метою мінімізації податків. А раз так, то операція нереальна.

Якщо у вас склалася подібна ситуація, рекомендуємо оскаржити рішення ДФС, у тому числі якщо є економічна доцільність (з урахуванням істотного розміру судового збору) — у суді. Тим паче, що стосовно суперечок про нікчемність договорів суди не раз звертали увагу, що податківці, незважаючи на згадані вище положення ст. 215 ЦКУ, не мають права самостійно визнавати договори нікчемними (постанова ВАСУ від 16.10.13 р. № К/800/45872/13). Адже жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини.

Також звертаємо увагу, що податківці можуть спробувати стягнути до бюджету кошти, отримані за договором, на тій підставі, що він суперечить інтересам держави і суспільства. Пам’ятайте, що зробити це вони мають право тільки через суд, що випливає не лише зі ст. 228 ЦКУ, але й із п.п. 20.1.30 ПКУ (останній посилається на будь-які нікчемні договори, але, насправді, це формулювання некоректне). Більше того, щоб договір був визнаний таким, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, податківцям потрібно довести наявність умислу у сторін при його підписанні. Тому в них мають бути, зокрема:

• рішення суду, що набуло чинності, про притягнення учасника цього договору (його посадової особи) до кримінальної відповідальності;

• рішення суду про недійсність такого договору;

• докази, які підтверджують, що договір був спрямований на ухилення від оподаткування.

Орієнтовний перелік показників, які підтверджують, що договір суперечить інтересам держави і суспільства, міститься в п. 3.7 постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.13 р. № 11 (ср. ).

А ось відсутність трудових (чи інших) ресурсів, на думку судів, зовсім не доводить того факту, що в сторони не було наміру реально провести цю госпоперацію (рішення ВАСУ від 17.03.16 р. № К/9991/80205/12, від 11.02.16 р. № К/800/47900/13, від 14.04.16 р. № К/800/62840/13, постанова ВАСУ від 28.01.16 р. № К/9991/74380/12).

Проте якщо вам доведеться зіткнутися з перевіряючими в суді, краще запастися ще й аргументами, які доводять, що ви дійсно надали послуги з обробки баз даних, ваш договір реальний, не фіктивний і не спрямований на заниження податків.

Аргументи для суду

У суді податківці можуть наполягати на тому, що госпоперація була нереальною, а правочин — недійсним/нікчемним. Спростувати їх аргументи вам допоможуть такі контраргументи:

1) як зазначали вище суди, відсутність ресурсів не може свідчити про те, що сторони не мали наміру провести реальну операцію;

2) необхідні трудові ресурси підприємець міг залучити зі сторони за цивільно-правовими договорами (добре, якщо такі договори є в наявності);

3) у Держреєстрі за підприємцем-виконавцем (а якщо він — спрощенець, то і в Реєстрі єдиноподатників) указаний вид діяльності з кодом 63.11 (відповідає договору з обробки баз даних). Тобто укладений договір цілком уписується в госпдіяльність виконавця;

4) виконавцеві потрібно мати документи, що підтверджують передачу результату робіт. У такому разі операція не може бути визнана безтоварною (лист ДФСУ від 02.11.16 р. № 35277/7/99-99-14-02-02-17). Тут, до речі, вам і знадобиться якомога детальніший опис робіт у специфікації до договору, актах, звітах тощо. При цьому виконання робіт / надання послуг можна підтвердити такими документами:

актами приймання-передачі результатів робіт;

• детальними звітами відповідно до специфікації до договору (звіти можна оформити як додаток до акта);

інформаційними реєстрами, переданими замовникові;

роздруківкою телефонних дзвінків (якщо актуалізується клієнтська база даних);

скріншотами оброблених баз даних в електронному вигляді тощо.

Незважаючи на те, що законодавство не вимагає деталізації первинних документів (що підтверджувалося і ВАСУ), у ваших же інтересах максимально документувати процес виконання робіт. Інакше навіть суд може засумніватися в реальності угоди (постанови ВАСУ від 13.01.16 р. у справі № 2а/1570/2406/201, від 23.02.17 р. у справі № К/800/12196/16);

5) до речі, якщо на виконання договору відбувся рух майна (наприклад, є оплата), договір не можна визнавати фіктивним (п. 24 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.09 р. № 9). Тобто вам знадобиться і виписка банку про зарахування коштів від замовника;

6) буває, що податківці вважають нереальними ті операції, за якими немає позитивного економічного ефекту. Але навіть якщо це і так (тобто підприємець не отримав прибутку), це нічого не міняє. Адже окрема госпоперація цілком може виявитися збитковою з не залежних від підприємця причин, і це не привід визнавати її нереальною.

Згідно з п.п. 14.1.36 ПКУ головною ознакою госпдіяльності є саме її спрямованість на отримання доходу, а не фактичне його отримання (постанова ВСУ від 28.02.11 р. № 21-13а11).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі