(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 49
  • № 48
  • № 47
  • № 46
  • № 45
  • № 43-44
  • № 42
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
18/24
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Грудень , 2017/№ 50

Учень майже чародія, тобто підприємця

Сьогодні ми поговоримо про те, чи може підприємець навчати громадян? Що для цього потрібно? І чи можуть учні в процесі навчання виконувати якісь роботи, зрозуміло, безкоштовно?

Поки що без ліцензії

Є відносно свіжий лист Міносвіти від 12.05.17 р. № 6.3-1000 на цю тему. У ньому відомство однозначно роз’яснило: станом на 12.05.17 р. фізособи-підприємці мають право надавати освітні послугилисті йшлося про групові консультації і семінари) без ліцензії. Чому так?

Річ у тому, що на той момент:

1) п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону про ліцензування* встановлював, що ліцензуванню підлягає «освітня діяльність навчальних закладів»;

* Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.15 р. № 222-VIII.

2) Ліцензійні умови № 1187** передбачають отримання освітньої ліцензії тільки навчальними закладами.

** Ліцензійні умови провадження освітньої діяльності закладів освіти, затверджені постановою КМУ від 30.12.15 р. № 1187.

А коли так, то виходить, що ліцензуванню підлягала тільки та освітня діяльність, яку здійснюють навчальні заклади, тобто юрособи!

Отже, фізособи-підприємці можуть навчати громадян без ліцензії.

Водночас з 28.09.17 р. п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону про ліцензування був змінений. Тепер ліцензуванню підлягає «освітня діяльність, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених спеціальними законами у сфері освіти». На підзаконному рівні при цьому поки що нічого не змінилося. У Ліцензійних умовах № 1187, як і раніше, йдеться про ліцензування навчальних закладів. Тому формально поки що можна продовжувати «навчати» без ліцензії.

Але в Міносвіти все-таки ширяться ідеї про те, щоб у майбутньому змусити і підприємців отримувати «освітню» ліцензію. Щоправда, це може стосуватися хіба що тих, хто навчає професій, указаних у ДК 003:2010 (наприклад: водій, перукар, офіціант тощо). Усіляких творчих і спортивних гуртків, майстер-класів і семінарів це стосуватися не повинно. Як завжди, багато що залежить від формулювання.

Учні замість працівників

Як спосіб оптимізації цей варіант має право на життя, але підприємцеві потрібно бути дуже обережним. Як відомо, останнім часом перевіряючі особливо завзято чіпляються саме до неоформлених працівників, та і штрафи за це дуже б’ють по кишені (96000 грн. за кожного неоформленого працівника — ст. 265 КЗпП). Тож якщо не готові ризикувати, то краще і не треба. Якщо ж ви — сміливий підприємець, постарайтеся врахувати наші поради:

1) обов’язково складіть у письмовій формі договір з учнем на надання йому послуг з навчання.

Краще, щоб за умовами договору він платив вам якусь суму за навчання.

У цьому випадку в Держреєстрі (і Реєстрі єдиноподатників) у підприємця-вчителя, окрім основного виду діяльності, має бути вказаний вид діяльності, що відповідає його договору з учнем (код 85.32 або код з групи 85.5 за КВЕД-2010);

2) у договорі на надання послуг з навчання не повинно бути жодного слова про зарплату учня, адже він — не працівник;

3) у договорі слід прописати обов’язки підприємця-наставника і права його учня. У жодному разі не вказуйте, що учень повинен підкорятися режиму праці, встановленому в підприємця! Можна зазначити години навчання і місце навчання, нехай це буде навіть місце основної діяльності підприємця;

4) у договорі варто прописати, що навчання включає теоретичний курс і практичні заняття з освоєння отриманих навичок. При цьому учень має право виконувати практичні завдання в приміщенні підприємця-учителя і під його наглядом;

5) зрозуміло, підприємець-учитель завжди повинен перебувати на робочому місці поряд з працівниками-учнями;

6) договір на навчання з однією і тією ж особою не можна укладати надовго, адже ніхто не навчається вічно. Щоб не виникало підозр, договір краще підписувати на один — два місяці. Якщо за цей час перевірка не пройшла, договір оновлюємо знову на короткий строк. Якщо ж перевірка була, то з наявними на той момент учнями-працівниками краще розпрощатися найближчим часом. Інакше при наступній перевірці податківці вже точно засумніваються у відсутності трудових відносин з ними;

7) що стосується плати за навчання, то учень може «вносити» її готівкою (щоб не залишати слідів на підприємницькому рахунку). Але врахуйте, що така плата має бути відображена в Книзі обліку доходів і витрат підприємця-вчителя. Тому в договорі добре б прописати, що плата за навчання здійснюється в останній день навчання. У такому разі підприємець-учитель уникне запитань про те, чому в Книзі на момент перевірки не відображена плата за навчання.

Економія

Якщо порівнювати відомі способи оптимізації (у тому числі оформлення працівника підприємцем), то варіант з «учнем», безумовно, «б’є рекорди» в частині економії на обов’язкових платежах.

Але знову ж таки, потрібно врахувати поправку на вагомий «нюанс» з величезними штрафами і непередбачувану поведінку перевіряючих.

Отже, дійсно, метод ефективний, але користуватися ним потрібно вкрай акуратно.

фізособи-підприємці, навчання громадян, надання освітніх послуг, ліцензія додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті