Початок «апокаліпсису»
З моменту появи нумерації рядків у ПН (а саме з 01.04.16 р.) гр. 1 «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується» РК стала предметом для обговорення в платників ПДВ. Причина проста — Мінфін не прописав порядок її заповнення в Порядку № 1307.
На перший погляд, жодних складнощів тут немає. Судячи з назви гр. 1 РК, у ній треба вказувати номер рядка ПН, який підлягає коригуванню.
Приклад 1. У ПН є дві номенклатурні позиції:
• товар «А» — внесений у ряд. 1;
• товар «Б» — внесений у ряд. 2.
ПН зареєстрована в ЄРПН. Через місяць постачальник і покупець домовляються про зміну ціни на товар «А».
Відповідно продавець виписує РК, в якому в гр. 1 ставить «1» (номер рядка ПН, який слід відкоригувати). Якби знадобилося виправити дані в рядку 2 ПН — у гр. 1 РК постачальник би написав «2».
Усе ніби очевидно. Але! Зустрічались більш складні ситуації.
1. У ПН за «старою» формою (діяла до 01.04.16 р.) не було такої графи, як «№ з/п» зараз. Як тоді заповнити гр. 1 РК до такої ПН?
У перехідній період (до появи роз’яснень від контролерів) у платників ПДВ був лише один варіант: зовсім не заповнювати цю графу*. Адже система не пропускала РК для реєстрації в ЄРПН з пронумерованими рядками, оскільки не могла знайти рядок з таким номером у «старій» ПН.
* Про те, що саме такий варіант є правильним, контролери пізніше сказали в категорії 101.15 ЗІР ДФСУ.
2. «Розширити» номенклатуру в ПН за допомогою додавання рядків з новими номерами (яких ще не було у ПН) не виходило. Система такі РК не пропускала на реєстрацію в ЄРПН.
Як тоді бути?
На жаль, це питання довго залишалося без офіційної відповіді податківців. Тому платники ПДВ виробили таку тактику: для нових позицій ставили номер рядка, який вже є у ПН. Тобто для нумерації рядка, в якому вказаний товар «В», обирали або «1» або «2»**.
** Детальніше — у консультації «Як додати дані у зведену податкову накладну» // «БТ», 2017, № 5.
Залишати гр. 1 РК незаповненою було б неправильно, оскільки такий метод працював тільки з РК, складеними до «старих» ПН. Тому нікого не лякав РК, в якому в гр. 1 один і той же порядковий номер повторювався кілька разів.
Зверніть увагу, до того моменту, поки Мінфін не відновив критерії блокування, такий підхід працював без збоїв. Жодних зауважень з боку контролерів не було.
Але! Як тільки в переліку критеріїв блокування з’явився критерій № 3***, ситуація змінилася не на краще.
*** Детальніше — у консультації «Важливо! Мінфін відновив Критерії блокування податкових накладних» // «БТ», 2017, № 48.
Нагадаємо: критерій № 3 покликаний блокувати реєстрацію в ЄРПН РК до ПН, складених на одержувача — платника ПДВ, якщо таким РК передбачається (п.п. 3 п. 6 Критеріїв № 567):
• змінити вартість товару/послуги більш ніж у 2 рази;
• та/або змінити номенклатуру товарів/послуг.
Ось тут і виникла проблема: як податківцям відстежити зміну коду товарів/послуг, якщо за допомогою РК в один рядок ПН вноситься декілька номенклатурних позицій?
Вони пішли найпростішим шляхом — заборонили реєструвати в ЄРПН РК, в яких є декілька рядків з однаковими порядковими номерами.
А для зміни номенклатури почали вигадувати нові підходи.
«Проміжні» поради від контролерів
Метод «РК + ПН». Свій перший альтернативний підхід у вирішенні проблеми «розширення» номенклатури в ПН за допомогою РК податківці виклали в листі ДФСУ від 27.10.17 р. № 2417/6/99-99-15-03-02-15/ІПК (ср. ).
У вказаному документі контролери пропонували постачальникові для збільшення кількості позицій найменувань товарів/послуг у ПН:
• спочатку оформити «анулюючий» РК, яким прибрати взагалі усі рядки з ПН;
• а потім виписати нову ПН (з новими позиціями товарів/послуг). Причому датою складання первинної ПН (!).
По суті, контролери запропонували визнати першу ПН помилковою і замість неї скласти нову ПН.
Проте такий підхід може мати один дуже негативний наслідок — якщо з моменту складання першої ПН минуло досить багато часу, продавцеві доведеться заплатити штраф за затримку реєстрації нової ПН в ЄРПН (п. 1201.1 ПКУ).
Метод «РК + РК». Наприкінці листопада 2017 року на своєму офіційному сайті**** (а потім і в категорії 101.15 ЗІР ДФСУ) ДФСУ розмістила повідомлення, в якому заявила: якщо після отримання передоплати і складання ПН відбувається зміна номенклатури товарів/послуг у межах отриманої суми (тобто ні товари/послуги, ні гроші не повертаються), постачальник повинен виписати два РК до такої ПН:
**** http://sfs.gov.ua/anonsi/ 17207.html.
• у РК № 1 (зі знаком «-») слід вказати ті товари/послуги, номенклатуру яких треба виправити;
• у РК № 2 (зі знаком «+») — товари/послуги, які поставляються фактично.
Крім того, у гр. 2 обох РК слід вписати причину коригування — «Зміна номенклатури».
Зверніть увагу, що згадане вище роз’яснення в категорії 101.15 ЗІР ДФСУ (про можливість зміни номенклатури товарів/послуг у ПН одним РК) відразу перейшло до складу недіючих (з 28.11.17 р.).
Реалізація нового підходу, запропонованого податківцями, спочатку викликала сумніви.
Ні, звичайно, у разі коли треба підправити дані в одному номенклатурному рядку ПН, проблем не буде. Адже тут і рядок буде в ПН, який треба виправити, і з його порядковим номером не треба морочитися.
Але що як треба буде в ПН повністю замінити номенклатуру товарів/послуг? Та до того ж розширити її великою кількістю «номенклатурних» рядків?
На жаль, перші спроби дотриматися рекомендацій контролерів закінчилися «плачевно». Система і далі наполегливо попереджала, що рядки з номерами, яких спочатку не було в ПН, додати в неї за допомогою РК не можна.
Але! Навіть якщо б ЄРПН пропускав такі РК, застосування підходу «РК + РК» не лише б не рятувало постачальника і покупця, а ще більше погіршувало їх положення. І усе через те, що цей метод припускає зміну номенклатури у два етапи: через «зменшуючий» і «збільшуючий» РК.
Нагадаємо, що згідно з п. 192.1 ПКУ:
• «збільшуючі» і «нульові» РК реєструє в ЄРПН постачальник;
• а «зменшуючі» РК — покупець.
Відповідно, якщо зареєструвати в ЄРПН треба одночасно і «збільшуючий» РК, і «зменшуючий», то реєстрація кожного з вказаних документів може припасти не те що на різні дати, але й на різні звітні періоди.
У зв’язку з цим є велика вірогідність, що для простої зміни номенклатури у ПН:
а) постачальникові або покупцеві доведеться додатково перераховувати кошти на ПДВ-рахунок, щоб забезпечити достатній розмір РЛ для реєстрації РК в ЄРПН;
б) пройти процедуру «розблокування» РК. Так, якщо спрацює критерій № 3 (про який ми вас попереджали вище), то реєстрація «збільшуючого» РК в ЄРПН може бути призупинена.
Ось тут і виникає запитання — навіщо так ускладнювати життя і постачальникові, і покупцеві, якщо можна скористатися одним «нульовим» РК? Тим паче, що п. 192.1 ПКУ і п. 21 Порядку № 1307 просто зобов’язують так робити.
На жаль, відмовитися від варіанта виправлення номенклатури в ПН, запропонованого податківцями, виявилося просто неможливо. Як тільки фіскали повідомили про нього, робота ЄРПН була негайно переналаштована згідно з новою позицією фіскалів. Ось чому в платників ПДВ у перші дні після появи роз’яснення надходила відмова в реєстрації:
• «нульових» РК (окрім тих, в яких одночасно мінялися і ціна товару, і його кількість);
• РК, в яких дублювалося значення поля «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується».
На щастя, цей період тривав недовго.
Метод послідовної нумерації рядків
Спочатку на сайті ДФСУ*****, а потім і в категорії 101.16 ЗІР ДФСУ з’явилося нове роз’яснення про те, як платникам ПДВ відкоригувати номенклатуру товарів/послуг у ПН.
***** http://sfs.gov.ua/anonsi/ 17282.html.
Тепер у разі заміни та/або розширення номенклатури постачання товарів/послуг контролери пропонують постачальникові виписувати лише один РК, в якому одночасно:
• прибрати непотрібні товарні позиції. Тобто вказувати зі знаком «-» показники за товарами/послугами, номенклатура яких змінюється (анулюється). При цьому в гр. 1 РК обов’язково треба внести порядковий номер рядка ПН, який підлягає коригуванню (анулюванню);
• додати одну або декілька інших товарних позицій.
Причому для додавання нових товарних позицій, яких спочатку не було в ПН, необхідно внести в РК дані за такими позиціями зі знаком «+» в окремі рядки. А в гр. 1 РК таким новим товарним позиціям присвоїти нові порядкові номери рядків (наступні за порядком), яких не було в ПН.
Крім того, у гр. 2 РК слід вписати причину коригування — «Зміна номенклатури».
Зверніть увагу! Деякі наші читачі зіткнулися з тим, що система відмовлялася реєструвати РК з вільним трактуванням причини коригування в гр. 2. Наприклад, РК з текстом «Заміна номенклатури» в гр. 2 РК не реєструвалися в ЄРПН.
Розглянемо новий метод заміни номенклатури у ПН на прикладі 2.
Приклад 2. 17.11.17 р. постачальник отримав від покупця передоплату за товар «А», товар «Б» і товар «В» в сумі 120 тис. грн. (у тому числі ПДВ — 20 тис. грн.). Виписав ПН і зареєстрував її в ЄРПН (рис. 1). Проте незабаром сторони домовилися про те, що замість товару «Б» продавець відвантажить товар «Г» і товар «Д» у межах отриманого авансу.
Якщо дотримуватися останніх рекомендацій фіскалів, для зміни номенклатури в ПН за даними прикладу 2 постачальникові треба скласти РК, як показано на рис. 2.
Рис. 1. ПН, виписана постачальником на аванс, за умовами прикладу 2
Рис. 2. РК, складений на зміну номенклатури, за умовами прикладу 2
Як бачите, цей метод дозволяє обійти усі «гострі кути», які виникали при використанні попередніх підходів, запропонованих контролерами, та до того ж вирішити питання з нумерацією рядків у РК.
Документи і скорочення статті
Порядок № 1307 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307.
Критерії № 567 — Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Мінфіну від 13.06.17 р. № 567.
ПК — податковий кредит.
ПН — податкова накладна.
ПЗ — податкові зобов’язання.
РК — розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.
РЛ — реєстраційний ліміт.
