Штрафні нововведення
З 1 січня 2017 року набули чинності зміни, внесені, зокрема, Законом № 1774 до деяких законодавчих актів України, які посилили відповідальність посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій за порушення законодавства про працю.
Зокрема, розширено абзац шостий ч. 2 ст. 265 КЗпП, якою передбачається відповідальність за порушення трудового законодавства.
Змінами встановлено відповідальність юридичних і фізичних осіб — підприємців у випадку недопущення «контролерів» до проведення перевірки — штраф у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, крім випадків, коли темою перевірки є неоформлення трудових договорів із працівниками або їх оформлення з порушеннями та виплата зарплат «у конверті» (без нарахування і сплати ЄСВ та податків).
У разі недопущення до проведення перевірки, коли перевірка здійснюватиметься з метою виявлення працівників з неоформленими трудовими договорами, та виплати зарплати «в конверті» на роботодавця очікуватиме штраф у розмірі 100 мінімальних заробітних плат, і це є найвищою фінансовою санкцією за порушення трудового законодавства, визначеною ст. 265 КЗпП.
Увага! Для визначення розміру штрафу мінімальна заробітна плата застосовується у розмірі, встановленому на момент виявлення порушення. З 1 січня 2017 року згідно із Законом № 1801 МЗП становить 3200 грн.
Таким чином, нові штрафи, встановлені, зокрема, за неоформлення найманих працівників, оформлення на неповний робочий час при фактичному виконанні роботи повний робочий час, виплату зарплат «у конвертах», становитимуть 96000 грн. (30 МЗП), а за недопущення до проведення перевірки з цих питань роботодавця оштрафують аж на 320000 грн. (100 МЗП)!
Нові контролери
Згідно із Законом № 1774 і перелік контролерів з питань додержання законодавства про працю збільшився з нового року.
Органи місцевого самоврядування при здійсненні повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення (ст. 34 Закону № 280) можуть проводити перевірки:
• на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідної територіальної громади (ст. 17 Закону № 280);
• на підприємствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності, а також фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників (ст. 18 Закону № 280).
Крім того, виконавчі органи міських рад міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад тепер вправі навіть накладати фінансові санкції (штрафи) за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.
Зазначимо, що до внесення цих змін рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про працю і зайнятість населення приймалося посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.
Таким чином, санкції за порушення трудового законодавства — не жартівливі, «охочих» контролювати додержання трудового законодавства, зокрема виплату заробітної плати в розмірі не менше встановленого рівня мінімальної заробітної плати, збільшилося. Враховуючи, що тільки КЗпП містить більше сотні трудових гарантій та пільг працівникам і за їх порушення законодавець передбачив немалі штрафи, так і хочеться сказати роботодавцю: «Хто не проштрафиться — кричіть: «Ура!».
Отже, щоб роботодавець не відчував себе як на пороховій бочці, прокладемо «дорожню карту» «мінним полем» трудових гарантій та пільг, дотримання яких законодавець вимагає від роботодавця.
«Трудові» порушення
Трудові відносини та оплата праці. Порушення трудового законодавства, за які контролюючі органи можуть накласти санкції на юридичних осіб та підприємців, встановлені у ст. 265 КЗпП. Крім того, на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності згідно з КУпАП може бути накладено адмінштраф.
Основні порушення щодо оформлення трудових відносин та оплати праці наведемо у табл. 1 — 3.
Таблиця 1. Порушення щодо оформлення трудових відносин (абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП)
| Вид порушення | Норма права | Санкція |
| Порушення роботодавця | ||
| 1. Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) | 96000 грн. (30 МЗП) | |
| 2. Неоформлення наказу чи розпорядження власника або уповноваженого ним органу про прийняття на роботу(1) | 96000 грн. (30 МЗП) | |
| 3. Неповідомлення органів Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу(2) | 96000 грн. (30 МЗП) | |
| 4. Неоформлення трудового договору у письмовій формі за умови, коли додержання письмової форми договору є обов’язковим | 96000 грн. (30 МЗП) | |
| 5. Оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві | 96000 грн. (30 МЗП) | |
| Адміністративні правопорушення щодо оформлення трудових відносин | ||
| Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства | Штраф на посадових осіб від 500 до 1000 нмдг(3) (від 8500 до 17000 грн.) | |
| Повторне протягом року вчинення зазначеного порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню | Штраф на посадових осіб від 1000 до 2000 нмдг (від 17000 до 34000 грн.) | |
| (1) Див. лист Держінспекції з праці від 03.08.15 р. № 1364/2421/01/2298-15 про недопущення працівника до роботи без укладання трудового договору та подання повідомлення ДФС. (2) Повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу є частиною трудового договору, який складається із виданого наказу та зазначеного повідомлення. (3) Відповідно до п. 5 підрозд. 1 розд. XX ПКУ, якщо норми інших законів містять посилання на нмдг, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації деяких видів правопорушень, для яких сума нмдг встановлюється на рівні податкової соціальної пільги. | ||
Таблиця 2. Порушення у сфері оплати праці
| Вид правопорушення | Норма права | Санкція | Примітка |
| 1. Виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування і сплати ЄСВ та податків (виплата зарплати «в конвертах») (абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП) | 960000 грн. (30 МЗП) | Штраф застосовується за кожного працівника, щодо якого скоєно правопорушення | |
| 2. Порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі (абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП) | 9600 грн. (3 МЗП) | Не плутати з виплатою ЗП рідше двох разів на місяць, за що передбачено штраф у розмірі 3200 грн. (1 МЗП) | |
| 3. Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП): | |||
| • виплата ЗП в розмірі меншому, ніж МЗП | 32000 грн. (10 МЗП) | Штраф застосовується за кожного працівника, щодо якого скоєно правопорушення | |
| • непроведення або проведення індексації ЗП з порушенням встановленого законодавством порядку її проведення | 32000 грн. (10 МЗП) | Штраф застосовується за кожного працівника, щодо якого скоєно правопорушення (лист Держпраці від 19.05.16 р. № 5548/4/4.3-ДП-16) | |
| • порушення в організації оплати праці (тарифної системи: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники)) | 32000 грн. (10 МЗП) | Штраф застосовується за кожного працівника, щодо якого скоєно правопорушення. Законом № 1774 ст. 96 КЗпП викладено в новій редакції, яка визначає новий порядок формування тарифної сітки оплати праці | |
| 4. Недотримання норм оплати праці: | |||
| • за роботу в надурочний час | 32000 грн. (10 МЗП) | За погодинною системою оплати праці робота в надурочний час, у святковий і неробочий день оплачується в подвійному розмірі годинної ставки | |
| • у святкові, неробочі та вихідні дні | 32000 грн. (10 МЗП) | ||
| • у нічний час | 32000 грн. (10 МЗП) | Оплата праці у підвищеному розмірі | |
| • за час простою, який мав місце не з вини працівника, а також при освоєнні нового виробництва (продукції) | 32000 грн. (10 МЗП) | Час простою — не нижче 2/3 тарифної ставки (окладу) | |
| • при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника | 32000 грн. (10 МЗП) | ЗП не нижче 2/3 тарифної ставки (окладу) | |
| • щодо працівників молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості їх щоденної роботи | 32000 грн. (10 МЗП) | ЗП як і працівникам при повній тривалості щоденної роботи | |
| • щодо порядку оплати праці при невиконанні норми виробітку не з вини працівника | 32000 грн. (10 МЗП) | ЗП не менше 2/3 тарифної ставки (окладу) | |
| • при суміщенні професій (посад) і виконанні обов’язків тимчасово відсутнього працівника | 32000 грн. (10 МЗП) | Провадиться доплата відповідно до колективного договору | |
| 5. Недотримання гарантій в оплаті праці: | |||
| • щодо оплати відпусток | 32000 грн. (10 МЗП) | Див. Порядок № 100 | |
| • щодо порушення обмежень відрахувань із ЗП, їх розміру та заборона відрахувань з певних видів виплат | 32000 грн. (10 МЗП) | Не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно із законодавством не звертається стягнення. Обмеження розміру відрахувань із ЗП від 20 до 70 відсотків | |
| • при звільненні | 32000 грн. (10 МЗП) | Невиплата з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП, — виплата його СЗ за весь час затримки по день фактичного розрахунку | |
| • за час виконання державних або громадських обов’язків | 32000 грн. (10 МЗП) | За працівником зберігаються місце роботи (посада) та СЗ, якщо ці обов’язки можуть здійснюватись у робочий час | |
| • для тих, які направляються для підвищення кваліфікації | 32000 грн. (10 МЗП) | Збереження місця роботи та відповідних виплат | |
| • при направленні на обстеження в медичний заклад для проведення обов’язкового медогляду | 32000 грн. (10 МЗП) | Збереження СЗ за місцем роботи за час перебування в медзакладі на обстеженні | |
| • для переведених за станом здоров’я на легшу нижчеоплачувану роботу | 32000 грн. (10 МЗП) | Збереження попереднього СЗ протягом двох тижнів або у певних випадках — за весь час виконання такої роботи | |
| • переведених тимчасово на іншу роботу у зв’язку з виробничою необхідністю | 32000 грн. (10 МЗП) | Оплата праці не нижче СЗ за попереднім місцем роботи | |
| • для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу | 32000 грн. (10 МЗП) | Збереження СЗ за попереднім місцем роботи | |
| • для працюючих інвалідів (залучення інвалідів до надурочних робіт та робіт у нічний час без їх згоди не допускається (ст. 55, 63 КЗпП)) | 32000 грн. (10 МЗП) | Обов’язок встановити на прохання інваліда неповний робочий день або неповний робочий тиждень | |
| • для донорів | 32000 грн. (10 МЗП) | Збереження СЗ за дні обстеження і здавання крові, надання дня відпочинку із збереженням СЗ | |
| • працівникам у разі переїзду на роботу до іншої місцевості | 32000 грн. (10 МЗП) | Відшкодування витрат та одержання компенсацій, одноразова грошова допомога, збереження ЗП за час збору і влаштування та за час у дорозі | |
| • під час службових відряджень | 32000 грн. (10 МЗП) | Виплата добових, вартість проїзду, витрати по найму житла, оплата праці не менше СЗ | |
| • працівникам, які використовують свої інструменти для цілей підприємства | 32000 грн. (10 МЗП) | Одержання компенсації за зношування інструментів | |
| • працівникам — авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій | 32000 грн. (10 МЗП) | Збереження СЗ при звільненні від основної роботи для участі у впровадженні винаходу тощо на тому ж підприємстві, в установі, організації | |
Таблиця 3. Адміністративні правопорушення у сфері оплати праці
| 1 | 2 | 3 |
| Вид правопорушення | Норма права | Санкція |
| Порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі | Штраф на посадових осіб від 30 до 100 нмдг (від 510 до 1700 грн.) | |
| Повторне протягом року вчинення зазначеного порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, або ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда | Штраф на посадових осіб від 100 до 300 нмдг (від 1700 до 5100 грн.) |
Адміністративна відповідальність передбачена також і за інші адміністративні правопорушення в галузі праці, зокрема, відповідно до ст. 411, 412, 413 КУпАП (щодо укладання, зміни, порушення чи невиконання колективного договору, угоди та ненадання відповідної інформації).
Порушення трудових гарантій. Законодавцем встановлено також відповідальність за недотримання мінімальних державних гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених:
• Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-XII;
• Законом України «Про альтернативну (невійськову) службу» від 12.12.91 р. № 1975-XII;
• Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 р. № 3543-XII.
Юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність за недотримання таких гарантій у вигляді штрафу у десятикратному розмірі МЗП (32000 грн.) (абз. 5 ч. 2 ст. 265 КЗпП), а посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю, — у вигляді штрафу від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1700 грн.) згідно з ч. 7 ст. 41 КУпАП.
Інші порушення. За порушення інших вимог трудового законодавства (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП), крім перелічених вище, передбачена штрафна санкція — 1 МЗП (3200 грн.).
Зверніть увагу! У ст. 265 КЗпП не визначено строки давності для притягнення суб’єктів господарювання до відповідальності за порушення трудового законодавства. Відповідно до ч. 3 цієї статті штрафи, накладення яких передбачено ч. 2 ст. 265 КЗпП, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених гл. 27 ГКУ. Таким чином, на ці штрафи не поширюються вимоги щодо їх стягнення, встановлені ст. 270 ГКУ: застосування штрафів протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через рік із дня порушення.
Отже, посадові особи, уповноважені на здійснення контролю за додержанням законодавства про працю, мають право прийняти рішення про накладення штрафів, передбачених ч. 2 ст. 265 КЗпП, незалежно від дати вчинення правопорушення та/або дати його виявлення.
Що стосується самого порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, то на сьогодні діє Порядок № 509, який визначає механізм накладення на суб’єктів господарювання та роботодавців штрафів посадовими особами Держпраці. Але, як уже зазначалося, 1 січня 2017 року набув чинності Закон № 1774, яким було делеговано органам місцевого самоврядування повноваження у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, а також накладання штрафів за його порушення. У зв’язку з цим КМУ розроблено проект постанови «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування», яким затверджено низку документів, спрямованих на урегулювання здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю.
Документи і скорочення статті
Закон № 108 — Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.
Закон № 504 —Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Закон № 1801 — Закон України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.16 р. № 1801-VIII.
Закон № 1774 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.16 р. № 1774-VIII.
Закон № 280 — Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР.
Порядок № 509 — Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.13 р. № 509.
Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.
МЗП — мінімальна заробітна плата.
ЗП — заробітна плата.
СЗ — середній заробіток.
нмдг — неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
