Теоретично контролери можуть оштрафувати за затримку реєстрації в ЄРПН податкової накладної (ПН), виписаної в 2015 році. Адже для застосування штрафних (фінансових) санкцій до платників податків у контролерів є 1095 днів ( ст. 114 і 102 ПКУ).
Але! З ПН-2015 не все так просто. Річ у тім, що можливість застосувати штраф за затримку реєстрації таких ПН залежить від періоду, в якому вони були складені.
Наприклад, у разі порушення термінів реєстрації ПН/РК в ЄРПН, складених до 01.10.15 р., норми «штрафного» п. 1201.1 ПКУ взагалі не застосовувалися ( п. 35 підрозд. 2 розд. XX ПКУ).
А це означає, що якщо ви запізнилися з реєстрацією ПН, дата складання яких припадає на період з 01.07.15 р. по 30.09.15 р., — штрафи згідно з п. 1201.1 ПКУ вам не загрожують.
Але хочемо попередити: іноді податківці схильні орієнтуватися не на початкову дату 01.07.15 р., а на дату набуття чинності Законом України від 16.07.15 р. № 643 — 29.07.15 р. (лист ДФСУ від 12.10.15 р. № 21562/6/99-99-19-03-02-15). Тому не виключено, що затримка реєстрації ПН, виписаних з 01.07.15 р. по 29.07.15 р., може стати зоною підвищеної уваги контролерів.
У цьому випадку додатковим аргументом проти застосування штрафів буде той факт, що на момент «порушення» п. 1201.3 ПКУ зобов’язував Мінфін затвердити Порядок застосування таких штрафних санкцій.
Відповідно і податківці повинні були застосовувати штрафи за прострочення реєстрації ПН в ЄРПН лише згідно з цим Порядком.
Оскільки Мінфін такий Порядок не затвердив, а з 01.01.16 р. цю норму і зовсім прибрали з ПКУ, то фактично контролери позбулися права штрафувати платників ПДВ за порушення термінів реєстрації ПН/РК в ЄРПН у 2015 році.
Проте фіскали можуть піти іншим шляхом і наполягати в цьому випадку на застосуванні п. 11 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Згідно з цією нормою відповідальність за порушення у платників податків настає на підставі тих норм законодавства, які діють на момент виявлення такого порушення (лист ВАдСУ від 24.11.11 р. № 2198/11/13-11).
Виходить, через те, що зараз контролери можуть штрафувати платників ПДВ, не керуючись порядком від Мінфіну, у них просто «розв’язані» руки.
У такому разі залишається сподіватися лише на п. 58 Конституції України, який свідчить: закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або відміняють відповідальність особи.
У цьому випадку маємо розширення повноважень податкових органів і погіршення положення платників податків. Тобто застосовувати штрафні санкції фіскали не мають права (постанова Полтавського окружного адмінсуду від 16.02.16 р. № 816/4843/15).
Адмінштраф. Нагадаємо: ст. 1631 КпАП передбачає відповідальність посадовців платника ПДВ за порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку у вигляді штрафу в розмірі від 85 до 170 грн. (від 170 до 255 грн. — у разі повторного порушення впродовж року).
Проте такої відповідальності можна уникнути, якщо продавець своєчасно відобразить податкові зобов’язання з ПН, зареєстрованої в ЄРПН з порушенням встановлених термінів, у ПДВ-декларації (категорія 101.30 ЗІР ДФСУ).
Але навіть якщо він забуде це зробити — від адмінпокарання можна втекти. Адже порушення у вигляді несвоєчасної реєстрації ПН є «разовим» порушенням. До адмінвідповідальності за таке порушення можна притягнути не пізніше ніж через 3 місяці після здійснення правопорушення ( п. 2 ст. 38, ст. 221 КпАП).
Але! Якщо на момент проведення перевірки ПН не зареєстрована, таке порушення кваліфікують як «триваюче». До відповідальності за нього можуть притягнути не пізніше 3 місяців з дня його виявлення.
