Оскільки йдеться про продаж комп’ютера разом із ПЗ, спочатку розберемося з його видами.
OEM-версія ПЗ. Простіше кажучи, це операційна система (програма, що управляє комп’ютером, — Windows, DOS та ін.).
Таке ПЗ має низку особливостей. Наприклад, воно:
1. Є невід’ємною частиною персонального комп’ютера (ПК), тому поширюється разом із ПК.
Відокремити таке ПЗ і використати його окремо від ПК не можна, оскільки OEM-версії поширюються тільки серед постачальників комп’ютерного устаткування і можуть бути продані тільки ними і тільки разом з устаткуванням.
У зв’язку з цим у бухобліку його відображають на відповідних рахунках обліку необоротних матеріальних активів разом із ПК. І хоча подібний підхід не прописаний у П(С)БО 7 і П(С)БО 8, він підтверджується нормами п. 4 МСБО 38 «Нематеріальні активи» (детальніше — в «БТ», 2015, № 18-19, с. 21).
2. Супроводжується ліцензією, яка надає покупцеві право на використання ПЗ. Найпоширеніший варіант такої ліцензії — ліцензійна угода кінцевого користувача.
Підтвердженням ліцензійних прав користувача ОЕМ-версії є сертифікат справжності у вигляді наклейки, яка кріпиться до корпусу ПК.
3. Комп’ютер з установленою ОЕМ-версією забороняється здавати в оренду або тимчасове використання.
Наприклад, право здачі в оренду деяких продуктів Microsoft надається тільки при купівлі додаткових спеціальних ліцензій Rental Rights.
Проте користувач має право на передачу OEM-версії. Але!
• тільки разом з устаткуванням;
• з повним комплектом ОЕМ-ліцензії.
Тобто передавати треба ПК, включаючи носії програмного забезпечення, інструкції з екпсплуатації і сертифікат справжності, а також і ліцензії на програмне забезпечення.
Нюанс. При постачанні деяких програмних продуктів використовується електронний формат ліцензійної угоди кінцевого користувача — текст угоди висвічується на екрані при установці продукту. У даному випадку рекомендовано роздрукувати ліцензійну угоду і зберігати разом з іншими компонентами пакета.
Згадані документи знадобляться не лише при передачі права на ПЗ іншій особі, але і для підтвердження законного використання ПЗ в ході перевірок контролерами.
Прикладні програми. Це програми, призначені для вирішення якихось завдань, — Word, 1С-Бухгалтерия та ін. Таке ПЗ передавати іншим особам разом з ПК не можна.
Адже, як і у випадку з ОЕМ-версією, придбання прикладного ПЗ супроводжується ліцензійною угодою кінцевого користувача, у якій власник авторських прав чітко визначає правила користування своїми продуктами.
Ось тільки умови такої угоди будуть іншими. Враховуючи те, що прикладне ПЗ не є складовою частиною ПК, у такому документі зазвичай передбачені можливість перенесення ПЗ на інший ПК, право використання попередніх версій, кількість ПК, на яких можна використати таке ПЗ, і т. д.
Тобто зазначаються права підприємства-покупця на використання прикладної програми*.
* Операцію з придбання прикладного ПЗ класифікують у бухобліку як придбання нематеріального активу і відображають на субрахунку 125 «Авторське право і суміжні з ним права».
Відповідно, продати таке право без згоди власника авторських прав підприємство не має права.
Інакше можете потрапити під адміністративну відповідальність згідно зі ст. 512 КпАП (адмінштраф — від 170 до 340 грн.). А якщо сума збитку, завданого власникові авторських прав, складе від 16 тис. грн., то можна потрапити і під кримінальну відповідальність (ст. 176 Кримінального кодексу України від 05.04.01 р. № 2341-III).
