Про проблему, пов’язану з розрахунком податку на прибуток тими підприємствами, які коригують фінрезультат на індекс інфляції, ми писали в статті «Вперше…»: коригуємо фінзвітність на індекс інфляції» // «БТ», 2017, № 5, с. 10. Коротко нагадаємо, що ця проблема стосується платників податку на прибуток, які згідно з ч. 4 ст. 14 Закону про бухоблік зобов’язані оприлюднити свою річну фінансову звітність.
Відповідно до п. 4 П(С)БО 22 «Вплив інфляції» і § 3 МСБО 29 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції», вказані особи за результатами 2016 року повинні коригувати показники річної фінзвітності на інфляційну складову.
Утім, зараз шукають шляхи «обходу» таких коригувань, у тому числі й представники офіційних органів. Але поки що жодних офіційних роз’яснень з приводу обов’язковості або, навпаки, необов’язковості коригування показників фінзвітності за 2016 рік на індекс інфляції немає.
Одне з ключових питань «інфляційної» проблеми пов’язане з розрахунком податку на прибуток. У листі від 08.02.17 р. № 193/2/99-99-15-02-02-10 ДФСУ уперше порушила мовчання і висловилася хоча і дуже лаконічно щодо цього питання.
Податківці приписали визначати податок на прибуток, виходячи з фінансового результату до оподаткування, відкоригованого на індекс інфляції. Очевидно, що при такому підході в податкові органи слід подавати фінзвітність, відкориговану на індекс інфляції.
Зазначимо, що зроблений податківцями висновок відповідає формальному прочитанню норм ПКУ, але ніяк не вписується в його системне тлумачення.
Адже в цьому випадку за однакових умов показники фінансового результату підприємств, які здійснюють коригування на індекс інфляції, і тих, що не проводять таке коригування, істотно відрізнятимуться. Причому, очевидно, податківці ще не зрозуміли, що відкориговані показники в більшості випадків будуть меншими. Адже індексується не сам фінрезультат, а деякі показники фінзвітності, які беруть участь у формуванні фінрезультату.
Зроблені в листі висновки податківці обґрунтували посиланням на п. 3.21 Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.03.13 р. № 433 (ср. ). Відповідно до цієї норми інформація за статтею «Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті» враховується при розрахунку прибутку (збитку) до оподаткування у Звіті про фінансові результати.
Між тим рекомендований Мінфіном формат подання «інфляційного» фінрезультату не узгоджується з форматом МСФЗ. Виходячи з міжнародної практики, у Звіті про прибуток або збиток (Звіті про сукупний дохід) спочатку наводять показник «Прибуток до оподаткування», розрахований з урахуванням індексу інфляції, і вже після цього окремо показник «Прибуток від чистої монетарної позиції»*.
* Див. Голов С. Ф., Костюченко В. М. Бухгалтерський облік та фінансова звітність за міжнародними стандартами. — 3-тє вид., перероб. і доп. — Х.: Фактор, 2013. — С. 825.
Таким чином, у системі МСФЗ показник прибутку від чистої монетарної позиції не впливає на розрахунок показника прибутку до оподаткування. А вітчизняні П(С)БО за визначенням не повинні суперечити МСФЗ ( ст. 1 Закону про бухоблік). І до того ж більшість підприємств, зобов’язаних оприлюднювати фінзвітність, складають її відповідно до вимог МСФЗ, які мають пріоритет.
Зважаючи на наявність цих «нестикувань», вважаємо, що в цьому питанні поки ще рано ставити крапку.
