Доходи фізичних осіб
Окремі види доходів, де є прив’язка до мінзарплати. У зв’язку із зростанням мінімальної зарплати вдвічі зменшено окремі показники «неоподатковуваності», які прив’язані до цього показника. Так, наприклад:
• одна з неоподатковуваних меж щодо внесків, що сплачуються роботодавцями за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного страхування платника податку, тепер дорівнює 2,5 (а не 5, як було раніше) розміру мінзарплати, встановленої законом (у 2017 році — 8000 грн.) (див. п.п. «в» п.п. 164.2.16 ПКУ);
• граничний розмір основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анулюваного) за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності з цього року дорівнює 25 % (а не 50 %) мінзарплати, встановленої на 1 січня звітного року (у 2017 році — 800 грн.) (див. п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ);
• негрошові подарунки тепер не обкладатимуться ПДФО та ВЗ, якщо їх вартість сукупно за місяць не перевищує 25 % (а не 50 %) мінзарплати, встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2017 році — 800 грн.) (див. п.п. 165.1.39 ПКУ).
Прощений борг за іпотекою ( п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ). З 01.01.17 р. фізичні особи можуть отримати розстрочку щодо сплати суми задекларованого податкового зобов’язання, нарахованого на суму боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності за іпотечним кредитом.
Як це працює? Припустимо, що кредитор, який надав фізичній особі іпотечний кредит, прийняв рішення щодо прощення боргу (кредиту) такої фізичної особи за договором іпотеки до закінчення строку позовної давності.
Якщо прощена сума не перевищить у 2017 році 800 грн., то вона не потрапить до складу оподатковуваного доходу фізичної особи на підставі п.п. 165.1.55 ПКУ. А якщо перевищить цю величину? Тоді все, що вище 800 грн., перетвориться для фізичної особи на оподатковуваний дохід у вигляді додаткового блага. Це випливає з абзацу першого п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ.
Про анулювання (прощення) боргу позикодавець повинен поінформувати позичальника (надіслати рекомендований лист з повідомленням про вручення або укласти відповідний договір чи надати повідомлення боржнику під підпис особисто). У цьому випадку ПДФО з такого доходу зобов’язана буде сплатити особа-позичальник самостійно за підсумками річного декларування.
Але якщо сума податкового зобов’язання значна для фізичної особи, вона зможе скористатися процедурою розстрочки, про яку ми говорили спочатку, і «розтягнути» сплату на три роки, починаючи з року, в якому було задекларовано суму.
Для того щоб скористатися цим правом, фізична особа зобов’язана буде разом з декларацією подати до податкової заяву в довільній формі. У ній слід зазначити суму прощеного кредитором боргу та причини, що призвели до необхідності розстрочки задекларованої суми податкового зобов’язання. До заяви необхідно додати документи, що видані кредитором і підтверджують суму прощеного боргу.
Зверніть увагу: якщо всі умови будуть виконані, суми розстрочених податкових зобов’язань фізична особа погашатиме рівними частинами щокварталу (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня і до 20 грудня) протягом трьох років, починаючи з року, в якому задекларовано податкові зобов’язання. Сплачувати потрібно буде починаючи з кварталу, що настає за кварталом, у якому були подані податківцям перелічені вище документи.
Допомога на лікування та медобслуговування ( п.п. 165.1.19 ПКУ). Завдяки змінам, унесеним до п.п. 165.1.19 ПКУ, з цього року роботодавці можуть надавати неоподатковувану допомогу на лікування/медобслуговування як безпосередньо працівника, так і члена його сім’ї першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням цього працівника. Єдина умова для неоподаткування — наявність документів, що підтверджують суму понесених на лікування витрат.
Цільова благодійна допомога на лікування ( пп. 170.7.4 і 170.7.5 ПКУ). Збільшено з 12 до 24 місяців строк, протягом якого набувач може використати цільову благодійну допомогу на лікування без обкладення ПДФО та ВЗ.
Якщо кошти не будуть використані за цільовим призначенням до закінчення цього строку або повернені благодійнику, набувачу допомоги доведеться включити невикористану суму до складу оподатковуваного доходу і сплатити з неї ПДФО та ВЗ.
Навчання ( п.п. 165.1.21 ПКУ). Скажемо чесно, такого «покращення» (у хорошому значенні цього слова) ми не чекали. Тому одразу ділимося новинами.
З 1 січня 2017 року не обкладається ПДФО сума, сплачена якою-небудь юридичною або фізичною особою за здобуття освіти, підготовку або перепідготовку платника податку при одночасному виконанні двох умов. Перелічимо їх.
Перша — плату за навчання, підготовку, перепідготовку фізичної особи здійснено вітчизняному вищому або професійно-технічному навчальному закладу.
Друга — сума оплати не перевищує трикратного розміру мінзарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2017 році — 9600 грн.), за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки або перепідготовки фізичної особи. Зауважимо: раніше така неоподатковувана межа дорівнювала розміру доходу, що дає право на ПСП (у 2016 році — 1930 грн.).
Важливо! Вимогу щодо обов’язкового укладення договору про трирічний відробіток для необкладення ПДФО відтепер скасовано.
Також можна сміливо забути про положення п.п. 165.1.21 ПКУ, які вимагали обкладати ПДФО вартість навчання фізичної особи, якщо така особа припиняла трудові відносини з роботодавцем протягом свого навчання або до закінчення третього календарного року з року, в якому завершується таке навчання. Цих вимог більше немає в п.п. 165.1.21 ПКУ.
Податкова знижка на навчання п.п. 166.3.3 ПКУ). Скасовано обмеження щодо розміру суми, сплаченої за навчання, яку платник податків матиме право включити до складу податкової знижки за підсумками 2017 року (див. п.п. 166.3.3 ПКУ у редакції, що діє з 01.01.17 р.).
Зауважимо: до складу податкової знижки, що декларується за підсумками 2016 року, можна включити суму «навчальних» витрат, що не перевищувала 1930 грн. у розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом такого звітного податкового року.
Вторсировина ( п.п. 165.1.25 ПКУ). Виведено з під обкладення ПДФО доходи за зданий (проданий) брухт чорних металів (за кодом 7204 УКТ ЗЕД). А ось військзбір з таких доходів, як і раніше, доведеться сплачувати.
Фішки щодо відряджень ( п. 170.9 ПКУ). Щодо відряджень на території України граничну суму неоподатковуваних добових урізали вдвічі — до 0,1 мінзарплати на 1 січня. Зроблено це з огляду на двократне зростання мінзарплати. Тобто в 2017 році неоподатковуваний розмір добових для відряджень у межах України — 320 грн.
Для відряджень за кордон граничну суму неоподатковуваних добових прив’язали до євро. Чому дорівнює неоподатковувана межа у 2017 році? 80 євро за кожний календарний день закордонного відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, встановленим НБУ, у розрахунку на кожний такий день.
Ще один приємний момент у відрядженнях за кордон. Тепер у разі поїздки до «візової» країни можна не ставити в паспорті відмітки про перетин кордону для визначення суми добових. Проте якщо інших документів, що підтверджують факт перебування за кордоном, у вас не буде, такі відмітки можуть стати для вас патичком-рятівничком. Тож зовсім забувати про них не варто.
Щодо документів, які підтверджують «транспортні» витрати у відрядженні, уточнено, що посадковий талон потрібний тільки у разі, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту.
Продаж транспорту ( ст. 173 ПКУ). Встановлено, що у разі оформлення договору відчуження транспортного засобу у присутності посадових осіб органів, що здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такі органи виконуватимуть функції податкового агента тільки в частині подання податківцям форми № 1ДФ. Сплачувати ПДФО та військзбір із «продажного» доходу (у разі потреби) повинна буде особа-продавець самостійно при укладенні договору.
Ставки ПДФО
Сподіваємося, що в недалекому майбутньому буде зменшено ставку ПДФО з 18 до 9 % для доходів у вигляді дивідендів за акціями, інвестиційними сертифікатами та корпоративними правами, що виплачуються нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток підприємства (з’явиться новий п.п. 167.5.4 ПКУ). Коли має відбутися таке зменшення? З дня набрання чинності законом, що визначає правові засади організації та діяльності центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов’язок забезпечення відвертання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних злочинів, об’єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, та інших осіб, з якими цей орган взаємодіє (служби фінансових розслідувань).
На наш погляд, відстрочення зниження ставки ПДФО для дивідендів до моменту ліквідації податкової міліції та створення служби фінансових розслідувань сталося внаслідок технічної помилки законодавців. До такого моменту повинні були «почекати» зміни в п. 168.5 ПКУ (про виключення працівників податкової міліції з числа одержувачів компенсації утриманого ПДФО). Сподіваємося, в найближчому майбутньому законодавці цю помилку виправлять.
Зауважимо: суб’єкти господарювання — платники податку на прибуток оподатковують «звичайні» дивіденди за ставкою 5 %. Тут без змін.
Інформація про ставки ПДФО, що застосовуються до окремих видів доходів у 2017 році, наведена на с. 23.
Строки сплати ПДФО
Збільшено строки сплати ПДФО у випадку, якщо оподатковуваний дохід:
• надається у негрошовій формі;
• виплачується готівкою з каси податкового агента за рахунок коштів, які не були отримані у банку на ці цілі, а надійшли до каси підприємства, наприклад, як виручка.
У цих випадках ПДФО (і ВЗ, до речі, теж) потрібно буде перераховувати до бюджету протягом трьох банківських днів, що настають за днем такого нарахування (виплати, надання).
Виплата доходів контрагентам-підприємцям
Ваш контрагент — особа-підприємець, місцезнаходження або місце проживання якого — тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення? Тоді з 01.01.17 р. при нарахуванні (виплаті) йому підприємницького доходу обов’язково утримайте податок на доходи у джерела виплати.
Зверніть увагу: система оподаткування, обрана таким АТОшним підприємцем, у цьому разі значення не має.
Висновки
- У зв’язку із зростанням мінімальної зарплати в два рази зменшено окремі показники «неоподатковуваності», які прив’язані до цього показника.
- Для відряджень за кордон граничну суму неоподатковуваних добових «відв’язали» від гривні. Тепер вона дорівнює 80 євро за кожний календарний день закордонного відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, встановленим НБУ, у розрахунку на кожний такий день.
- Збільшено строк сплати ПДФО і ВЗ з доходів, що надаються у негрошовій формі, а також тих, які виплачуються з виручки, що надійшла у касу підприємства.
