Перерозподіляємо ПДВ за підсумками 2016 року: бухоблікові нюанси

Особливості 2016 року

У 2016 році діяв один («компенсаційний») порядок розподілу ПДВ між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями. Він полягав у нарахуванні ПЗ за товарами, послугами та необоротними активами, які були придбані або починали використовуватися в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях.

Відповідно, це позначилося і на річному перерахунку ПДВ. Так, у кінці 2016 року платники ПДВ повинні були:

1. Перерахувати ЧВ, використовуючи дані 2016 року (ЧВ₂₀₁₆), та визначити показник антиЧВ виходячи з отриманих даних (таблиця 1 додатка Д7 до декларації за грудень 2016 року).

2. Перерахувати суму нарахованих «компенсуючих» ПЗ (таблиця 2 додатка Д7).

3. Скласти РК до зведених ПН і зареєструвати їх у ЄРПН.

4. Відобразити проведену операцію у ПДВ-звітності.

При цьому, хоча «старий» порядок, що діяв до 01.07.15 р., і канув у Лету, проте залишив після себе невеликий «спадок» — обов’язок щорічно перерозподіляти ПК за необоротними активами, придбаними та введеними в експлуатацію до 01.07.15 р.

Нагадаємо: для таких об’єктів продовжують діяти «старі» правила річного розподілу ПДВ (п. 42 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). А це означає, що платникам ПДВ, у яких досі є такі активи, необхідно «повернутися в минуле» і провести перерозподіл ПК (у таблиці 3 додатка Д7). Як це зробити, ми розповіли у Темі тижня «Перерозподіляємо ПДВ за підсумками 2016 року» // «БТ», 2016, № 51, с. 41.

А тепер давайте подивимося, як відобразити результати такого перерозподілу в бухобліку.

Перерахунок ПЗ

«Компенсаційний» порядок розподілу ПДВ за «подвійними» покупками передбачає такі дії (п. 199.1 ПКУ):

1. У момент придбання / початку використання «подвійних» товарів /послуг / необоротних активів в неоподатковуваних операціях нараховують «компенсуючі» ПЗ виходячи з показника антиЧВ.

У бухобліку така операція відображається проводкою Дт 643/1* — Кт 641 (п. 11 Інструкції № 141).

* Мінфін рекомендує для обліку сум ПДВ, нарахованих згідно з п. 199.1 ПКУ, відкрити окремий аналітичний рахунок «Податкові зобов’язання, що підлягають коригуванню» (п. 12 Інструкції № 141). Наприклад, 643/1.

Далі «розподільчі» ПЗ збільшують первісну вартість товарів, послуг або необоротних активів (Дт 15, 20, 22, 23, 28, 91, 92, 93, 94 — Кт 643/1).

Увага! У п. 11 Інструкції № 141 Мінфін пропонує суму «компенсуючих» ПЗ зараховувати до первісної вартості запасів / послуг / необоротних активів, до яких вони належать. На наш погляд, це справедливо тільки для випадку з послугами та необоротними активами.

А от якщо платник нараховує «компенсуючі» ПЗ по запасах, то з метою включення ПДВ до первісної вартості визначати їх окремо по кожному найменуванню украй незручно. У зв’язку з цим щодо запасів ми пропонуємо включити «компенсуючі» ПЗ до складу інших операційних витрат (субрахунок 949).

2. Не пізніше останнього дня звітного періоду потрібно скласти зведену ПН і зареєструвати її в ЄРПН.

Зверніть увагу! Якщо під час купівлі товари/послуги передбачалося використати тільки в оподатковуваній діяльності, а через деякий час їх задіяли ще і в пільговій діяльності, алгоритм дій зміниться — нараховані «компенсуючі» ПЗ необхідно буде відобразити у складі інших витрат: Дт 949 — Кт 643/1. Адже підстав, щоб переглядати від початку сформовану первісну вартість активів, немає.

За підсумками року, як завжди, коригуємо отриманий результат. З цією метою складаємо РК (останнім днем поточного року) до кожної зі зведених «розподільчих» ПН.

У бухобліку це слід відобразити таким чином (п. 12 Інструкції № 141):

1. Зменшення «компенсуючих» ПЗ за підсумками річного перерахунку:

Дт 641 — Кт 643/1;

Дт 643/1 — Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності».

2. Донарахування «компенсуючих» ПЗ за підсумками річного перерахунку:

Дт 643/1 — Кт 641;

Дт 949 — Кт 643/1.

Перерозподіл ПК

Для «подвійних» необоротних активів, придбаних і введених в експлуатацію до 01.07.15 р., застосовувалися інші правила. Так, у разі купівлі активів «вхідний» ПДВ необхідно було одразу ділити на дві частини (використовуючи показник ЧВ попереднього року):

1) «дозволену» частину включали до ПК звітного періоду. Робили проводки:

• Дт 641 — Кт 631 (якщо першою подією було отримання необоротного активу);

• Дт 641 — Кт 644; Дт 644 — Кт 631 (якщо перша подія — передоплата);

2) залишок «вхідного» ПДВ збільшував первісну вартість ОЗ: Дт 15 — Кт 631.

За підсумками року проводився перерахунок суми такого ПДВ згідно з п. 199.4 ПКУ:

• при перерахунку ЧВ на підставі даних минулого року;

• при перерахунку ЧВ за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, у якому вони введені в експлуатацію (рядки 1, 2 і 3 таблиці 3 додатка Д7).

І хоча перерозподіл ПК (як первинний, так і річний) вже етап, що минув (з 01.07.15 р. ми такий порядок не використовуємо), проте обов’язок перерозподіляти ПК за «подвійними» ОЗ за підсумками двох, трьох календарних років все ще залишився. Втім, як проводити таке коригування, ми розглянули в «БТ», 2016, № 51, с. 41. А що у бухобліку?

Перш ніж відповісти на це запитання, хотілося б звернути увагу на деякі особливості, характерні для необоротних активів.

Так, у п. 12 Інструкції № 141 передбачено, що результати річного перерозподілу ПДВ згідно зі ст. 199 ПКУ відображають:

• або у складі інших витрат (субрахунок 949);

• або у складі інших доходів (субрахунок 719).

І хоча в п. 12 Інструкції № 141 йдеться про коригування ПЗ (за «післялипневими» правилами), на наш погляд, є підстави застосувати аналогію і скористатися такими ж правилами для «долипневих» коригувань ПК. Тобто:

1. Зменшення ПК за підсумками проведення річного перерахунку ПК по ОЗ, введених в експлуатацію до 01.07.15 р., віднести на витрати:

Дт 641 — Кт 644/2 (методом «червоне сторно»);

Дт 949 — Кт 644/2.

2. На суму збільшення ПК за підсумками проведення річного перерахунку ОЗ, введених в експлуатацію до 01.07.15 р., збільшити доходи:

Дт 641 — Кт 644/2;

Дт 644/2 — Кт 719.

У такого підходу є ще один додатковий плюс: перераховувати амортизацію таких ОЗ у результаті коригування їх балансової вартості після проведення перерахунку не потрібно.

Приклади

Приклад 1 («подвійні» придбання 2016 року). Протягом 2016 року підприємство придбало «подвійні» товари на загальну суму 60000 грн. (у тому числі ПДВ — 10000 грн.).

Показник антиЧВ за підсумками 2015 року дорівнював 0,3. Тому в 2016 році донараховано «компенсуючі» ПЗ, які збільшили загальну суму ПЗ звітних періодів, у яких були придбані такі «подвійні» товари, на 3000 грн. (10000 грн. х 0,3).

Припустимо, що за підсумками 2016 року:

варіант 1 — показник антиЧВ дорівнював 0,4. У результаті розмір ПЗ, що підлягають нарахуванню, збільшився на 1000 грн. і становить 4000 грн. (10000 грн. х 0,4);

варіант 2 — показник антиЧВ дорівнював 0,15. У результаті розмір ПЗ, що підлягають нарахуванню, зменшився на 1500 грн. і становить 1500 грн. (10000 грн. х 0,15).

Відобразимо обидва отримані результати у бухобліку.

Таблиця 1. Бухоблік річного перерозподілу ПДВ за операціями 2016 року

Приклад 2 (необоротні активи, придбані до 01.07.15 р.). Підприємство придбало об’єкт ОЗ з метою «подвійного» використання у березні 2015 року вартістю 120000 грн. (у тому числі ПДВ — 20000 грн.). Його введено в експлуатацію в періоді купівлі.

Показник ЧВ за підсумками 2014 року дорівнював 0,6, тому до ПК потрапила сума ПДВ 12000 грн. (20000 грн. х 0,6). Показник ЧВ за підсумками 2015 року становив 0,7. У результаті річного перерозподілу ПДВ до ПК потрапила сума 14000 грн. (20000 грн. х 0,7).

За результатами двох років (2015 і 2016) показник ЧВ перерахували (він зменшився до 0,65). У результаті сума «вхідного» ПДВ, що підлягає включенню до ПК, зменшилася на 1000 грн. і становить 13000 грн. (20000 грн. х 0,65).

Відобразимо отримані результати у бухобліку.

Таблиця 2. Бухоблік річного перерозподілу ПДВ за «старими» необоротними активами

Документи та скорочення статті

Інструкція № 141 — Інструкція з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затверджена наказом МФУ від 01.07.97 р. № 141.

МНМА — малоцінні необоротні матеріальні активи.

ПЗ — податкові зобов’язання.

ПК — податковий кредит.

ПН — податкова накладна.

ОЗ — основні засоби.

РК — розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.

ЧВ — частка використання.