«Багатообіцяюча» норма
З 1 липня 2017 року (потрібно розуміти, як винагорода за введення режиму призупинення реєстрації податкової накладної) запрацював абзац третій п. 201.10 ПКУ.
У ньому вказано, що податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені і зареєстровані після 1 липня 2017 року, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для відображення податкового кредиту і не потребують будь-якого додаткового підтвердження.
Одночасно із цим унаслідок непотрібності канула в Лету і «ліберальна» норма (з останнього абзацу п. 201.10 ПКУ), яка встановлювала право платника показати податковий кредит (ПК) за податковою накладною (ПН), що містить помилки в обов’язкових реквізитах, які не заважають ідентифікації операції.
Пам’ятайте її? «Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (окрім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони і суму податкових зобов’язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту».
В абзаці одинадцятому того ж п. 201.10 ПКУ є пряма вказівка, що такі помилки не можуть бути перешкодою для реєстрації ПН.
Сполучаємо його з 1-липневою нормою про те, що складена і зареєстрована після 1 липня 2017 року ПН є для покупця достатньою підставою для відображення ПК і не потребує будь-якого додаткового підтвердження. І непотрібність норми з останнього абзацу п. 201.10 ПКУ стає очевидною.
Тобто, по суті, нововведення означають, що якщо ПН пройшла реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), то жодних «причіпок» до неї вже не може бути.
Ні помилки в обов’язкових реквізитах, ні правочини з «підозрілим» контрагентом не можуть бути приводом для зняття ПК з операції.
З 1 липня 2017 року ПН / розрахунки коригування (РК), зареєстровані в ЄРПН, повинні «безапеляційно» підтверджувати ПК.
При цьому введення цієї норми вельми обґрунтовано. Адже з 1 липня 2017 року ПН проходить вже два етапи перевірки ПН/РК в ЄРПН:
1-й етап — загальний (як було раніше).
Так, у п. 12 Порядку № 1246* вказано, що при потраплянні ПН до ДФСУ на реєстрацію перевірятиметься, зокрема, наявність помилок під час заповнення обов’язкових реквізитів ПН.
І якщо відправлені на реєстрацію ПН/ РК сформовані з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 ПКУ, впродовж операційного дня і продавцеві, і покупцеві направляється квитанція в електронному вигляді в текстовому форматі про неприйняття таких документів в електронному вигляді або зупинку їх реєстрації із зазначенням причин (п. 201.10 ПКУ). Включати в ПК такі документи не можна.
Проте якщо цей етап пройдений без зауважень, то жодних причіпок до реквізитів ПН уже бути не повинно.
Важливо! ПН, як і раніше, повинна надавати можливість ідентифікувати операцію. Інакше виникне запитання: а чи були підстави взагалі її складати? Але про це скажемо нижче.
2-й етап — перевірка «на ризиковість».
На цьому етапі відловлюватиметься «фіктивний» ПК за критеріями ризиковості. Якщо з’ясується, що ПН відповідає цим критеріям, її реєстрацію призупинять і платникові ПДВ доведеться подавати податківцям документи, необхідні для прийняття рішення про відновлення реєстрації такої ПН (детальніше про критерії блокування читайте на с. 12).
Якщо реєстрація ПН буде призупинена і після подання податківцям документів комісія прийме рішення про відновлення її реєстрації, то що ще можна «пред’явити» до цієї ПН під час перевірки?
При цьому вважаємо, що в податківців немає права в ході перевірки пред’являти претензії стосовно «реальності» податкового кредиту й у тому випадку, якщо ПН пройшла реєстрацію без жодних зауважень.
По суті, «проходження» цього етапу означає, що ПН пройшла перевірку на «істинність» ПК.
Відповідно якщо в платника ПДВ є (1) зареєстрована ПН і (2) первинка під неї, то є і право на ПК.
Усе — більше жодних вимог немає.
Сподіваємося, що так і відбуватиметься на практиці. Інакше який сенс тоді в цій багатообіцяючій нормі?!
Чи насправді всі помилки в ПН можна вибачити?
Зрозуміло, що ЄРПН не може відстежити всі помилки в обов’язкових реквізитах ПН. Ну, наприклад, ту ж дату складання ПН (залежить від «першої події») або номенклатуру товарів/послуг (їх визначають сторони договору).
Тому навіть якщо ПН/РК потрапить у ЄРПН, це ще не означає, що контролери пробачать вам такі помарки. Враховуючи фіскальний досвід останніх років і суперечливість норм/вимог ПКУ, ми попереджаємо — на «скасування» з «201.10» останнього («рятівного») абзацу в цьому випадку розраховувати не варто.
Тому незважаючи на «залізне» право на ПК, потурбуйтеся про те, щоб ПН, навіть зареєстрована в ЄРПН, як і раніше, надавала можливості ідентифікувати конкретну операцію.
А це означає, що:
1. У ПН/РК, як і раніше, не можна припускатися помилок у:
• даті складання (наприклад, якщо вона не відповідає первинним документам).
Особливо це стосуватиметься випадків, коли дата фактичної операції і дата виписки ПН належать до різних податкових періодів;
• ІПН покупця (ПН виписана не на того платника ПДВ/неплатника ПДВ);
• сумі ПДВ (наприклад, якщо вона завищена або занижена в порівнянні з фактичною).
Адже якщо сума ПДВ завищена — тоді, без сумнівів, фіскали «викосять» не частину податкового кредиту, пропорційну сумі завищення ПДВ, а весь податковий кредит. Утім, і при заниженій сумі ПДВ обстояти ПК буде вельми складно, і в цьому випадку фіскали ще активніше «діставатимуть» постачальника;
• номенклатурі постачання товарів/послуг. Припустимо, якщо номенклатура в ПН не відповідає такій, що фактично поставлена/постачається, відображеній у первинних документах.
До речі, навіть якщо сума ПДВ за такою ПН відповідатиме фактичній, усе одно ПН з неправильною номенклатурою напевно буде «відбракована» фіскалами при перевірці;
• кодах товарів за УКТ ЗЕД (для всіх ПН) / кодах послуг з ДКПУ (для ПН, складених після 15.03.17 р.).
Звичайно, до 31.12.17 р. штрафні санкції за помилки, припущені при зазначенні коду товару згідно з УКТ ЗЕД та/або коду послуги згідно з ДКПУ, не застосовуються (п. 351 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Проте це ще не надає права покупцеві включати зіпсовану ПН у ПК без наслідків.
Погоджувалися з цим і самі контролери в роз’ясненні, розміщеному в категорії 101.13 ЗІР ДФСУ. І хоча з 01.07.17 р. воно втратило чинність — ми дуже сумніваємося, що податківці змінили свою точку зору.
Тож будьте акуратні! Адже за наявності помилок у перелічених вище обов’язкових реквізитах ПН достатньо важко буде довести контролерам, що йдеться саме про ту операцію, яка вказана в первинці. Тому із цими реквізитами краще не ризикувати.
Ну і звичайно, поза сумнівом, не можна включати в податковий кредит ПН, які були виписані помилково (випадково або умисно). Навіть за умови, що вони були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Адже підтвердити таку операцію первинними документами не вийде (їх просто не буде).
А ось якщо первинка під операцію є і ПН дозволяє визначити, що йдеться саме про цю конкретну операцію, то далі стосовно такої ПН претензій бути не може.
