Головний бухгалтер: що він зобов’язаний робити і за що відповідає

Карпова Влада, податковий експерт, канд. екон. наук, сертифікований бухгалтер-практик (CAP)
Нерідко на бухгалтера «навішують» додаткові обов’язки: касира, кадровика, секретаря, посильного… Є й інші проблемні питання в бухгалтерському «житті». Наприклад, директор наполягає на тому, щоб бухгалтер оформив звітність «як належить» (йому). І тоді виникає запитання: потрібно виконувати таку вказівку чи можна відмовитися? Ці запитання дуже важливі, оскільки від них залежить відповідальність, яка може бути покладена на бухгалтера. У зв’язку із цим сьогодні ми нагадаємо про права й обов’язки бухгалтера.

Що повинен робити бухгалтер

Розпочнемо з того, що в «укрупненому» вигляді перелік обов’язків головного бухгалтера окреслений у п. 7 ст. 8 Закону про бухоблік. Згідно з означеною нормою головбух:

• забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухобліку, складання і подання у встановлені строки фінзвітності;

• організовує контроль за відображенням на рахунках бухобліку всіх госпоперацій;

• бере участь в оформленні матеріалів, пов’язаних з недостачею і відшкодуванням втрат від недостачі, крадіжки і псування активів підприємства;

• забезпечує перевірку стану бухобліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відособлених підрозділах підприємства;

• подає в установленому порядку й у випадках, передбачених Законом № 17021 відповідну інформацію.

1 Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14.10.14 р. № 1702-VII.

Водночас відповідальність за організацію бухобліку і забезпечення фіксації фактів здійснення всіх госпоперацій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом установленого строку, але не менше 3 років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства і засновницьких документів (п. 3 ст. 8 Закону про бухоблік).

Посадові обов’язки головних бухгалтерів бюджетної установи2 зазначені в п. 13 Типового положення № 593. Для бухгалтерів недержавних підприємств подібного документа немає, але їм можна керуватися як рекомендаційним при складанні посадової інструкції, що підтвердило і Мінсоцполітики в листах від 15.04.13 р. № 136/13/133-13, від 23.07.13 р. № 772/13/84-13, від 28.08.13 р. № 168/06/186-13, від 20.12.13 р. № 236/06/186-13.

2 На бухгалтерів недержавних підприємств це Типове положення не поширюється, на що свого часу звернув увагу Мін’юст у листі від 25.06.11 р. № 419-0-2-11-8.2.

3 Типове положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затверджене постановою КМУ від 26.01.11 р. № 59.

Крім того, кваліфікаційна характеристика професії «Головний бухгалтер» міститься в Довіднику № 3364.

4 Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників, затверджений наказом Мінпраці і соцполітики України від 29.12.04 р. № 336.

На підставі цієї типової кваліфікаційної характеристики роботодавець визначає конкретний перелік посадових обов’язків, який указується в посадовій інструкції (див. листи Миінсоцполітики від 15.04.13 р. № 136/13/133-13, від 23.07.13 р. № 772/13/84-13, від 28.08.13 р. № 168/06/186-13, від 20.12.13 р. № 236/06/186-13).

Якщо виникає необхідність, то завдання й обов’язки, уключені в типову кваліфікаційну характеристику тієї чи іншої посади, можуть бути розподілені між окремими виконавцями або коло завдань і обов’язків окремих працівників може бути розширене з дорученням ним робіт, передбачених для різних груп посад, рівних за складністю, виконання яких не потребує іншої спеціальності, кваліфікації.

На підставі викладеного Мінсоцполітики в згаданих листах доходить висновку, що головний бухгалтер зобов’язаний діяти в межах повноважень, коло яких визначене ст. 8 Закону про бухоблік, Типовим положенням № 59 і положенням про бухгалтерську службу відповідного підприємства або посадовою інструкцією з визначенням конкретних завдань і обов’язків, функцій, прав і відповідальності.

Важливо: повноваження й обов’язки, що стосуються інших професій (касира, секретаря, начальника відділу кадрів тощо) описані в Довіднику окремо. Тому підприємство не має права покладати їх на бухгалтера в посадовій інструкції. Може йтися тільки про делегування бухгалтерові додаткових обов’язків у порядку суміщення посад5 за додаткову плату.

5 Суміщення професій (посад) — це виконання працівником разом зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) в межах робочого часу за основною роботою на тому ж підприємстві.

У листі Мінсоцполітики від 29.04.13 р. № 61/06/186-13 було зроблено висновок, що підприємства госпрозрахункової сфери самостійно вирішують питання покладання на працівників підприємства виконання разом зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткового обсягу робіт і встановлення доплат за суміщення професій. Тобто ви можете наполягати на тому, що за всі додаткові обов’язки, які не входять у коло посадових обов’язків бухгалтера, вам слід доплачувати.

Якщо бухгалтера змушують виконати незаконну дію

Нерідко бухгалтера змушують виконати незаконну дію. Як випливає з Кодексу етики професійних бухгалтерів6, до настання такої ситуації має бути готовий кожен бухгалтер. На випадок пред’явлення таких вимог до бухгалтера в Кодексі надані такі рекомендації (див. п. 2.3 Розділу 2):

6 Затверджений рішенням Аудиторської палати України від 30.11.06 р. № 168/7 і, на думку Аудиторської палати України, є обов’язковим до застосування (рішення Аудиторської палати України від 27.09.12 р. № 257/15).

• обговорити конфлікт з безпосереднім керівником. Якщо це не допомагає вирішити проблему, пов’язану з пред’явленням до бухгалтера вимоги діяти незаконно, слід звернутися до вищого керівника (органу) (наприклад, це можуть бути загальні збори господарського товариства, якщо директор (дирекція) вирішити проблему не може);

• якщо конфлікт таким чином не вирішений, бухгалтер повинен відмовитися виконувати незаконну вимогу і подати доповідну записку з інформацією про це керівникові підприємства.

Як крайній випадок Кодекс називає звільнення бухгалтера за власним бажанням з повідомленням керівникові про причини такого рішення (п. 15.3). При цьому в Кодексі визнається, що бухгалтер через професійну етику повинен дотримуватися конфіденційності, що, зазвичай, не дозволяє йому повідомити про виниклу проблему третім особам. Проте він зобов’язаний це зробити, якщо цього вимагає чинне законодавство.

Але це «етична» сторона питання, а стосовно юридичної сторони варто зазначити таке. Раніше в п. 15 Положення № 597 містилася норма про те, що в разі отримання від керівника розпорядження вчинити незаконну дію головний бухгалтер, не виконуючи його, у письмовій формі звертає увагу керівника на незаконність наданого ним розпорядження. При отриманні від керівника повторного письмового розпорядження головний бухгалтер виконує його і при цьому всю повноту відповідальності за незаконність виконаної операції несе керівник.

7 Положення про головних бухгалтерів, затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 24.01.80 р. № 59.

Проте на сьогодні Положення № 59 не діє, тому навіть письмове розпорядження керівника виконати протизаконні дії не звільнить головбуха від кримінальної відповідальності (п. 3 і 4 ст. 41 ККУ8).

8 Кримінальний кодекс України від 05.04.01 р. № 2341-III.

Уберегтися від кримінальної відповідальності головний бухгалтер може у двох випадках:

• якщо відмовиться виконувати злочинний наказ або розпорядження (очевидно, у цьому випадку бухгалтерові доцільно оформити письмово свою відмову, таким чином попередивши керівника про незаконність дії, яку він вимагає виконати);

• якщо головбух не усвідомлював і не міг усвідомлювати злочинного характеру наказу або розпорядження.

Урахуйте: навіть якщо бухгалтер відмовився виконувати незаконні вимоги керівника, проте, знаючи про їх здійснення без його участі, не повідомив про це правоохоронним органам, то бухгалтер може бути притягнений до кримінальної відповідальності за приховання злочину (ст. 396 ККУ). Тому краще пояснити все директорові усно і не виконувати його незаконних вимог за жодних обставин.

Відповідальність бухгалтера

Дисциплінарне стягнення. Невиконання бухгалтером без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором, належить до порушень трудової дисципліни9. У ст. 147 КЗпП встановлена відповідальність працівника за порушення трудової дисципліни у вигляді догани або звільнення.

9 Питання порушення трудової дисципліни розглянуті в п. 24 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників та службовців підприємств, установ, організацій, затверджених постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань за узгодженням з ВЦРПС від 20 липня 1984 р. № 213, які на сьогодні формально не скасовані, а тому діють у частині, що не суперечить законодавству України (див., зокрема, листи Мінсоцполітики від 29.05.07 р. № 134/06/187-07, від 24.05.12 р. № 81/06/187-12, від 12.07.13 р. № 3187/0/10-13/13).

Крім того, згідно зі ст. 151 КЗпП протягом строку дисциплінарного стягнення до працівника не застосовуються заходи заохочення. Статтею 143 КЗпП установлено, що відповідні заходи заохочення визначаються правилами внутрішнього трудового розпорядку або встановлюються в колективному договорі, іншому локальному нормативному акті роботодавця.

У листі Мінпраці від 24.04.13 р. № 31/06/187-13 було вказано, що позбавлення премій, передбачених системою оплати праці, здійснюється відповідно до положення про преміювання, що діє на підприємстві, і може застосовуватися тільки за той розрахунковий період, у якому було допущено порушення. Це оформляється наказом керівника підприємства з обов’язковим зазначенням конкретних обставин, що стали причиною депреміювання.

Проте викладене не стосується премій, передбачених системою оплати праці, оскільки така премія не є заходом заохочення. У зв’язку із цим вона повинна виплачуватися працівникові на загальних підставах (див. лист Мінпраці від 21.09.09 р. № 10712/0/14-09/13).

Якщо ж працівник бухгалтерської служби систематично (три або більше порушень протягом року) не виконує без поважних причин обов’язки, покладені на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, роботодавець має право на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП розірвати з ним трудовий договір.

На головного бухгалтера і його заступника поширюються також норми п. 1 ст. 41 КЗпП, відповідно до яких вони можуть бути звільнені в разі разового грубого порушення трудових обов’язків. При вирішенні питання про те, чи є порушення трудових обов’язків грубим, слід виходити з характеру проступку, обставин, при яких він здійснений, з того, який заподіяний ним (міг бути заподіяний) збиток (див. п. 27 Постанови № 910).

10 Постанова Пленуму ВСУ від 06.11.92 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів».

Матеріальна відповідальність. У загальному випадку бухгалтер несе обмежену матеріальну відповідальність. Зокрема, згідно зі ст. 132 КЗпП бухгалтер несе відповідальність за збиток у розмірі не більше середнього місячного заробітку, який визначається відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 виходячи з виплат за останні 2 місяці.

Договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність може укладатися за наявності одночасно двох умов (ст. 1351 КЗпП):

1) наявність посади, яку працівник обіймає, або роботи, яку він виконує, у Переліку № 447/2411;

11 Перелік посад і робіт, що заміщаються або виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва, затверджений постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріатом ВЦРПС від 28.12.77 № 447/24.

2) виконання обов’язків згідно з посадою, виконання роботи згідно з професією має бути безпосередньо пов’язане зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва довірених працівникам цінностей.

Перелік № 447/24 не передбачає укладення договору про матеріальну відповідальність з бухгалтером, тому такий договір з ним не може бути укладений. Водночас у листі Мінсоцполітики від 29.04.13 р. № 61/06/186-13 було вказано, що якщо для бухгалтера в установленому порядку (відповідно до робочої інструкції, наказу, розпорядження) передбачається розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт видами робіт, пов’язаними зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва довірених працівникам цінностей, то з ним може бути укладений договір, відповідно до якого працівник несе матеріальну відповідальність. Такий договір може бути укладений, зокрема, якщо бухгалтер виконує функції касира.

У повному розмірі відповідальність бухгалтера може накладатися також у порядку, передбаченому п. 3 ст. 134 КЗпП, зокрема, коли збиток був заподіяний діями, що переслідуються в кримінальному порядку.

На думку Мінпраці, у поняття збитку, який підлягає відшкодуванню в повному розмірі головним бухгалтером при притягненні його до кримінальної відповідальності, уключаються тільки фінансові санкції (лист Мінпраці від 15.02.10 р. № 30/06/186-10). Тим часом є й інша позиція. Зокрема, у визначенні ВСУ від 08.04.09 р. суд дійшов висновку, що податківці мають право стягнути з головного бухгалтера суму збитку у вигляді недоплачених податків у порядку регресу на підставі ст. 1191 ЦКУ. Такого ж висновку дійшов і Мінфін у листі від 09.03.10 р. № 31-28020-04-10/5186.

До відома: підприємство зможе примусово стягнути з бухгалтера заподіяний з його вини збиток повністю (без обмеження середнім місячним заробітком такого працівника) тільки через суд шляхом подання відповідної позовної заяви.

У листах Мінпраці від 04.12.09 р. № 302/06/186-09 та від 02.04.10 р. № 65/06/186-10 було вказано, що бухгалтер підприємства може бути притягнений до матеріальної відповідальності за ст. 130 КЗпП за завданий прямий дійсний збиток, до якого належать, зокрема, сплачені на користь контрагентів за господарськими договорами, державного або місцевого бюджетів, державних органів суми неустойки, фінансових санкцій, пені.

Для покладання на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених у ст. 130 КЗпП (лист Мін’юсту 23.02.17 р. № 6508/105-0-2-17/7).

Виходячи з роз’яснень, наведених у п. 4 Постанови Пленуму ВСУ від 29.12.92 р. № 14, до бухгалтера можуть бути пред’явлені вимоги про відшкодування збитку, що полягає в сплаті підприємством фінансових санкцій за порушення правил обліку або несвоєчасну сплату податкових зобов’язань при дотриманні певних умов.

По-перше, якщо буде доведено, що виплата сталася внаслідок неналежного виконання бухгалтером своїх функціональних обов’язків. Підтвердженням такої провини може слугувати факт залучення бухгалтера до адміністративної або до кримінальної відповідальності за відповідними статтями, проте якщо така відповідальність була застосована не лише до бухгалтера, але ще й до директора, розмір відшкодованого збитку підлягає розподілу між цими особами.

По-друге, не може бути притягнений до відповідальності штатний бухгалтер, якщо його провина в частині сплати фінансових санкцій була викликана неналежним виконанням обов’язків іншими особами (наприклад, якщо порушення сталися внаслідок несвоєчасного надходження в бухгалтерію первинних документів або при несвоєчасній сплаті податкових зобов’язань унаслідок відсутності грошових коштів). Але при цьому факт інформування керівництва про такі порушення бухгалтерові слід підтвердити документально і забезпечити себе доказами такого повідомлення (наприклад, у формі доповідної або службової записки).

Адміністративна відповідальність. У листі Мінфіну від 26.04.13 р. № 31-08410-07-10/13557 було вказано, що до переліку адміністративних правопорушень у сфері бухгалтерського обліку, до яких можна притягнути бухгалтера, належать:

ст. 1631 порушення порядку ведення податкового обліку;

ст. 1651, 1654, 1653, 1655 − порушення з ЄСВ і зборам в інші соцфонди.

У листі ДПАУ від 29.10.09 р. № 11145/6/10-5015/3550 було вказано, що бухгалтер може бути притягнений до відповідальності ще за такими статтями КпАП:

ст. 1551 «Порушення порядку проведення розрахунків»;

ст. 1632 «Неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків і зборів (обов’язкових платежів)»;

ст. 1633 «Невиконання законних вимог посадових осіб органів доходів і зборів»;

ст. 1634 «Порушення порядку утримання і перерахування ПДФО і подання відомостей про виплачені доходи».

Крім того, за порушення в бухобліковій сфері можуть застосувати відповідальність також за ст. 1642 КпАП «Порушення законодавства з фінансових питань».

Питання застосування адмінвідповідальності до бухгалтера розглядалися також у листах Мін’юсту від 01.12.09 р. № 16724-0-33-09-22, Держпраці від 25.04.13 р. № 32-04/01-31/02-25/01-767, Міндоходів України від 03.06.13 р. № 4730/5/99-99-15-01-05-16, виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 30.04.13 р. № 01-14-1165.

Кримінальна відповідальність. На думку ГСУ МВС, викладену в листі від 31.03.10 р. № 13/3-4156, особу, що обіймає посаду бухгалтера на підставі трудового договору, за наявності відповідних обставин можуть притягнути до відповідальності за статтями 212 «Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)», 364 «Зловживання владою або службовим положенням», 367 «Службова халатність», 369 «Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі» ККУ.

Найбільшу «небезпеку» для головного бухгалтера становить ст. 212 КК (ухилення від сплати податків). Як роз’яснив Пленум ВСУ в п. 3 Постанови № 1512, така відповідальність застосовується тільки в разі саме умисного ухилення від сплати податкових платежів, про що, зокрема, свідчать факти спотворення даних в обліковій або звітній документації; неоприбутковування готівкових коштів; ведення подвійного обліку; завищення фактичних витрат, що включаються в собівартість, тощо.

12 Постанова Пленуму ВСУ від 08.10.04 р. № 15 «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів».

Тим часом у ситуаціях, коли головбух не був сповіщений про протиправний характер дій керівництва (наприклад, були отримані «чорні» товари з правильно оформленими документами від фіктивної фірми), він може обстоювати свою невинність, у тому числі на підставі п. 5 ст. 41 ККУ.

Отже, ми вам виклали необхідну інформацію, що стосується відповідальності. Нам залишається побажати, щоб проблемних ситуацій траплялося якомога менше і робота приносила тільки задоволення.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі