Після того як ДФСУ у своєму листі від 17.01.17 р. № 1005/7/99-99-14-03-03-17// «БТ», 2017, № 5, с. 7 розповіла про те, хто проводитиме перевірки, кого перевірятимуть, а також про нюанси позапланових перевірок у 2017 році, настав час приділити увагу й іншим «перевірочним» нюансам.
Строки давності для перевірок. У листі, що коментується, податківці насамперед звернули увагу на строки давності при організації і проведенні документальних перевірок.
Так, починаючи з 01.01.17 р. на період, який може бути охоплений перевіркою, поширюються строки давності, передбачені п. 102.1 ПКУ*. Тобто ті самі 1095 днів (2555 днів при проведенні перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), наступних:
* Раніше в цій нормі обмежувався строк донарахування податкових зобов’язань. Тобто формально податківці могли провести перевірку, але без донарахування податків.
• або за останнім днем граничного строку подання податкової декларації — якщо така декларація була подана вчасно;
• або за днем фактичного подання податкової декларації — якщо така подана пізніше;
• або за днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом.
Причому вже при складанні наказу про проведення документальної перевірки і визначення періоду її проведення, податківцям доведеться враховувати обмеження, установлені п. 102.1 ПКУ.
Тобто в цілях дотримання строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ, період, який може бути охоплений перевіркою, тепер обчислюється з урахуванням дати початку перевірки, указаної в наказі про проведення перевірки.
«Уточнюючі» нюанси. При поданні уточнюючого розрахунку до податкової декларації ситуація трохи змінюється.
Річ у тому, що з моменту подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації починають відлічуватися ті «заповітні» 1095 днів, протягом яких контролери можуть провести перевірку декларації, що утонюється.
А це призводить до неприємних результатів. Так, якщо платник податків подасть уточнюючий розрахунок до податкової декларації через 2 роки після її подання, то податківці отримають можливість перевірити таку декларацію протягом 5 років (2 роки + 1095 днів). Таке право надає їм абзац другий п. 102.1 ПКУ.
Увага! Якщо протягом зазначеного строку податківці не визначать суму податкових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (у тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Виняток з правил. На жаль, як і в будь-якому правилі, у п. 102.1 ПКУ є винятки. І про них контролери не забули нагадати в листі, що коментується.
Зверніть увагу: грошове зобов’язання може бути нараховане без дотримання строку давності, визначеного в п. 102.1 ПКУ, у випадках:
• коли є обставини, передбачені п. 102.2 ПКУ (платник не подав податкової декларації за період, протягом якого виникло податкове зобов’язання або посадова особа платника або сам платник засуджений за ухилення від сплати такого грошового зобов’язання);
• перевірки дотримання законодавства з питань сплати ЄСВ ( частина шістнадцята ст. 25 Закону про ЄСВ);
• перевірок, що проводяться відповідно до судових рішень суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесені ними в кримінальних справах (за період, указаний у рішенні).
А якщо декларація не передбачена? У разі проведення податкових перевірок у випадках, коли ПКУ не передбачене подання декларації (наприклад, при сплаті фізособами податку на нерухомість або земподатку), застосування строків давності повинне здійснюватися також з урахуванням строку давності (1095 днів).
