Щоб відшкодувати витрати на проживання працівника у відрядженні, він має прикласти до авансового звіту належним чином складені розрахункові документи. Це рахунки, отримані із готелів (мотелів), а також документи про здійснену оплату (касовий чек) ( п.п. 170.9.1 ПКУ).
На перший погляд, все зрозуміло. Водночас податківці не тільки прискіпливо ставляться до наявності таких документів, а й звертають увагу на правильність їх заповнення.
Так, у випадку оплати за проживання платіжною карткою вони вимагають, щоб у касовому чеку було обов’язково вказано спосіб оплати «оплата карткою». Якщо немає такого напису, контролери вважають, що чек не відповідає вимогам нормативних документів та не є підтвердженням сплати коштів. А тому всю суму, видану підзвітній особі на проживання, податківці розцінили як оподаткований дохід працівника і нарахували на нього ПДФО.
Підприємство звернулося до суду.
В ухвалі, що коментується, суд наполягає, що висновки податківців безпідставні. Чек з таким недоліком все одно містить усі необхідні реквізити, що дають змогу встановити, ким проведено оплату, в якому розмірі, хто є отримувачем та дату вчинення операції. Крім того, працівник надав рахунок готелю, який також дозволяє встановити характер правовідносин.
Враховуючи це, суд вважає, що окремий недолік фіскального чека не призводить до його недійсності. А отже, підприємство має повне право відшкодувати працівнику витрати на проживання.
