(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 17
  • № 16
  • № 15
  • № 14
  • № 13
  • № 12
  • № 11
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
15/29
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Травень , 2017/№ 18

Оплачуєте послуги нерезидента? Чим це може обернутися для неплатника ПДВ

Для платника ПДВ придбання послуг від нерезидента або надання послуг нерезидентові — цілком звичайне явище. Великих проблем з відображенням таких операцій у ПДВ-обліку не виникає (прочитати про це ви можете в «БТ», 2016, № 37, с. 11). Проте небагатьом відомо, що в певних випадках за «нерезидентськими» операціями доводиться платити ПДВ навіть неплатникові ПДВ. Така неприємна ситуація виникає, коли він отримує послуги від нерезидента. Про оподаткування таких операцій поговоримо в сьогоднішньої статті.

Неплатник ПДВ і «послуговий» парадокс

Надаємо послуги нерезиденту. Для неплатника ПДВ, який надає послуги нерезидентові (отримує плату за такі послуги), жодних ПДВ-наслідків не буде.

Отримуємо послуги від нерезидента. Якщо суб’єкт господарювання отримує (оплачує) послуги, отримані від нерезидента, ПКУ призначає відповідальним за сплату ПДВ до бюджету одержувача таких послуг ( п. 180.2 ПКУ). Причому незалежно від того, пройшов сам одержувач ПДВ-реєстрацію чи ні. Хоча в переліку платників ПДВ, прописаному в п. 180.1 ПКУ, такі суб’єкти господарювання не вказані.

Але тут є декілька нюансів.

1. Операція повинна підпадати під обкладення ПДВ. Для цього місце постачання «нерезидентних» послуг має бути розташоване на території України ( п. 208.1 ПКУ). Визначитися з місцем постачання допоможе ст. 186 ПКУ (див. таблицю нижче)*.

* А також стаття «Місце надання ЗЕД-послуг у ПДВ-обліку» // «БТ», 2016, № 37, с. 23.

Таблиця 1. Місце постачання послуг згідно зі ст. 186 ПКУ

Вид послуги

Місце постачання

1. Загальне правило — для всіх постачань послуг, якщо ПКУ не має спеціальних правил (вказані нижче)

Місце реєстрації постачальника ( п. 186.4 ПКУ)

2. Постачання послуг, пов’язаних з рухомим майном:

Місце фактичного постачання послуг

( п.п. 186.2.1 ПКУ)

2.1. Послуги, які є допоміжними в транспортній діяльності (завантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг)

2.2. Послуги з проведення експертизи й оцінки рухомого майна

2.3. Послуги, пов’язані з перевезенням пасажирів і вантажів

2.4. Послуги з виконання ремонтних робіт і послуг з переробки сировини, а також інших робіт і послуг, пов’язаних з рухомим майном

3. Постачання послуг, пов’язаних з нерухомим майном:

Фактичне місцезнаходження нерухомого майна

( п.п. 186.2.2 ПКУ)

3.1. Послуги агентств нерухомості

3.2. Послуги з підготовки і проведення будівельних робіт

3.3. Інші послуги за місцезнаходженням нерухомого майна, у тому числі, яке будується

4. Послуги у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших подібних послуг

Місце фактичного надання послуг

( п.п. 186.2.3 ПКУ)

5. Особливі послуги:

Місце, у якому одержувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або — у разі відсутності такого місця — місце постійного або переважного його проживання ( п. 186.3 ПКУ)

5.1. Надання майнових прав інтелектуальної власності, створення на замовлення і використання об’єктів права інтелектуальної власності

5.2. Рекламні послуги

5.3. Консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні, бухгалтерські, аудиторські, актуарні й інші подібні послуги консультаційного характеру, а також послуги з розробки, постачання програмного забезпечення, з обробки даних і т. ін.

5.4. Надання персоналу

5.5. Надання в оренду (лізинг) рухомого майна, окрім транспортних засобів і банківських сейфів

5.6. Телекомунікаційні послуги:

5.7. Послуги радіомовлення і телевізійного мовлення

5.8. Надання посередницьких послуг від імені і за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцеві послуг, перелічених у п.п. 186.3 ПКУ

5.9. Надання транспортно-експедиторських послуг

Тільки попереджаємо: якщо «за вашими розрахунками» місце постачання операції з отримання послуг розташоване за межами митної території України, то не зайвим буде підтвердити зроблені висновки відповідними первинними документами. Наприклад: угодою, актом виконаних робіт і т. п. (категорія 101.26 ЗІР ДФСУ).

Крім того, операція не повинна входити і в перелік «необ’єктних» операцій, наведених у ст. 196 ПКУ.

2. У категорію «одержувачів послуг від нерезидента» входять:

а) як юрособи-неплатники ПДВ (підприємства), так і ФОП-неплатники ПДВ.

Відзначимо, що п. 208.1 ПКУ говорить виключно про юросіб-одержувачів послуг. Проте податківці трохи розширили діапазон впливу вказаної норми, включивши в нього і ФОП — неплатників ПДВ (категорія 101.26 ЗІР ДФСУ);

б) платники єдиного податку групи 3 (без ПДВ).

Таким чином, усі суб’єкти господарювання зобов’язані сплачувати ПДВ з послуг, отриманих від нерезидента на території України.

3. До групи «нерезидентів-постачальників» включаються і їх постійні представництва, якщо вони також не є платниками ПДВ.

Відзначте: у ст. 208 ПКУ йдеться виключно про нерезидентів. А ось п. 180.2 ПКУ і п. 5 розд. І Порядку № 21 до цієї категорії долучають ще і постійні представництва нерезидента, які не є платниками ПДВ.

Нюанс. Якщо б представництво нерезидента було зареєстроване платником ПДВ, то йому б довелося за такою операцією нараховувати і сплачувати ПДВ до бюджету самостійно. Звичайно, за умови, що місце постачання послуг — митна територія України.

Порядок нарахування ПДВ

Отже, якщо всіх перелічених вище особливостей дотримано, одержувач «нерезидентних» послуг набуває особливого статусу, який прирівнює його до звичайного платника ПДВ ( п. 180.3 ПКУ, п. 208.5 ПКУ; п. 5 розд. І Порядку № 21).

Фактично такий одержувач стає податковим агентом нерезидента-виконавця в частині нарахування і сплати ПДВ до бюджету за такою операцією.

Тому такий суб’єкт господарювання повинен нарахувати ПДВ-зобов’язання**, тобто ( п. 208.2 ПКУ):

** А ось про можливість сформувати ПК за такою операцією можете забути. Це «бонус» тільки для платників ПДВ.

• за основною ставкою ПДВ — 20 %;

• виходячи з бази обкладення, визначеної згідно з п. 190.2 ПКУ.

Базою обкладення ПДВ у цьому випадку буде договірна (контрактна) вартість послуг з урахуванням податків і зборів (за винятком ПДВ), які включаються в ціну постачання відповідно до законодавства.

Зверніть увагу! Якщо податки (збори), нараховані (сплачені) нерезидентом на території своєї країни, включаються в договірну (контрактну) вартість послуг, наданих нерезидентом, то такі податки (збори) включаються в базу обкладення ПДВ (категорія 101.26 ЗІР ДФСУ).

Враховуючи те, що оплата вартості послуг, отриманих від нерезидента, проводитиметься в іноземній валюті, для визначення бази обкладення ПДВ договірну вартість слід перерахувати в гривні за курсом НБУ на дату виникнення ПЗ.

Надалі ж (при зміні курсу НБУ) перераховувати отримане значення не доведеться.

Зверніть увагу, дотягувати ціну отриманої послуги до мінбази (для послуг це звичайна ціна), установленої п. 188.1 ПКУ, не потрібно. Оскільки в цьому випадку вступає в дію спеціальна норма п. 190.2 ПКУ, яка і визначає базу обкладення ПДВ саме для таких операцій (виходячи з фактичної вартості).

Звертаємо увагу: у разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати (тобто безоплатно) вказана норма вимагає визначати базу обкладення ПДВ, виходячи зі звичайних цін на такі послуги без урахування ПДВ.

І ще. ПЗ за операцією придбання послуг від нерезидента виникають ( п. 187.8 ПКУ):

• або на дату списання засобів на користь нерезидента в оплату послуг;

• або на дату оформлення документа, що підтверджує факт надання послуг.

При цьому складати ПН не потрібно, та і технічно це неможливо (складати ПН і реєструвати їх у ЄРПН можуть тільки платники ПДВ).

Проте одержувачеві послуг необхідно заповнити і подати Розрахунок неплатника ПДВ ( п. 208.4 ПКУ, п. 9 розд. III Порядку № 21).

Розрахунок неплатника ПДВ

Розрахунок є тим документом, який потрібний одержувачеві послуг для того, щоб відзвітувати про нараховані суми ПДВ перед контролюючими органами.

Подавати його слід:

1) у податкову:

• або в паперовій формі (про таку можливість сказано в самій формі Розрахунку у виносці «3»);

• або в електронній, з дотриманням умови стосовно реєстрації ЕЦП підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Зверніть увагу, обов’язок подавати податкову звітність з ПДВ виключно в електронному вигляді прописаний тільки для платників цього податку (п. 6 розд. I, п. 2 розд. III Порядку № 21):

2) за той звітний період (календарний місяць), у якому такі послуги отримані (п. 7 розд. І Порядку № 21).

Як визначити цей період?

Потрібно керуватися правилом «першої події», встановленим п. 187.8 ПКУ для таких операцій. Адже саме в цей момент нараховуються ПЗ з ПДВ, які одержувач послуг і повинен відобразити в Розрахунку неплатника ПДВ (п. 1 розд. III Порядку № 21).

Чи потрібно Розрахунок подавати разом з ПДВ-декларацією?

Ні. Звичайно, при формальному прочитанні п. 208.4 ПКУ можна побачити, що вказаний документ названий додатком до ПДВ-декларації. Проте в переліку додатків до ПДВ-декларації, який прописаний у п. 10 розд. III Порядку № 21, ви його не знайдете. Як і посилання на нього в самій ПДВ-декларації (а точніше, в її заключній таблиці).

Ось і виходить, що Розрахунок слід подавати як самостійний документ. Підтверджує це і його форма. У шапці Розрахунку не вказано, що це додаток до ПДВ-декларації, і немає поля для того, щоб неплатник ПДВ міг би вказати, до якої ПДВ-декларації належить цей документ («Звітний», «Звітний новий», «Уточнюючий»).

До речі, до такого ж висновку доходить і ДФСУ у своїх листах від 12.03.16 р. № 5305/6/99-99-19-03-02-15 і від 05.05.16 р. № 10097/6/99-99-15-03-02-15.

Тепер приступимо безпосередньо до заповнення цього документа.

Як заповнити. Форма Розрахунку неплатника ПДВ затверджена наказом Мінфіну від 28.01.16 р. № 21. Скажемо відразу, він складається лише з шапки й однієї-єдиної таблиці. Давайте спробуємо його заповнити.

На жаль, детального алгоритму для цього у вказаному нормативному акті немає. Тому дотримуватимемо назви рядків і підказок, які містить сам документ (див. таблицю 2).

Таблиця 2. Примірний алгоритм заповнення Розрахунку

Поле/графа

Порядок заповнення

Шапка

«Звітний (податковий) період»

02

Указуємо період, у якому виникли ПЗ (дату виникнення визначаємо за правилом першої події).

Судячи з форми, тут можна вказати або місяць, або квартал, у якому були проведені такі операції. Проте не варто забувати, що в п. 7 розд. І Порядку № 21 говориться виключно про календарний місяць, у якому виникли ПДВ-зобов’язання. Тому вказуємо виключно місяць

«Платник»

03

Вносимо:

найменування підприємства (для юрособи);

П. І. Б. (для ФОП)

«Податковий номер платника податку»

031

Поле заповнюють виключно юрособи. Наводимо код ЄДРПОУ підприємства

«Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта»

032

Поле призначено виключно для ФОП.

Відображаємо тут свій реєстраційний номер облікової картки.

Якщо ви відмовилися від такого реєстраційного номера через свої релігійні переконання — впишіть серію і номер паспорта

«Податкова адреса»

04

Вказуємо місцезнаходження підприємства (для юрособи) або місце проживання (для фізособи і ФОП) згідно зі ст. 45 ПКУ.

Крім того, не забудьте в табличці справа вказати поштовий індекс, телефон, факс і електронну пошту

«Розрахунок подається до»

Наводимо найменування податкового органу, у якому ви перебуваєте на обліку ( п. 49.1 ПКУ)

«Нерезидент (постійне представництво нерезидента)»

2

Вписуємо найменування нерезидента (або найменування його постійного представництва), у якого ви придбали послуги.

Не зайвим буде також указати країну нерезидента (представництва)

«Договір про надання робіт/послуг»

3

Вносимо дату і номер договору, за яким ви придбали послуги в нерезидента

4

«Акт виконаних робіт/послуг»

5

Вказуємо номер і дату акта — документа, що засвідчує факт надання послуг.

Увага: якщо у вас «першою подією» була передплата нерезидентові — ці графи не заповнюйте

6

«Обсяг отриманих робіт/послуг»

7

Вписуємо обсяг отриманих від нерезидента послуг (без ПДВ), тобто договірну вартість послуг, перераховану в гривні за курсом НБУ, що діяв на дату нарахування ПЗ.

Увага! Розрахунок заповнюється в гривнях (без копійок)

«Нарахована сума податку на додану вартість»

8

Вносимо безпосередньо розмір нарахованих ПДВ-зобов’язань — тобто суму ПДВ у гривнях, розраховану за формулою гр. 7 × 20 %, яку слід перерахувати до бюджету.

Значення ряд. 8 Розрахунку відображається в обліку з ПДВ контролюючим органом (п. 2 розд. VII Порядку № 21)

У принципі, нічого складного.

Коли подавати. Розрахунок слід подати впродовж 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця, у якому проведені такі операції. Тобто у звичайний строк, передбачений для базового (місячного) ПДВ-періоду (категорія 101.26 ЗІР ДФСУ; діяла до 01.03.17 р.).

Зверніть увагу, що правило перенесення строків, передбачене п. 49.20 ПКУ, працює і для цього випадку. Тому, наприклад, граничним строком для подання Розрахунку за квітень 2017 року буде 22.05.17 р.

Коли і куди платити. Суму ПДВ, нараховану в Розрахунку неплатника ПДВ, необхідно сплатити:

• безпосередньо до бюджету (для неплатників ПДВ електронні рахунки в СЕА не відкриваються);

упродовж 10 календарних днів, наступних за останнім днем указаного вище 20-денного строку.

Звертаємо вашу увагу на те, що окремої норми про перенесення граничного строку сплати податкового зобов’язання з ПДВ у ПКУ не передбачено (лист ДФСУ від 29.08.16 р. № 18613/6/99-99-15-03-02-15, категорія 101.19 ЗІР ДФСУ).

Тому останнім днем сплати ПДВ згідно з Розрахунком за квітень 2017 року буде 30.05.17 р.

Попереджаємо! У Розрахунку не передбачена можливість виправляти допущені помилки.

Адже, як ми вже говорили, у формі такого документа навіть не передбачено поле з позначкою «Уточнюючий». Тобто і можливості виправити промах не буде. Не допоможе тут і Порядок № 21. Тому будьте дуже уважні, особливо із зазначенням суми нарахованого ПДВ.

Відповідальність

Увага! Крім того, що одержувач послуг прирівнюється до платника ПДВ з метою сплати вказаного податку, на нього автоматично поширюються вимоги розд. V ПКУ стосовно стягнення податкового боргу і притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері обкладення ПДВ ( пп. 180.3та 208.5 ПКУ).

А це означає, що якщо ви як одержувач оподатковуваних послуг від нерезидента затримаєте або взагалі не сплатите необхідної суми, то вам загрожують штрафні санкції, передбачені пп. 123.1 і 126.1 ПКУ.

Так, якщо податківці самостійно виявлять факт ненарахування ПЗ, вам доведеться заплатити штраф у розмірі ( п. 123.1 ПКУ):

25 % від «знайденої» суми;

50 %, якщо ви вже були спіймані на такому порушенні впродовж 1095 днів.

Затримка сплати задекларованої суми податкових зобов’язань ( п. 126.1 ПКУ):

• до 30 календарних днів (включно) — обійдеться вам у 10 % від суми погашених податкових зобов’язань, що перетворилися на податковий борг;

• понад 30 календарних днів — у 20 %.

Крім того, ви заплатите ще й пеню в розмірі 120 % річних облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення ( п.п. 129.1.1 або п.п. 129.1.2 ПКУ) або за весь період заниження суми ПДВ ( п. 129.4 ПКУ).

Але і це ще не все. Враховуючи те, що Розрахунок належить до податкової звітності з ПДВ (п. 6 розд. I Порядку № 21), не подавши його або подавши несвоєчасно, ви неодмінно будете покарані в тому ж порядку, що і платник ПДВ. Тобто вас оштрафують на 170 грн. (1020 грн. — при повторному порушенні) згідно з п. 120.1 ПКУ.

Тому вже краще все зробити правильно (подати вчасно Розрахунок неплатника ПДВ і сплатити ПДВ до бюджету).

Документи і скорочення статті

Порядок № 21 — Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну від 28.01.16 р. № 21.

Розрахунок неплатника ПДВ — Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих одержувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податків, на митній території України.

ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.

ПК — податковий кредит.

ПН — податкова накладна.

ПЗ — податкові зобов’язання.

оплата послуг нерезидента, ПДВ-облік, надання послуг нерезидентові, придбання послуг від нерезидента, отримання послуг від нерезидента, оподаткування операцій додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті