* Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307.
Скоріше за все, постачальник «фізично» не зміг по-іншому зареєструвати вам податкову накладну. Адже зараз Єдиний реєстр податкових накладних налагоджений так, що податкова накладна не проходить реєстрацію, якщо в результаті перемножування кількості (гр. 6) і ціни за одиницю без ПДВ (гр. 7) обсяг постачання (гр. 10) у податковій накладній не збігається на 1 грн. і більше**.
** Детальніше про цю проблему можна прочитати в «БТ», 2017, № 16, с. 15.
Чи можна так чинити? Спочатку поглянемо, що говорить щодо цього Порядок № 1307. Конкретна кількість знаків після коми в ціні (гр. 7) Порядком № 1307 дійсно не визначена. Але в той же час у його п. 16 указано, що: «графа 7 заповнюється в гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством».
А враховуючи те, що гривня дорівнює 100 копійкам (ст. 1 Указу Президента України «Про грошову реформу в Україні» від 25.08.96 р. № 762/96, ст. 32 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.99 р. № 679-XIV), по суті, ціна в податковій накладній повинна мати не більше двох знаків після коми. І податківці те ж саме говорять у категорії 101.17 ЗІР ДФСУ: «Графа 7 податкової накладної повинна мати цифрове значення, що має не більше двох знаків після коми. В окремих випадках, коли ціни (тарифи) затверджені відповідним рішенням Уряду, у гр. 7 податкової накладної може вказуватися числове значення з більшою кількістю знаків після коми».
У ці «передбачені» винятки вписуються випадки з регульованими державою цінами/тарифами (наприклад, на газ, електроенергію і т. п.) та інші подібні ситуації***.
Але ось чи буде «велика» ціна приводом для зняття податкового кредиту?
Вважаємо, що ні. Адже згідно з останнім абзацом п. 201.10 ПКУ податкова накладна, яка містить помилки в обов’язкових реквізитах (окрім коду УКТ ЗЕД), що не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що поставляються), період, сторони і суму податкових зобов’язань, є підставою для віднесення покупцем суми ПДВ у податковий кредит. Тобто така податкова накладна є дійсною. Головне, щоб загальна сума постачання / сума ПДВ у податковій накладній відповідала загальній сумі постачання / сумі ПДВ, вказаній у первинці. Тоді податківцям, по суті, ні за що буде зачепитися, адже база ПДВ і сума сплаченого податку в цьому випадку будуть правильними.
Підтримують ці висновки і суди (див., наприклад, ухвалу Харківського апеляційного адмінсуду від 25.10.16 р. у справі № 820/3511/16 за схожою ситуацією).
Зауважимо! У згаданій ухвалі суд відмічає, що спірні податкові накладні пройшли реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), що з огляду на приписи п. 201.10 ПКУ вказує на те, що програмним забезпеченням податкового органу, який забезпечував реєстрацію цих податкових накладних в ЄРПН, не було виявлено недоліків у оформленні цих податкових накладних.
