(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 19-20
  • № 18
  • № 17
  • № 16
  • № 15
  • № 14
  • № 13
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
12/28
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Травень , 2017/№ 21

Зіпсовані та прострочені ТМЦ: оформляємо і списуємо

Практично кожне підприємство у своїй діяльності хоча б раз стикалося із псуванням товарно-матеріальних цінностей, які могли втратити свої первісні якості при зберіганні, виробництві або реалізації. Як такі втрати оформити документально і відобразити в бухгалтерському та податковому обліку? Про це ви дізнаєтеся з нашої статті.

Загальні моменти

Поняття «псування товарно-матеріальних цінностей» в українському законодавстві немає. Розшифровку найближчого до нього терміна «зіпсована продукція» надає Класифікатор відходів ДК 005-96, затверджений наказом Держстандарту від 29.02.96 р. № 89. Згідно з цим документом зіпсованою є продукція, яка:

• втратила свої функціональні й інші властивості, встановлені нормативними вимогами, до закінчення строку служби (придатності);

• подальше застосування якої за її прямим призначенням може призвести до непередбачуваних наслідків.

Характеристики неякісної і небезпечної продукції наведені в ст. 1 Закону № 1393. Так, неякісною і небезпечною визнається, зокрема, продукція:

• що не відповідає вимогам чинних в Україні нормативно-правових актів і нормативних документів до її споживчих властивостей;

• що не відповідає обов’язковим вимогам чинних в Україні нормативно-правових актів і нормативних документів до її безпеки для життя і здоров’я людини, майна і довкілля;

• зі строком споживання або використання, що сплив.

З викладеного доходимо висновку: ТМЦ, які до закінчення строку служби втратили якості, визначені нормативними документами, а також ТМЦ зі строком використання, що сплив, вважають зіпсованими. Їх застосування за первісним призначенням неможливе (неприпустиме), оскільки може бути небезпечним для життя і здоров’я людини, майна і довкілля. У зв’язку з цим такі ТМЦ підлягають списанню з обліку.

Прикладами зіпсованих ТМЦ можуть слугувати прострочені продукти харчування; меблі, що мають істотні або критичні дефекти; цемент, що втратив свої первісні властивості під дією вологи і т. п.

Псування ТМЦ може виникати на всіх етапах господарської діяльності: при їх зберіганні, виробництві і реалізації. Насамперед ці втрати потрібно оформити документально.

Документальне оформлення

Якщо матеріально відповідальна особа виявила зіпсовані ТМЦ, то це привід провести інвентаризацію. На це вказує п. 7 розд. I Положення № 879 і п. 12 Порядку № 419 (ср. 025069200). Причому стартувати інвентаризація повинна саме в день виявлення факту псування ТМЦ. Детальніше про оформлення інвентаризації розповімо на рисунку.

Документальне оформлення псування ТМЦ

Увага! З метою дотримання вимог ст. 5, 6, 8 Закону № 1393 керівник підприємства на підставі протоколу, складеного за підсумками інвентаризації, повинен прийняти рішення про вилучення зіпсованої (неякісною) продукції з обороту. Таку продукцію слід привести, по можливості, у відповідність до вимог відповідних нормативно-правових актів і нормативних документів або забезпечити її переробку, утилізацію або знищення в порядку, передбаченому Законом № 1393.

Стосовно зіпсованих харчових продуктів суб’єкти господарювання повинні дотримуватися також положень Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпеки та якості харчових продуктів» від 23.12.97 р. № 771/97-ВР. Зокрема, згідно з ч. 4 ст. 36 цього Закону харчовий продукт, який не придатний для споживання людиною, являє безпосередню загрозу (високий ризик) для здоров’я людини, підлягає негайному вилученню власником і утилізації або знищенню під контролем держінспектора відповідно до законодавства.

Чи можна застосувати норми природного убутку до зіпсованих ТМЦ?

Нормативно-правовими актами встановлені норми природного убутку ТМЦ. Детальніше про такі норми ви можете прочитати в «БТ», 2016, № 46, с. 18 і с. 23.

Норми природного убутку поширюються на втрати ТМЦ, що мають об’єктивний характер: нормують ті втрати, які пов’язані з усиханням, розпиленням, кришінням, витіканням (таненням, просочуванням), розливом, витратою речовин на дихання (борошно, крупа).

Важливо! Списувати частину зіпсованої продукції за рахунок норм природного убутку не можна, оскільки природний убуток передбачає втрату кількості, а не якості продукції.

З точки зору обліку псування ТМЦ є нічим іншим, як чистої води наднормативними втратами. Причому якось занормувати псування ТМЦ самостійно і використати такі норми в обліку при списанні ТМЦ підприємство не може.

Самостійно встановлені підприємством норми списання можуть ще якось «зійти» як обмежувач відповідальності винних осіб. Тобто в межах норм не шукатимуть (не каратимуть) винуватця. Але це все — на розсуд керівника. Дозволить — будь ласка.

Проте ще раз повторимо: самостійно створені під себе норми псування ТМЦ ніяк не вплинуть на облікові наслідки. Усе одно зіпсоване вважатиметься наднормативними втратами.

Якщо в псуванні винен працівник

Що робити, якщо в ході розслідування обставин виникнення псування ТМЦ з’ясовується, що збиток підприємству нанесений з вини конкретного працівника? У цій ситуації з’являються підстави для притягнення його до матеріальної відповідальності.

Якщо зі «шкідником» не укладений договір про повну матеріальну відповідальність і збиток нанесений через недбалість, то працівника притягують до обмеженої матеріальної відповідальності. У цьому випадку він відшкодовує суму збитку, але не більше за свій середній місячний заробіток ( ст. 133 КЗпП). Усе, що понад цю суму, відшкодуванню не підлягає.

Якщо з працівником укладений договір про повну матеріальну відповідальність або мало місце умисне псування чи знищення цінностей, то відповідальність буде повною ( ст. 134 КЗпП).

Розмір збитку визначають за фактичними втратами на підставі даних бухобліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу відповідно до встановлених норм ( ст. 1353 КЗпП).

Для стягнення збитку керівник не пізніше ніж за 2 тижні з дня виявлення псування видає наказ. Чинності він набуває не раніше ніж через 7 днів з моменту повідомлення про це працівникові ( ст. 136 КЗпП).

Ось ми з вами добралися і до питань, пов’язаних з відображенням утрат від псування ТМЦ у бухгалтерському і податковому обліку підприємства. Приступаємо до них.

Бухоблік

У бухобліку запаси визнаються активами, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням, і їх вартість може бути достовірно визначена ( п. 5 П(С)БО 9 «Запаси»).

Зрозуміло, ТМЦ, які втратили матеріальну цінність у результаті псування, підприємство вже не може застосувати за призначенням, тобто не отримає від них у майбутньому жодних економічних вигод. Вони більше не відповідають критеріям визнання активу, тому мають бути виведені зі складу активів і списані з балансу.

Втрати від псування ТМЦ відносять до витрат того періоду, у якому була завершена їх інвентаризація ( п. 3 розд. IV Положення № 879). Зіпсовані ТМЦ списують за фактичною собівартістю (з урахуванням транспортно-заготівельних витрат) до складу інших операційних витрат ( п. 5.7 Методрекомендацій № 2). Для цього використовують субрахунок 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей».

Якщо облік ТМЦ підприємство веде за цінами продажу, то необхідно списати також відповідну суму торгової націнки, що відноситься до їх вартості. У цьому випадку первісну вартість ТМЦ списують записом: Дт 947 — Кт 282 «Товари в торгівлі», а торгову націнку — записом: Дт 285 «Торгова націнка» — Кт 282.

Одночасно зі списанням на витрати суму псування ТМЦ відображають на забалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Тут такі суми обліковуються до моменту вирішення питання про винуватця псування. Після встановлення винної особи суму втрат списують із субрахунку 072 і одночасно визнають заборгованість винної особи з виникненням доходу: Дт 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» — Кт 716 «Відшкодування раніше списаних активів». Якщо винна особа не встановлена, сума втрат повинна обліковуватися на субрахунку 072 не менше строку позовної давності (зазвичай, 3 роки) з моменту встановлення факту псування.

Податок на прибуток

Будь-які операції підприємства з ТМЦ (у тому числі й операції зі списання зіпсованих запасів) у податковому обліку не призводять до виникнення коригувальних різниць. І високодохідні, і малодохідні платники орієнтуються виключно на бухоблікові правила.

ПДВ

Якщо при купівлі тих, що зробилися непридатними (що зіпсувалися), ТМЦ був відображений податковий кредит (до 01.07.15 р. — добровільно, після 01.07.15 р. — примусово), то на підставі п.п. «г» п. 198.5 ПКУ доведеться нарахувати «компенсуючі» податкові зобов’язання в періоді, у якому зіпсовані ТМЦ списують (див. роз’яснення в категорії 101.04 ЗІР ДФСУ). Причому в цій ситуації неважливо, чи встановлені винні особи і чи стягується з них відшкодування збитку — податкові зобов’язання мають бути нараховані за основною ставкою 20 % або за ставкою 7 %, якщо справа стосується лікарських засобів.

Базою обкладення в цій ситуації буде ціна придбання ТМЦ, що зіпсувалися ( п. 189.1 ПКУ).

Не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду платник повинен скласти зведену ПН з типом причини «13» і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені строки. У неї включають усі операції, що переходять у «негосподарність». Хоча ніщо не забороняє платникові не чекати на закінчення періоду для узагальнення, а скласти окрему ПН уже на дату оформлення первинного документа на списання зіпсованих ТМЦ. Тоді будьте уважні: не включіть ці зобов’язання повторно в зведену ПН з типом причини «13» наприкінці місяця.

У графі «Отримувач (покупець)» платник указує своє найменування, а в рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляє умовний ІПН «600000000000» (п. 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307).

Табличну частину таких ПН заповнюють таким чином:

• у графі 3 замість номенклатури вказують номери і дати ПН, отриманих від постачальників за купленими ТМЦ, які використані не в госпдіяльності;

• графи 3.1, 3.2, 3.3, 5 — 9, 11 не заповнюються;

• у графі 4 вказується «грн.»;

• у графі 10 вказують вартість (частину вартості) ТМЦ, на яку нараховується ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ за ставками 20 % і 7 %;

• рядки VII — IX (розділ А) не заповнюються.

У декларації з ПДВ суми за такою ПН потраплять у ряд. 4.1 і 4.2, а в додатку Д5 — у рядок «Інші в розрізі умовних ІПН: 600000000000» розділу I.

Нагадаємо. Податківці раніше дотримувалися ліберальної позиції і стверджували, що «компенсуючі» ПДВ-зобов’язання необхідно нараховувати, тільки якщо був «вхідний» ПДВ (див. листи ДФСУ від 07.08.15 р. № 29163/7/99-99-19-03-02-17, від 09.06.16 р. № 12798/6/99-99-15-03-02-15, від 12.01.17 р. № 599/7/99-99-15-03-02-17).

Проте в листі від 12.01.17 р. № 408/6/99-99-15-03-02-15 озвучений інший підхід про нарахування «компенсуючих» ПДВ-зобов’язань незалежно від того, чи був «вхідний» ПДВ.

З таким підходом ми погодитися не можемо. При внутрішньоукраїнських операціях об’єктом обкладення ПДВ є постачання товарів/послуг ( ст. 185 ПКУ). А якщо зазирнути у визначення терміна «постачання товарів», то можна помітити, що передача майна для використання в неоподатковуваних операціях або в негосподарській діяльності вважається постачанням тільки за умови, що платник ПДВ мав право на податковий кредит ( п.п. «в» п.п. 14.1.191 ПКУ). Тобто негосподарське використання безПДВшних товарів не є «постачанням». А раз немає «постачання» — немає і ПДВ. Але не виключено, що за такий підхід доведеться поборотися в суді.

Стосовно витрат на вивезення (утилізацію) зіпсованих ТМЦ зазначимо таке. Суми «вхідного» ПДВ за ними, на наш погляд, цілком можуть потрапити в податковий кредит підприємства за наявності ПН, зареєстровано в ЄРПН. Адже потурбуватися про переробку, утилізацію, знищення неякісної і небезпечної продукції, як ми сказали вище, вимагає від суб’єкта господарювання законодавство. Тож якщо це відходи господарської діяльності, то податковому кредиту при їх утилізації бути.

А тепер розглянемо порядок обліку псування ТМЦ на прикладі.

Приклад. Через несправність холодильного устаткування була зіпсована частина товару, що зберігається на складі підприємства, на суму 3600 грн., у тому числі ПДВ — 600 грн.

Згідно з висновками інвентаризаційної комісії зіпсований товар надалі не може бути використаний у господарській діяльності підприємства, тому підлягає списанню. Винна особа не встановлена. Товар не був застрахований.

Витрати на вивезення (утилізацію) цього товару склали 336 грн., у тому числі ПДВ — 56 грн.

В обліку ці операції відображають такими записами.

Облік списання зіпсованого товару

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума,

грн.

дебет

кредит

1. Списана вартість зіпсованого товару на підставі затвердженого протоколу інвентаризаційної комісії

947

281

3000

2. Відображена в забалансовому обліку сума псування до встановлення винних осіб

072

3600

3. Нараховані податкові зобов’язання з ПДВ при списанні зіпсованого товару виходячи з його покупної вартості (3000 грн. х 20 % : 100 %)

947 (949)

643/1

600

643/1

641/ПДВ

4. Відображені витрати на вивезення (утилізацію) зіпсованого товару

949

631

280

5. Відображена сума податкового кредиту з ПДВ у складі вартості послуг з вивезення (утилізації) зіпсованого товару (за наявності ПН, зареєстрованої в ЄРПН)

641/ПДВ

631

56

6. Сплачені послуги з вивезення (утилізації) зіпсованого товару

631

311

336

7. Віднесені на фінансовий результат:

• балансова вартість зіпсованого товару

791

947

3000

• сума нарахованих податкових зобов’язань з ПДВ

791

947 (949)

600

• витрати на вивезення (утилізацію) зіпсованого товару

791

949

280

8. Списана з позабалансового рахунка сума збитків після закінчення строку позовної давності

072

3600

Висновки

  • Самостійно встановити норми списання зіпсованих ТМЦ підприємство не може. Безболісно списати зіпсовані ТМЦ у межах норм природного убутку виходить далеко не завжди, оскільки норми природного убутку передбачають зменшення кількості, а не якості ТМЦ.
  • Перш ніж списувати зіпсовані ТМЦ, їх слід проінвентаризувати. Підставою для списання буде протокол інвентаризації, затверджений керівником підприємства.
  • Зіпсовані ТМЦ вважаються використаними не в господарській діяльності. Тому на їх покупну вартість доведеться нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ.

Документи і скорочення статті

Закон № 1393 — Закон України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» від 14.01.2000 р. № 1393-XIV.

Положення № 879 — Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.14 р. № 879.

Порядок № 419 — Порядок надання фінзвітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.

Положення № 88 — Положення про документальне забезпечення записів у бухобліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88.

Наказ № 193 — наказ Мінстату «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів» від 21.06.96 р. № 193.

Постанова № 241 — постанова Держкомстату СРСР «Про затвердження форм первинної облікової документації для підприємств та організацій» від 28.12.89 р. № 241.

Методрекомендації № 2 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом Мінфіну від 10.01.07 р. № 2.

ТМЦ — товарно-матеріальні цінності.

МВО — матеріально-відповідальна особа.

ПН — податкова накладна.

ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.

зіпсовані ТМЦ, прострочені ТМЦ, списання, документальне оформлення, відображення в обліку додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті