Теми статей
Обрати теми

З 1 травня нові розміри прожитмінімуму: на що вони вплинуть

Гуль Тетяна, експерт з питань оплати праці
З 1 травня 2017 року збільшилися розміри прожиткового мінімуму. На що вони вплинули та які працеоплатні і податкові показники залишилися без змін? Дізнаєтеся із сьогоднішньої статті.

Розміри основних соціальних стандартів прописані у ст. 7 Закону про Держбюджет-2017. На період з травня по листопад 2017 року включно діятимуть такі розміри прожиткового мінімуму (див. табл. 1).

Таблиця 1. Показники прожитмінімуму на період травень — листопад 2017 року

Прожитковий мінімум

Розмір, грн.

Для дітей віком до 6 років

1426

Для дітей віком від 6 до 18 років

1777

Для працездатних осіб

1684

Для осіб, які втратили працездатність

1312

Загальний показник

1624

Важливо! З 1 травня 2017 року розмір мінзарплати не змінюється. Річ у тім, що згідно зі ст. 8 Закону про Держбюджет-2017 увесь 2017 рік діє один розмір МЗП — 3200 грн. (місячний) і 19,34 грн. (погодинний).

Тобто розмір МЗП не змінюється при кожному підвищенні ПМПО протягом року, як це було в минулі роки. Надалі чергове підвищення прожитмінімуму буде в грудні 2017 року.

Від розмірів прожитмінімуму і мінзарплати залежать багато працеоплатних і податкових показників. Тому далі розповімо, на які показники вплинуло підвищення прожитмінімуму, а які залишилися без змін.

ПМПО & максимальна база стягнення ЄСВ

Нарахування й утримання ЄСВ залежить від ПМПО. Пунктом 4 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ встановлено його максимальну межу — 25 розмірів ПМПО, установленого законом. Оскільки з 1 травня збільшився розмір ПМПО, то з цієї дати треба враховувати нову максимальну величину бази нарахування ЄСВ. Тобто з 1 травня і по 30 листопада 2017 року максимальна величина доходу, з якої стягується ЄСВ за місяць, складає 42100 грн. (25 х 1684 грн.).

Зверніть увагу: на суму перевищення вказаної величини ЄСВ не нараховується.

МЗП & допбаза нарахування ЄСВ

З 1 січня 2015 року Законом про ЄСВ установлено нову вимогу щодо нарахування ЄСВ виходячи з «мінімалки» на зарплату, винагороду за ЦПД, лікарняні і декретні працівників, які працюють за основним місцем роботи. Так, у випадку якщо база нарахування ЄСВ основного працівника (не інваліда) не перевищує розміру МЗП, установленого законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру МЗП, установленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску (ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ).

Статтею 8 Закону про Держбюджет-2017 розмір мінзарплати встановлено на увесь рік — 3200 грн., і протягом року він не змінюється. Тому з 1 травня 2017 року у зв’язку зі збільшенням розміру ПМПО ніяких змін у розмірі мінімального страхового внеску для основних працівників (не інвалідів) немає. Якщо в таких працівників база нарахування ЄСВ буде нижча за планку 3200 грн., то ЄСВ нараховуємо виходячи з «мінімалки». Сума ЄСВ у цій ситуації складе 704 грн. (3200 грн. х 22 %).

Ще раз нагадаємо про те, що вимога щодо нарахування ЄСВ виходячи з мінзарплати не застосовується до доходу застрахованих осіб, які:

• є працівниками-інвалідами (ставка ЄСВ 8,41 %; 5,3 %; 5,5 %);

• є зовнішніми сумісниками (тобто трудова книжка зберігається в іншого роботодавця);

• були прийняті на роботу або звільнені з роботи в середині місяця, при цьому не відпрацювали норму робочого часу.

ПМПО & індексація

Індексації підлягають грошові доходи населення в межах прожиткового мінімуму, установленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (ст. 2 Закону про індексацію). Зарплату працівників індексують у межах ПМПО (абз. 2 п. 4 Порядку № 1078). Його величина з 01.05.17 р. змінилася. Тому можливу суму поточної індексації за травень 2017 року визначайте з урахуванням нового розміру ПМПО — 1684 грн.

Про особливості проведення індексації зарплати за травень 2017 року (з урахуванням нового розміру ПМПО — 1684 грн.) див. статтю «Індексуємо зарплату за травень 2017 року» // «БТ», 2017, № 19-20, с. 33.

Травневе збільшення ПМПО не впливає на розміри окладів

З 1 січня 2017 року використовують новий підхід при визначенні посадових окладів працівників. А саме: МЗП більше не використовують як розрахункову величину для встановлення посадових окладів працівників. З 01.01.17 р. мінімальний посадовий оклад (тарифну ставку) установлюють у розмірі не менше ПМПО на 1 січня календарного року. Це передбачено ст. 6 Закону про оплату праці.

Згідно зі ст. 7 Закону про Держбюджет-2017 розмір ПМПО на 01.01.17 р. складає 1600 грн. Отже, мінімальний посадовий оклад працівників у 2017 році розраховують виходячи з цього показника.

Важливо! Оскільки мінімальний посадовий оклад установлюють на рівні ПМПО на 1 січня календарного року, протягом 2017 року посадові оклади у зв’язку зі зростанням рівня ПМПО можна не підвищувати.

Слово «можна» більше стосується госпрозрахункових підприємств. Адже вони самі мають право приймати рішення про підвищення посадових окладів працівників. Основна умова — слід дотримуватися вимоги щодо мінімального розміру посадового окладу (на 2017 рік — 1600 грн.). А ось бюджетні установи, організації, заклади в цьому питанні не такі вільні. Так, наприклад, для працівників з оплатою за ЄТС посадові оклади протягом 2017 року у зв’язку зі зростанням рівня ПМПО підвищуватися не будуть, оскільки «базовий» розмір посадового окладу працівника 1-го тарифного розряду (1600 грн.) «закріплений» законодавчо і «прив’язаний» до рівня ПМПО на 1 січня календарного року.

Не вплинуло першотравневе підвищення розмірів ПМПО і на посадові оклади держслужбовців, працівників, що виконують функції з обслуговування держорганів, посадових осіб і службовців ОМС, робітників, які обслуговують органи держвлади і місцевого самоврядування. Наприклад, для держслужбовців мінімальний розмір окладу також прив’язаний до ПМПО, установленого на 1 січня календарного року. Тому розміри посадових окладів таких працівників залишаться на колишньому рівні.

Нагадаємо, що посадові оклади були підвищені:

• для держслужбовців і працівників з функціями з обслуговування держорганів — з 01.01.17 р. згідно з постановою № 15;

• для посадових осіб і службовців ОМС — з 01.12.15 р. згідно з постановою № 1013;

• для робітників, які обслуговують органи держвлади і місцевого самоврядування, — з 01.01.17 р. (розміри посадових окладів визначені з урахуванням пропорційного підвищення посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1-го тарифного розряду, так званого базового тарифу за ЄТС, розмір якого підвищено відповідно до постанови № 1037).

МЗП, ПМПО & лікарняні/декретні

Узагалі розрахунок середньої зарплати для оплати лікарняних/декретних прив’язаний до нарахованої зарплати, з якої сплачувався ЄСВ. Але в деяких випадках розміри і ПМПО, і МЗП впливають на обчислення суми оплати періоду тимчасової непрацездатності / відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. У яких випадках і яким чином, розглянемо далі.

ПМПО & загальні максимальні «обмежувачі»: ураховуємо новий розмір. Застрахована особа може отримати допомогу по тимчасовій непрацездатності та/або допомогу по вагітності та пологах у сумі, що не перевищує з розрахунку на місяць максимальної величини для нарахування ЄСВ, установленої в останньому місяці розрахункового періоду (ч. 2 ст. 24 Закону № 1105, п. 2 Порядку № 1266). Тобто щодо страхових випадків, які настали з червня 2017 року (останній місяць у розрахунковому періоді — травень 2017 року) і по грудень 2017 року (останній місяць у розрахунковому періоді — листопад 2017 року), максимальний розмір соцстрахівської виплати в розрахунку на місяць дорівнюватиме 42100 грн.

Крім цього, при розрахунку середньої зарплати для оплати лікарняних/декретних необхідно пройти «контроль максимуму». А саме: розрахована середньоденна зарплата не повинна перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ у розрахунку на один календарний день. Знаходять цей «контрольний максимум» діленням максимальної величини бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду на 30,44* (п. 4 Порядку № 1266).

* Середньомісячна кількість календарних днів.

Таким чином, для страхових випадків, що настали з червня 2017 року (травень 2017 року увійде до розрахункового періоду) і по місяць наступного підвищення соцстандартів, середньоденна зарплата не повинна перевищувати показник 1383,05 грн. (42100 грн. : 30,44).

МЗП & мінімальний розмір декретних: змін немає. Нагадаємо, що сума декретних у розрахунку на місяць не має бути нижчою за розмір МЗП у місяці настання страхового випадку (ч. 2 ст. 26 Закону № 1105). З 1 травня 2017 року розмір мінзарплати не змінився, тому продовжуємо використовувати розмір МЗП, установлений з 01.01.17 р., — 3200 грн.

МЗП & спеціальні «лікарняно-декретні обмежувачі»: з травня без змін. Частиною 4 ст. 19 Закону № 1105 передбачено: якщо за 12 місяців перед тимчасовою непрацездатністю страховий стаж сумарно склав менше 6 місяців, то матеріальне забезпечення виплачують виходячи із нарахованої зарплати, з якої сплачувався ЄСВ, але в розрахунку на місяць:

• не вище МЗП, установленої в місяці настання страхового випадку, — для лікарняних;

• не вище двократної МЗП і не нижче МЗП, установленої в місяці настання страхового випадку, — для декретних.

Нижче в табл. 2 нагадаємо розміри таких середньоденних «обмежувачів». Зверніть увагу: їх можна використати для страхових випадків, що настали з 01.01.17 р. по 31.12.17 р.

Таблиця 2. Середньоденна зарплата, розрахована виходячи з МЗП для застрахованих осіб, страховий стаж яких протягом останніх 12 календарних місяців менше 6 місяців

Вид матеріального забезпечення

Формула розрахунку «обмежувачів» (максимальної і мінімальної середньоденної зарплати)

Числовий показник «обмежувачів», грн.

Лікарняні

Смакс = 3200 грн. : 30,44

105,12

Декретні

Смін = 3200 грн. : 30,44

105,12

Смакс = 2 х 3200 грн. : 30,44

210,25

ПДФО, ПСП та інші нюанси оподаткування — без змін

Правила обкладення ПДФО прив’язані до МЗП/ПМПО, установлених станом на 1 січня звітного податкового року. Тому зміна розміру ПМПО станом на 01.05.17 р. не позначиться ні на розмірах ПСП, ні на граничному розмірі зарплати, що дає право на ПСП, ні на неоподатковуваних розмірах окремих видів виплат (наприклад, на розмірі неоподатковуваної нецільової матдопомоги, граничній сумі добових).

Представимо далі в табл. 3 пам’ятку щодо оподаткування окремих виплат працівникам.

Таблиця 3. Основні показники при оподаткуванні зарплати та інших виплат у 2017 році

Показник

Від чого залежить / До чого «прив’язаний»

Розмір у 2017 році

Розмір ПСП:

• звичайної

ПМПО на 1 січня звітного (податкового) року

800 грн.

• звичайної «на дітей»

800 грн. х кількість дітей

• підвищеної

1200 грн.

• підвищеної «на дітей»

1200 грн. х кількість дітей

• максимальної

1600 грн.

Розмір граничного доходу, який дає право на ПСП

ПМПО на 1 січня звітного (податкового) року

2240 грн.

Розмір граничного доходу, який дає право на ПСП «на дітей»

Для одного з батьків: 2240 грн. х кількість дітей; для іншого — 2240 грн.

Максимальний неоподатковуваний розмір добових:

• у межах території України

МЗП на 1 січня звітного (податкового) року

320 грн.

• для відряджень за кордон

Х

80 євро

Розмір неоподатковуваної нецільової матеріальної допомоги

ПМПО на 1 січня звітного (податкового) року

2240 грн.

Нагадаємо, що нещодавно для працівників-бюджетників було підвищено розмір добових для внутрішньоукраїнських відряджень, а також граничний розмір витрат на проживання. Тепер сума добових витрат складає 60 грн., а граничний розмір витрат на проживання — 600 грн. Відповідні зміни були внесені постановою КМУ від 05.04.17 р. № 241 в додаток 1 до постанови КМУ «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» від 02.02.11 р. № 98 (зміни набули чинності з 19.04.17 р.).

Ось, мабуть, і всі нюанси, які треба знати бухгалтерові у його повсякденній роботі у зв’язку зі зміною з 1 травня розміру ПМПО.

Документи і скорочення статті

Закон про Держбюджет-2017 — Закон України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.16 р. № 1801-VIII.

Закон про індексацію Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.91 р. № 1282-XII.

Закон про оплату праці — Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.

Закон № 1105 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.

Постанова № 15постанова КМУ «Питання оплати праці працівників державних органів» від 10.12.15 р. № 15.

Постанова № 1013постанова КМУ «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.15 р. № 1013.

Постанова № 1037 постанова КМУ «Про оплату праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 28.12.16 р. № 1037.

Порядок № 1078 — Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.03 р. № 1078.

Порядок № 1266 Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.01 р. № 1266.

ЦПД — цивільно-правовий договір.

ЄСВ — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

ЄТС — Єдина тарифна сітка.

МЗП — мінімальна заробітна плата.

ПСП — податкова соціальна пільга.

ПМПО — прожитковий мінімум, установлений законодавством для працездатної особи.

ОМС — органи місцевого самоврядування.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі