Ні для кого не секрет, що списання товарів / необоротних активів (понад норми природного убутку) податківці розглядають як використання їх у негосподарській діяльності (категорія 101.04 ЗІР ДФСУ).
А це означає, що платник податків зобов’язаний нарахувати «компенсуючі» податкові зобов’язання (ПЗ) згідно з п.п. «г» 198.5 ПКУ.
Об’єкти «незавершенки» в цьому випадку — не виняток.
Єдина заковика полягає в тому — як визначити базу обкладення ПДВ? Річ у тому, що п. 198.5 ПКУ зобов’язує платників ПДВ орієнтуватися на п. 189.1 ПКУ. А в цьому пункті передбачено, що базою ПДВ-обкладення:
• для товарів/послуг буде ціна їх придбання;
• для необоротних активів — балансова (залишкова) вартість, що склалася станом на початок звітного періоду, протягом якого відбувається списання таких активів.
До якої з перелічених груп віднести «незавершенку»?
На жаль, прямої відповіді на це запитання ПКУ не містить.
Звернемося до бухобліку. Тут витрати на будівництво (виготовлення) об’єктів основних засобів до закінчення робіт і введення об’єкта в експлуатацію визнаються незавершеними капітальними інвестиціями (п. 48 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.03 р. № 561).
Тобто об’єкт незавершеного будівництва не можна зарахувати до основних засобів. Отже, не можна скористатися і звільненням від нарахування ПДВ у разі списання такого об’єкта під впливом форс-мажору (п. 189.9 ПКУ).
Водночас об’єкт «незавершенки» все-таки потрапляє в групу необоротних активів. Адже усі активи, окрім оборотних (призначені для реалізації або використання протягом операційного циклу або 12 місяців з дати балансу), належать до необоротних активів (п. 3 НП(С)БО «Загальні вимоги до фінансової звітності»).
У такому разі при списанні «незавершенки» базою обкладення для нарахування «компенсуючих» ПЗ повинна стати балансова (залишкова) вартість такого активу, тобто уся сума витрат на будівництво (виготовлення) об’єкта.
Проте, на наш погляд, це буде несправедливо. Посудіть самі, п. 198.5 ПКУ вимагає нарахування ПЗ з однією єдиною метою — компенсувати податковий кредит, сформований при купівлі товарів / послуг / необоротних активів, які задіяні в пільговій, необ’єктній або негосподарській діяльності.
Тому при списанні об’єкта «незавершенки» логічніше компенсувати лише суми ПДВ, які були сплачені при купівлі матеріалів/робіт/послуг, надалі використаних при будівництві об’єкта.
Зверніть увагу! У листі, що коментується, податківці погоджуються з таким лояльним висновком.
Контролери заявляють: якщо в процесі створення об’єктів капітальних інвестицій здійснювалися витрати на проектно-дослідницькі та/або будівельні роботи, придбання устаткування, інструментів і інвентаря, і суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, то платник ПДВ повинен нарахувати «компенсуючі» ПЗ, виходячи з вартості придбаних для такого будівництва товарів і послуг.
Тобто нараховувати «компенсуючі» ПЗ слід лише:
• якщо ви придбавали для створення об’єкта «незавершенки» товари/послуги/роботи з ПДВ;
• виходячи виключно з вартості таких «ПДВшних» покупок.
Виходить, що такі складові собівартості об’єкта «незавершенки», як зарплата, податки та інші прямі витрати, у визначенні бази оподаткування згідно з п. 189.1 ПКУ брати участь не будуть.
Проте щоб застосувати такий підхід, доведеться розбити вартість об’єкта «незавершенки» на «ПДВшні» і «безПДВшні» складові, і тільки потім їх списувати (окремо).
Якщо ж такої можливості (чи бажання) немає, то доведеться нараховувати «компенсуючі» ПЗ на усю вартість об’єкта.
