(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 46
  • № 45
  • № 43-44
  • № 42
  • № 41
  • № 40
  • № 39
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
17/25
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Листопад , 2017/№ 47

Списання кредиторської заборгованості за авансами: як відкоригувати ПДВ-зобов’язання

З коригуванням «старих» ПДВ-зобов’язань, нарахованих при отриманні авансу за товари/послуги, які так і не були поставлені покупцеві, завжди було непросто. Спочатку податківці не хотіли визнавати право постачальників зменшувати податкові зобов’язання після 1095 днів. Потім, вже погодившись, ніяк не могли визначитися, як проводити таке коригування. З часом ситуацію погіршили не лише поява СЕА, але й технічні обмеження, прописані для ЄРПН. Як вийти з ситуації, що склалася, з мінімальними наслідками, розповімо в нашій статті.

«Так», «ні» і все-таки «так»?

Виникнення кредиторської заборгованості за отриманими авансами — справа не рідкісна. Це трапляється, коли постачальник отримує від покупця аванс у рахунок подальшого постачання товарів/послуг.

У ПДВ-обліку така операція відбувається з нарахуванням ПЗ. Тобто на дату «першої» події (дату отримання авансу від покупця) продавець:

• нараховує ПДВ-зобов’язання (п.п. «а» п. 187.1 ПКУ);

• виписує ПН і реєструє її в ЄРПН (п. 201.1 ПКУ).

І звичайно ж, потім відображає такі ПЗ у ПДВ-декларації періоду виписки ПН. Після цього йому залишається відвантажити товар / надати послугу покупцеві.

Якщо протягом трьох років (термін загальної позовної давності згідно зі ст. 257 ЦКУ) постачальник так і не відвантажить товар (не надасть послугу), кредиторська заборгованість стає безнадійною (п.п. «а» п.п. 14.1.11 ПКУ).

У бухобліку її списують, а точніше, включають до доходу звітного періоду (п. 5 П(С)БО 11 «Зобов’язання», п. 15 П(С)БО 15 «Дохід»).

А у ПДВ-обліку? Якби постачальник повернув отриману суму авансу (навіть після трьох років), то на підставі п. 192.1 ПКУ він мав би повне право зменшити нараховані раніше ПЗ.

Але що робити, якщо продавець прийняв рішення списати таку заборгованість?

З одного боку, «коригувальний» п. 192.1 ПКУ дозволяє провести коригування ПЗ постачальника і ПК покупця тільки в певних ситуаціях, а саме:

• при поверненнях товарів;

• при поверненнях передоплат;

• при змінах ціни на товар/послугу;

• при зміні номенклатури товарів/послуг.

Зверніть увагу: списання безнадійної кредиторської заборгованості до цього списку не входить. Тому аж до 2014 року контролери дотримувалися думки: продавець не може відкоригувати нараховані раніше ПЗ, оскільки для цього немає підстав (див. роз’яснення в категорії 101.06 ЗІР ДФСУ; втратило силу).

Але! Ми з такою позицією не погоджувалися. Так, у ст. 192 ПКУ не прописана можливість коригування ПЗ при списанні кредиторської заборгованості, але водночас у ній немає і заборони на такі дії. Тому якщо того вимагає ситуація, постачальник може зменшити ПЗ.

Крім того, у ситуації, що розглядається, для цього є важлива причина — пропадає об’єкт обкладення ПДВ, оскільки:

• постачання товарів/послуг фактично не відбувається і раніше отриманий аванс не зараховується в рахунок оплати інших товарів/послуг;

• на момент списання безнадійної кредиторської заборгованості сума отриманого авансу набуває статусу безповоротної фіндопомоги (абз. 5 п.п. 14.1.257 ПКУ). А вона, у свою чергу, не є об’єктом обкладення ПДВ (п. 185.1 ПКУ).

Відповідно, оскільки постачання «відміняється», то зникає і об’єкт для ПДВ. А тому продавець може відкоригувати ПЗ.

На жаль, перш ніж контролери погодилися з такою позицією, минуло чимало часу.

Першою ластівкою став лист Міндоходів від 23.06.14 р. № 11237/6/99-99-19-03-02-15 // «БТ», 2014, № 37. Далі з’явилося аналогічне роз’яснення і в категорії 101.15 ЗІР ДФСУ.

При цьому зменшення ПЗ постачальника і ПК покупця при списанні безнадійної кредиторської заборгованості за авансами вони радили проводити на підставі бухгалтерських довідок, які слід було відображати у відповідних рядках ПДВ-декларацій у періоді списання кредиторської заборгованості.

Хоча на той момент (у період, коли ще не було «поголовної» реєстрації ПН/РК в ЄРПН) зменшити «безнадійні» ПЗ можна було:

• і на підставі бухдовідки. До речі, цей метод відповідав позиції контролерів стосовно коригування ПК при списанні безнадійної товарної кредиторки (див. лист Міндоходів від 25.06.14 р. № 11459/6/99-99-19-03-02-15);

• і на підставі РК.

Усе змінилося після введення Системи електронного адміністрування ПДВ (СЕА), а разом з ним:

• поголовної реєстрації ПН/РК в ЄРПН;

• впровадження формули розрахунку РЛ.

Проблемні моменти

На щастя, стосовно коригування ПЗ постачальника при списанні безнадійної кредиторської заборгованості думка податківців не змінилася. Вони, як і раніше, згодні з тим, що постачальник має право відкоригувати ПЗ після 1095 днів (лист ДФСУ від 20.07.17 р. № 1283/6/99-99-15-03-02-15/ІПК та від 11.10.17 р. № 2211/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Проблема в іншому. Як це зробити?

У листі ДФСУ від 20.07.17 р. № 1283/6/99-99-15-03-02-15/ІПК податківці говорять: постачальник має право зменшити раніше нараховану суму ПЗ на підставі РК, складеного постачальником і зареєстрованого в ЄРПН покупцем (п. 192.1 ПКУ). Ось тут і виникає головна складність.

1. Система може не пропустити такий РК у ЄРПН.

Ви напевно знаєте про те, що фіскали забороняють коригувати «старі» ПН, з дати складання яких минуло 3 роки. Для того, щоб якось вийти з ситуації, вони радять постачальникам і покупцям удаватися до більш витончених методів:

• то провести «зворотне» постачання (для поворотних операцій — категорія 101.15 ЗІР ДФСУ);

• то виписати додаткову ПН при зміні ціни (суми компенсації вартості товару) (лист ДФСУ від 07.06.17 р. № 504/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Хоча трапляються і більш лояльні роз’яснення. Наприклад, у категорії 101.15 ЗІР ДФСУ досі є роз’яснення, в якому контролери погоджуються (на прикладі зміни вартості об’єкта фінансового лізингу) — навіть після закінчення 1095 днів орендодавець повинен скласти РК до ПН і відкоригувати ПЗ.

У чому причина такого небажання контролерів дозволити постачальникові відкоригувати «старі» ПЗ? У п. 6 Порядку № 1246.

Річ у тому, що п. 6 Порядку № 1246 обмежує терміни реєстрації РК до «старих» ПН, виписаних до 01.02.15 р., які свого часу не потрапили до ЄРПН (листи ДФСУ від 07.06.17 р. № 504/6/99-99-15-03-02-15/ІПК та від 18.08.17 р. № 1677/5/99-99-12-02-01-16/ІПК).

Адже ця норма дозволяє зареєструвати РК до ПН, які одночасно відповідають таким умовам:

• на момент оформлення такі ПН не підлягали реєстрації в ЄРПН;

з дати їх складання не минув термін давності, прописаний у ст. 102 ПКУ. Тобто ті самі 1095 днів.

Ось і виходить, що якщо «стара» ПН була зареєстрована в ЄРПН, то до неї можна скласти РК після 1095 днів у звичайному порядку і зареєструвати його в ЄРПН (п. 6 Порядку № 1246 на такі ПН і РК не поширюється).

Але якщо така ПН свого часу до ЄРПН не потрапила, то РК до неї зареєструвати вийде тільки після реєстрації такої ПН в ЄРПН. Для цього постачальник товарів (послуг) повинен протягом доби відправити на реєстрацію в ЄРПН і ПН, і РК до неї.

Якщо ж з дати складання такої ПН минуло більше 1095 днів, то зареєструвати РК в ЄРПН вже не вийде.

2. Статус покупця не дозволить зареєструвати РК в ЄРПН.

Нагадаємо: «зменшуючі» РК навіть до «старих» ПН повинен реєструвати в ЄРПН покупець — платник ПДВ (п. 192.1 ПКУ).

Як ви розумієте, після такого тривалого часу (1095 днів) у нього може не лише бути анульована ПДВ-реєстрація, він до цього моменту може взагалі припинити діяльність.

Та навіть якщо з ПДВшним статусом у покупця все гаразд, є ризик, що він відмовиться реєструвати такий РК.

Адже йому в будь-якому випадку належить зменшити ПК, не чекаючи реєстрації РК (п. 17 Порядку № 569).

Як вийти з ситуації

Звичайно, «технічні причини» не повинні заважати платникові ПДВ провести коригування. Адже такої заборони в ПКУ немає.

Поза сумнівом, контролери розуміють це також, проте визнають, що нічим не можуть допомогти. Наприклад, у своєму листі від 20.10.17 р. № 2322/6/99-99-15-03-02-15/ІПК вони розглянули ситуацію, коли після закінчення 1095 днів контрагенти вирішили зарахувати суму перерахованого авансу в рахунок оплати товару іншої номенклатури. У такому разі фіскали дозволяють продавцеві:

• скласти «анулюючий» РК до «старої» ПН і зменшити нараховану раніше суму ПЗ з ПДВ;

• виписати нову ПН на дату підписання документа про зарахування передоплати, отриманої за один товар, у рахунок плати за товар іншої номенклатури.

Ось тільки як зареєструвати РК в ЄРПН, вони не знають і радять з таким питанням звернутися до Мінфіну.

Поза сумнівом, можна зробити і так. Адже постачальникові напевно хочеться збільшити свій реєстраційний ліміт. А в цьому може допомогти тільки РК, зареєстрований в ЄРПН.

На жаль, у цьому варіанті доведеться довго чекати, поки Мінфін що-небудь зробить.

Можна піти іншим шляхом — зобов’язати контролерів у судовому порядку зареєструвати РК в ЄРПН. Для цього необхідно:

1. Скласти «зменшуючий» РК до «старої» ПН і направити покупцеві для реєстрації в ЄРПН (якщо він все ще є платником ПДВ).

Йому повинне надійти повідомлення про відсутність відповідної ПН в ЄРПН з пропозицією її зареєструвати.

2. Оформити ПН в електронному вигляді і направити її на реєстрацію в ЄРПН. За нею надійде відмова в реєстрації в ЄРПН.

3. Оскаржити відмову в суді (з вимогою зобов’язати ДФСУ зареєструвати РК і ПН).

Можливо, суд стане на бік продавця, після чого останній зможе зменшити ПЗ на підставі отриманого рішення. У тому, що РК потрапить в ЄРПН, є перевага. Таке зменшення зіграє в розрахунку РЛ у складі показника ∑НаклВид.

На жаль, такий спосіб також досить витратний і вимагає великої кількості часу і сил.

Висновки

  • Як би цього їм не хотілося, але з часом контролери вимушені були погодитися: постачальник при списанні безнадійної кредиторської заборгованості має право зменшити раніше нараховану суму ПЗ.
  • Проте зробити це можна тільки на підставі «зменшуючого» РК, складеного постачальником і зареєстрованого в ЄРПН покупцем.
  • На жаль, скористатися таким дозволом від податківців не завжди можливо. Наприклад, якщо «стара» ПН, до якої складається РК, свого часу не була зареєстрована в ЄРПН, система не пропустить і РК. Крім того, «зменшуючий» РК може зареєструвати в ЄРПН тільки покупець, а якщо його вже не знайти — РК в ЄРПН не потрапить.
  • Як упоратися з цими труднощами — не знають самі контролери. Вони радять з таким запитанням звертатися до Мінфіну. Ми ж рекомендуємо — прямувати до суду і зобов’язати контролерів у судовому порядку зареєструвати РК в ЄРПН.

Документи і скорочення статті

Порядок № 569 — Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 16.10.14 р. № 569.

Порядок № 1246 — Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.10 р. № 1246.

ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.

ПК — податковий кредит.

ПН — податкова накладна.

ПЗ — податкові зобов’язання.

РК — розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.

кредиторська заборгованість, списання безнадійної заборгованості, ПДВ-зобов’язання, коригування податкових зобов’язань додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті