Нагадаємо, що постачання поліграфічної продукції (зокрема і книжок) вітчизняного виробництва на митній території України звільняються від обкладення ПДВ (п.п. 197.1.25 ПКУ).
Щоб отримати видавничу ПДВ-пільгу особам, які торгують книжками, достатньо дотриматися двох вимог:
1) торгувати книжками вітчизняного виробництва.
Звертаємо увагу! Податківці наполягають, що книжки та інша поліграфічна продукція є виробленою в Україні, якщо засновниками підприємств-виробників такої продукції виступають українські юридичні та/або фізичні особи (лист ДПСУ від 01.03.13 р. № 1232/А/15-3114). Якщо у видавництва серед засновників є іноземці, то вітчизняний статус своєї пільгової продукції доведеться доказувати контролерам;
2) продавати їх на митній території України.
На перший погляд здається, що все просто. Водночас податківці вважають, що існує ще одна вимога.
Так, з давніх-давен вони наполягають, що під видавничу пільгу з ПДВ потрапляють не всі без винятку книжки вітчизняного виробництва, а тільки ті, обсяг яких перевищує 48 сторінок. Такий висновок ви можете відшукати ще в «старенькому» листі ДПАУ від 20.09.06 р. № 17535/7/16-1517 та листі ДФСУ від 04.09.14 р. № 2935/6/99-99-19-03-02-15. У цих листах податківці наполягають, що видавнича пільга діє лише на «товсті» книжки — обсягом більше за 48 сторінок. Аргументують вони свою позицію тим, що лише такі видання вважаються книжками в розумінні розд. 2 Інструкції № 272* та Інструкції № 22**.
Водночас, на наш погляд, ці висновки податківців були надуманими. Річ у тому, що вищезгадані нормативно-правові акти не розроблені з метою застосування ПДВ-пільги, а регулюють зовсім інші відносини. Детально про це читайте у консультації «Продаємо зошити і книжки: що з ПДВ-обліком?» // «БТ», 2017, № 34-35.
У листі, що коментується, податківці продовжують гнути свою лінію. І знову дають «зелене світло» на застосування видавничої ПДВ-пільги лише для книжкових видань обсягом понад 48 сторінок.
Аргументують свою позицію податківці, як і раніше, звертаючись до положень різних нормативно-правових актів, які не стосуються оподаткування. Цього разу, щоб підтвердити свою позицію, вони не тільки згадали розд. 2 Інструкції № 272 та Інструкцію № 22, а й доповнили цей перелік новим нормативно-правовим актом з подібним висновком. Цього разу вони посилаються на положення міжнародного законодавства, а саме на Переглянуті рекомендації про міжнародну стандартизацію статистики випуску і поширення книг, газет і періодичних видань, прийнятих 1 листопада 1985 року під егідою ЮНЕСКО на Генеральній конференції Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки та культури (далі — Переглянуті рекомендації).
У п.п. «а» п. 11 Переглянутих рекомендацій прямо говориться про те, що книга — це неперіодичне видання розміром не менше 49 сторінок, не враховуючи обкладинки, опубліковане у відповідній країні і доступне для публіки.
На жаль, як це часто буває, проблему породили наші законотворці. Законом України «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні» від 06.03.03 р. № 601-IV вони вирішили підтримати виробництво «книжкової продукції» (використали «широкий» юридичний термін), а от у видавничій ПДВ-пільзі чомусь згадали всім зрозумілий побутовий термін «книжки». А за трактування глибинних відмінностей між ними, як завжди, взялися фіскали.
Отже, рекомендуємо тим, хто не хочете з ними сперечатися, застосовувати ПДВ-пільгу лише при продажу «товстих» книг. Якщо ж ви проти, то готуйтеся відстоювати свою думку в суді.