На жаль, податківці прирівнюють списання непридатних товарів до початку їх використання в негоспдіяльності платника ПДВ (листи ДФСУ від 20.04.16 р. № 8939/6/99-99-19-03-02-15, від 08.02.17 р. № 2426/6/99-99-15-03-02-15; категорія 101.04 ЗІР ДФСУ). Відповідно, податковий кредит (ПК), сформований при купівлі таких товарів, треба компенсувати шляхом нарахування податкових зобов’язань (ПЗ) (п.п. «г» п. 198.5 ПКУ).
До речі, тут є свої особливості:
1. Нараховувати «компенсуючі» ПЗ потрібно виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ.
Проте ця норма встановлює базу обкладення ПДВ тільки для необоротних активів і для товарів/послуг. А ось про продукцію власного виробництва в п. 189.1 ПКУ ні слова.
Що тоді послужить базою для нарахування «компенсуючих» ПЗ? На наш погляд, тут треба орієнтуватися на п. 188.1 ПКУ. Адже саме він встановлює мінбазу ПДВ-обкладення, у тому числі, постачань самостійно виготовленої продукції.
А те, що списання готової продукції не що інше як постачання, підтверджує п.п. «в» п.п. 14.1.191 ПКУ.
Тому, списуючи зіпсовану готову продукцію, доведеться визначити її звичайну ціну. Як це зробити?
Якщо слідувати п.п. 14.1.71 ПКУ і рекомендаціям податківців, прописаним у листі ДФСУ від 15.08.16 р. № 27600/7/99-99-14-02-01-17, підприємству доведеться:
• з’ясувати джерела інформації про ціни, які склалися на ринку ідентичних (а при їх відсутності — однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівнянних економічних (комерційних) умовах;
• визначити ринкові ціни, виходячи з даних цих джерел і при цьому обов’язково враховувати ідентичність (спорідненість, порівнянність) змісту досліджуваної операції;
• встановити відповідність ціни постачання виробника ринковим цінам тощо.
Тобто фактично провести повномасштабне маркетингове дослідження ринку, у рамках якого якимсь чином визначити ринкову ціну на свою зіпсовану продукцію (!). Де знайти такі дані? У відкритому доступі їх не знайти.
На наш погляд, для цілей нарахування «компенсуючих» ПДВ-зобов’язань звичайною ціною зіпсованої продукції може стати її балансова вартість.
До речі, ще нещодавно (навіть після встановлення мінбази на рівні звичайних цін) контролери наполягали на тому, що база ПДВ-обкладення операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх виробничої собівартості, визначеної відповідно до П(С)БО 16 «Витрати» (лист ГУ ДФС у Київській обл. від 07.07.16 р. № 1555/10/10-36-12-02*).
* Подробиці — у консультації «Мінбаза ПДВ для продукції — виробнича собівартість! «Апгрейд» від ДФСУ» // «БТ», 2016, № 31.
І хоча ні про що таке в ПКУ не згадувалося та і з такими висновками можна довго сперечатися, проте іноді — це найпростіший варіант, що не вимагає великих зусиль та значних фінансових витрат. Тому балансову вартість вважають звичайною ціною в цілях нарахування ПДВ-зобов’язань.
Але це ще не все.
Нагадаємо: п. 24 П(С)БО 9 пропонує відображати запаси в бухобліку за найменшою з двох оцінок:
1) за первісною вартістю або
2) чистою вартістю реалізації.
Якщо чиста вартість реалізації запасів виявиться нижче їх первісної вартості (ціна запасів знизиться, запаси зіпсуються або ж застаріють, або іншим чином втратять спочатку очікувану економічну вигоду), підприємство має право провести їх уцінку**.
** Детальніше про те, як провести уцінку, читайте в консультації «Знижуємо ціну товарів за новими правилами» // «БТ», 2016, № 23.
Тоді така знижена в ціні вартість зіпсованої готової продукції стане звичайною ціною для цілей нарахування ПДВ.
2. Не пізніше за останній день звітного періоду, у якому прийнято рішення про списання продукції, треба скласти зведену податкову накладну (тип причини «13») і зареєструвати її у ЄРПН.
