Датою виникнення податкових зобов’язань (ПЗ) з постачання товарів/послуг вважається дата «першої» події (п. 187.1 ПКУ):
а) або дата зарахування коштів від покупця на поточний рахунок продавця;
б) або дата відвантаження товарів, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг.
Проте кошти, перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами, зараховуються на поточні інвалютні рахунки юросіб-резидентів через розподільчі рахунки (п. 5.3 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.03 р. № 492).
А все тому, що абзацом першим п. 1 постанови Правління НБУ від 30.05.17 р. № 45 встановлена вимога обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України (МВРУ) надходжень в інвалюті з-за кордону на користь юросіб, що не є уповноваженими банками.
Розмір обов’язкового продажу складає 50 % від таких надходжень і проводиться (без доручення клієнта) на наступний робочий день після дня зарахування надходжень на розподільчий рахунок банку (п. 5 постанови № 45).
Відповідно датою надходження виручки в інвалюті буде дата надходження коштів на поточний рахунок резидента.
А датою виникнення ПЗ при отриманні передоплати в інвалюті буде дата надходження коштів на поточний рахунок:
• у нацвалюті, що надійшла від обов’язкового продажу на МВРУ;
• і в інвалюті, перерахованій у гривню за офіційним курсом НБУ на дату надходження коштів на такий рахунок.
За матеріалами ЗІР ДФСУ, категорія 101.06
