Інформація, відсутність якої може вплинути на рішення користувачів фінансової звітності, вважається суттєвою (п. 3 розд. I НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»). Орієнтовні кількісні критерії суттєвості інформації про господарські операції, події та статті фінансової звітності наведені в п. 2.20 Методрекомендацій № 635*.
Визначення терміна «суттєва помилка» знаходимо в п. 3 розд. І НП(С)БОДС 125 «Зміни облікових оцінок та виправлення помилок». Такою є помилка, виявлена в поточному періоді, внаслідок якої фінансова звітність не може надалі вважатися достовірною.
Виходить, несуттєва інформація не впливає на рішення користувачів фінансової звітності. Відповідно несуттєва помилка не позбавляє фінзвітність статусу достовірної. Чи означає це, що несуттєві огріхи можна взагалі не виправляти?
За нашим переконанням, виправляти необхідно усі неточності, у тому числі й несуттєві. Принаймні, до цього підштовхує П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» — воно не надає іншої альтернативи. Цей стандарт, на відміну від МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки», не розділяє помилки на суттєві і несуттєві. Та і жодне вітчизняне П(С)БО поріг суттєвості для розкриття інформації про виправлення помилок не встановлює. Визначати суттєвість інформації — функція керівника підприємства, якщо такі критерії не встановлені П(С)БО, іншими нормативно-правовими актами (п. 3 розд. I НП(С)БО 1).
Тому радимо виправляти усі (і несуттєві) помилки, допущені у фінзвітності за минулі роки. Непрямо це підтверджує і Мінфін в листі від 13.12.04 р. № 31-04200-30-10/22823. Висновок з нього такий: якщо Методрекомендаціями № 356** передбачене ведення регістрів бухобліку в гривнях і копійках, то при виявленні помилки складають бухгалтерську довідку, яка і буде підставою (первинним документом) для виправного запису. Таку бухдовідку складають на суму помилки і дані з неї заносять до відповідного регістру бухобліку та Головної книги в місяці виявлення такої помилки.
** Методрекомендації по застосуванню регістрів бухобліку, затверджені наказом Мінфіну від 29.12.2000 р. № 356.
Інша річ: чи треба коригувати вступне сальдо нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) на несуттєву торішню помилку, якщо вона вплинула на фінансовий результат?
Чи можна відобразити її в поточному періоді?
За приписами п. 4 П(С)БО 6, навіть якщо помилка несуттєва, але вона вплинула на фінрезультат, відкоригувати сальдо нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) на початок звітного року доведеться. Тому доки в П(С)БО 6 не внесли зміни, виправляємо усі допущені помилки за його правилами — не оглядаючись на їх суттєвість/несуттєвість.
Одне тішить: після виправлення несуттєвих помилок відкориговану фінзвітність дозволяється повторно не оприлюднювати ( п.п. 20.3 П(С)БО 6). Про це говорить і Мінфін, зокрема в листах від 22.09.03 р. № 31-04220-20-10/2515 і від 13.01.05 р. № 31-04200-20-10/508.
Більше пощастило тим, хто подає звітність за МСФЗ або є бюджетником. Вони керуються своїми стандартами, у яких суттєвість помилки має значення. Такі підприємства несуттєві помилки, допущені ненавмисно, виправляють з використанням перспективного способу перерахунку, тобто у поточному періоді без перерахунку показників попередніх періодів.
Непогано було б Мінфіну якось погоджувати свої документи і своєчасно вносити зміни, щоб підприємства різних форм власності були в рівних умовах.
Детальніше про виправлення бухпомилок див. статтю «Помилки у фінзвітності: приклади виправлення« // «БТ», 2017, № 11.
