Щоб зареєструвати складену податкову накладну (ПН) у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), у платника ПДВ має бути достатній розмір реєстраційного ліміту (РЛ). Його розмір визначається за формулою, наведеною у п. 2001.3 ПКУ. Найоперативніший спосіб збільшення розміру РЛ — перерахувати кошти на електронний рахунок, відкритий в Системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА).
Збільшення РЛ у цьому випадку залежить від самого платника ПДВ і його фінансових можливостей, а не від контрагентів чи факту здійснення підприємством імпортної операції тощо. Тому найчастіше РЛ збільшують саме перерахуванням коштів на рахунок, відкритий у СЕА.
Водночас цей спосіб має один «мінус»: у жодному нормативно-правовому акті не прописано строк, протягом якого має збільшитись РЛ після того, як кошти перераховані на електронний рахунок у СЕА.
Тому щоб через технічний збій у СЕА підприємство не потрапило в халепу (змогло своєчасно збільшили РЛ і без штрафів зареєструвати ПН), ми завжди радили поповнювати електронний рахунок для збільшення РЛ не в останню мить, а заздалегідь (детально див. у статті «Обіцяного три роки чекають, або Коли збільшують реєстраційний ліміт?» // «БТ», 2016, № 16).
Однак через відсутність вільних коштів платники ПДВ частенько перераховують кошти для збільшення РЛ в останній день, відведений для своєчасної реєстрації ПН. І відразу ж відправляють ПН на реєстрацію.
Коли СЕА працює правильно, то збільшення РЛ відбувається оперативно (після зарахування коштів на електронний рахунок) і тому проблем з реєстрацією ПН не виникає. Проте інколи через збої у роботі СЕА збільшення РЛ можна чекати не один день.
Якщо до закінчення граничного строку реєстрації ПН РЛ так і не зріс, то зареєструвати ПН своєчасно не вдасться. З часом РЛ все-таки збільшиться і ПН буде зареєстрована, але така реєстрація вже буде запізнілою. А тому податківці автоматично випишуть штраф згідно з п. 1201.1 ПКУ.
Звичайно, це несправедливо. А тому платнику не залишається іншого варіанта, як іти до суду.
Про один із таких випадків ідеться у постанові, що коментується.
Підприємство через несвоєчасне збільшення РЛ (хоча кошти було перераховано до закінчення граничного строку реєстрації ПН і вони надійшли на електронний рахунок) не змогло своєчасно зареєструвати ПН. А податківці, як і водиться, виписали йому штраф.
Підприємство звернулось до суду. Розгляд справи дійшов до ВСУ.
ВСУ (як і суди першої та апеляційної інстанцій) став на бік платника ПДВ. Він вважає, що несвоєчасна реєстрація ПН у цьому випадку відбулась не з вини платника ПДВ. Доказом цього є здійснення платником ПДВ усіх передбачених законодавством дій для своєчасної реєстрації ПН (перерахунок коштів на електронний рахунок, своєчасне направлення на реєстрацію ПН). А тому служителі Феміди вважають: платник ПДВ, здійснивши такі дії, виключив склад податкового правопорушення та довів безпідставність та протиправність податкового повідомлення-рішення.
Справедливість торжествує!
Від себе хочемо додати, що спираючись на висновки постанови, яка коментується, можна розробити алгоритм захисту від податкового свавілля при несвоєчасній реєстрації ПН через збій у роботі СЕА.
І звучить він так: щоб уникнути штрафів, платник ПДВ має здійснити всі необхідні дії, прописані у ПКУ, для реєстрації ПН. А саме:
1) перерахувати кошти в потрібній сумі для поповнення РЛ (цей факт підтверджує платіжне доручення);
2) направити до закінчення граничного строку реєстрації ПН до ЄРПН.
Водночас ми б не радили «гратися з вогнем» і відкладати збільшення РЛ та реєстрацію ПН на останній момент.
