На жаль, ні. У поточну декларацію їх включити не можна, але зневірятися не варто. Зараз пояснимо чому.
Перелік документів, за якими платник ПДВ може сформувати податковий кредит (ПК) без отримання податкової накладної (ПН), наведений у п. 201.11 ПКУ. Там згадується рахунок за послуги, вартість яких визначається за показаннями приладів обліку. Такий рахунок повинен містити загальну суму платежу, суму ПДВ і податковий номер продавця. Очевидно, документи, згадані в запитанні, відповідають цим вимогам.
А ось про період формування ПК на підставі документів, перерахованих у п. 201.11 ПКУ, у нормативних документах немає жодного слова. Виходить, якщо немає ніяких уточнень — треба дотримуватися загальних правил.
Загальні правила наголошують: платник ПДВ має право на формування ПК у періоді, в якому відбулася перша з подій (п. 198.2 ПКУ):
• списано грошові кошти з банківського рахунку в оплату товарів/послуг;
• отримано товари/послуги.
Безумовно, факт постачання має бути підтверджений відповідним документом.
При цьому, на відміну від ПН і розрахунків коригування (РК), такі документи-замінники ПН не треба реєструвати в ЄРПН. Відповідно, реєстрація не є стримуючою умовою віднесення їх до ПК. Хоча така специфічна риса має і свій негативний аспект — сума ПДВ, зазначена в таких документах, не збільшує реєстраційний ліміт покупця.
Крім того, не вийде і продовжити період формування ПК на 1095 календарних днів.
Адже згідно з п. 198.6 ПКУ, якщо платник ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до ПК суму ПДВ на підставі отриманих ПН, зареєстрованих у ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складання ПН.
Як бачите, у цьому пункті йдеться виключно про ПН. Відповідно, на інші документи такий привілей не поширюється.
Винятком тут може бути тільки РК, оскільки порядок його складання і реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для ПН (п. 21 Порядку № 1307*; лист ДФСУ від 22.01.16 р. № 2052/7/99-99-19-03-02-17).
* Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307.
Звідси висновок: формувати ПК на підставі рахунків необхідно «період у період».
Аналогічної точки зору дотримуються і самі податківці (див. листи ДФСУ від 12.09.16 р. № 19606/6/99-99-15-03-02-15 // «БТ», 2016, № 42-43 і від 05.09.17 р. № 1817/6/99-99-15-03-02-15/ІПК // «БТ», 2017, № 40).
Ну а коли так, то рахунки на оплату комунальних послуг, отримані платником ПДВ протягом останніх трьох років, включати в поточну ПДВ-декларацію не можна. Кожен такий рахунок треба відобразити в ПДВ-декларації того звітного періоду, в якому в одержувача послуг виникло право на ПК за таким документом.
А для цього є тільки один вихід — подати уточнюючі розрахунки (УР) до ПДВ-декларацій таких періодів і виправити допущені помилки. З цим погоджуються і фіскали (див. листи ДФСУ від 12.09.16 р. № 19606/6/99-99-15-03-02-15 і від 03.03.17 р. № 4476/6/99-99-15-03-02-15 // «БТ», 2017, № 16).
При цьому пам’ятайте, що подавати УР можна в межах строків давності, встановлених ст. 102 ПКУ. Тобто — протягом 1095 календарних днів.
Звісно, враховуючи те, що платник ПДВ не включав рахунки у ПК протягом 3 років, тож доведеться йому попрацювати. Але за цей час «набігла» вже пристойна сума і є сенс нею скористатися.