Ні для кого не секрет, що підприємства ЖКГ, дотримуючись вимог п. 187.10 ПКУ, нараховують податкові зобов’язання з ПДВ (ПЗ) за касовим методом. Для таких платників ПДВ датою виникнення ПЗ є (п.п. 14.1.266 ПКУ):
• або дата зарахування коштів на поточний рахунок (до каси);
• або дата отримання інших видів компенсацій.
Відвантаження/надання ж неоплаченого товару/послуги (момент, коли виникає дебіторська заборгованість) не призводить до нарахування ПЗ за «касовими» операціями.
Проте в листі, що коментується, контролери заявляють:
а) списання дебіторської заборгованості вважається одним з інших видів компенсації вартості наданих товарів/послуг. Тобто платник ПДВ, що застосовує касовий метод, на дату списання такої заборгованості повинен нарахувати ПЗ;
б) прострочена дебіторська заборгованість може бути списана тільки після вжиття необхідних заходів щодо її стягнення.
З такими висновками погодитися ми не можемо.
По-перше, під іншими видами компенсації можуть матися на увазі негрошові розрахунки: бартер, взаємозалік, надання простого векселя або зарахування зустрічних однорідних вимог.
Тобто коли відбувається відшкодування вартості товарів/послуг за рахунок інших джерел. Але ніяк не списання безнадійного боргу.
Раніше й самі податківці заявляли, що «касові» ПЗ не виникають при списанні дебіторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності. Адже при такому списанні не відбувається жодна з подій, передбачених п.п. 14.1.266 ПКУ (лист МГУ ДФСУ від 16.09.15 р. № 21853/10/28-10-06-11).
По-друге, для визнання дебіторської заборгованості безнадійною жодних додаткових заходів приймати не потрібно (див. наш коментар до наказу Мінфіну від 03.04.18 р. № 400 на с. 4).
