Роботодавці несуть відповідальність за порушення законодавства про працю у вигляді штрафів згідно зі ст. 265 КЗпП. Розміри таких штрафів наведені в ч. 2 ст. 265 КЗпП*.
* Про розміри «трудових» штрафів для 2018 року ми розповідали в статті «Штрафи за порушення трудового законодавства: розміри для 2018 року» // «БТ», 2018, № 9.
У ч. 3 ст. 265 КЗпП зазначено: штрафи, накладення яких передбачене ч. 2 ст. 265 КЗпП, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених гл. 27 ГКУ. Отже, на «трудові» штрафи не поширюються строки давності для застосування адміністративно-господарських санкцій, зазначені в ст. 250 ГКУ.
При цьому ні в ст. 265 КЗпП, ні в інших положеннях цього Кодексу не сказано про строки давності для застосування фінансових санкцій до роботодавця за порушення трудового законодавства.
Проте про строки давності для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) йде мова в ст. 114 ПКУ. Відповідно до цієї статті граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов’язань (1095 днів, або 3 роки).
Тому із запитаннями про строки давності для трудових штрафів ми звернулися до Мінсоцполітики і Держпраці.
Першим відгукнулося Міністерство. У листі від 05.01.18 р. № 8/0/22-18/134 // «БТ», 2018, № 9, відповідаючи на наш запит, зазначило: у питанні визначення строків давності для застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 265 КЗпП, слід керуватися загальними строками давності. При цьому загальними строками давності, на думку Міністерства, є строки давності, зазначені в ст. 114 ПКУ, а саме 1095 днів, або 3 роки.
На підставі таких аргументів, наведених у вищезгаданому листі, отримуємо позицію Мінсоцполітики: строк давності для застосування фінансових санкцій (штрафів) до роботодавця за порушення трудового законодавства, вчинене після 01.01.15 р. або вчинене раніше чи таке, що триває, складає 1095 днів, або 3 роки.
Підкреслимо, що позиція Мінсоцполітики побудована на застосуванні строків давності, зазначених у ПКУ. Проте ПКУ визначає відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 ПКУ). У цій же ситуації йдеться про відповідальність за порушення трудового законодавства. Отже, не можна вважати однозначним підхід Мінсоцполітики у визначенні строку давності для застосування «трудових» штрафів.
Тому в ситуації, що склалася, так важливо почути позицію Держпраці. Адже, по суті, саме це відомство є головним контролюючим органом у сфері трудових відносин.
У листі, що коментується і є відповіддю на наш запит, Держпраці виклало свою думку про строк давності для застосування «трудових» штрафів.
Важливо! Держпраці вважає, що чинним законодавством не встановлені строки давності для застосування фінансових санкцій за порушення трудового законодавства.
На підтвердження своєї думки Держпраці посилається на Порядок здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю, затверджений постановою КМУ від 26.04.17 р. № 295. Як зазначено в листі, що коментується, і в листі Держпраці від 08.09.17 р. № 9150/4/4.1-ДП-17, цим Порядком не передбачений і не встановлений період, за який може здійснюватися інспекційне відвідування.
Що маємо в результаті? Мінсоцполітики дотримується думки, що строк давності для застосування фінансових санкцій за порушення трудового законодавства складає 1095 днів, або 3 роки. А ось Держпраці виступає за відсутність строку давності для застосування «трудових» штрафів.
Ми радимо прислухатися до Держпраці, оскільки, як вже зазначалося, саме це відомство залишається головним контролюючим органом у питаннях дотримання трудового законодавства.
