Перевірки з охорони праці: що врахувати

Розпочнемо з того, що дія мораторію на перевірки, встановленого Законом України від 03.11.16 р. № 1728-VIII, на Держпраці та її територіальні органи не поширюється. Причина — вони занесені до «привілейованого» Переліку, затвердженого постановою КМУ від 18.12.17 р. № 1104.

Тож у 2018 році інспектори Держпраці мають право навідатися до будь-якого госпсуб’єкта. Щоб пережити таку перевірку з мінімальними втратами, потрібно бути до неї готовим. Поїхали…

Чим керуються перевіряючі

Головними законодавчими актами, на які орієнтуються посадові особи Держпраці, є: КЗпП, Закон про охорону праці, Закон № 877, Конвенція МОП про інспекцію праці у промисловості й торгівлі від 11.07.47 р. № 81, Конвенція МОП про інспекцію праці в сільському господарстві від 25.06.69 р. № 129, Порядок № 1232.

Також органи Держпраці спираються на Положення № 96 і Положення № 340.

Крім того, стосовно перевірок з питань охорони праці (далі — ОП) Держпраці продовжує керуватися деякими актами, розробленими під час існування Держгірпромнагляду, зокрема Критеріями № 413, наказом № 826.

Минулого року на сайті Держпраці був розміщений проект наказу Мінсоцполітики «Про затвердження Положення про організацію та здійснення держнагляду (контролю) за додержанням законодавства у сферах промислової безпеки, охорони та гігієни праці Держпраці та її територіальними органами» (http://dsp.gov.ua/…).

Цим наказом планувалося також затвердити форму повідомлення про планову перевірку, службове посвідчення і направлення на перевірку, уніфіковану форму акта і припису, що складаються за підсумками перевірки. Але, на жаль, цей документ поки що так і залишається на стадії проекту.

Види перевірок ОП

Принциповий момент. Перевірку законодавства з охорони праці не слід плутати з інспекційними відвідуваннями і невиїзними інспектуваннями додержання роботодавцями законодавства про працю, які проводяться згідно з Порядком № 295.

Так, у ході інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) додержання роботодавцями законодавства про працю можуть перевірятися в тому числі деякі працеохоронні питання*, але це не є перевірка законодавства про працю.

* Див. форму Акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, затверджену наказом Мінсоцполітики від 18.08.17 р. № 1338.

Нагадаємо, позиція Держпраці така, що із затвердженням Порядку № 295 не існує більше такого поняття, як планові і позапланові перевірки роботодавців з питань додержання ними законодавства про працю. Вони замінені інспекційними відвідуваннями (невиїзними інспектуваннями).

Водночас з інших питань, у тому числі щодо додержання законодавства з охорони праці, що цікавить нас, Держпраці продовжує проводити «традиційні» перевірки. Про що красномовно свідчать річні плани здійснення заходів державного нагляду (королю) управлінь Держпраці в областях на 2018 рік, де в предметі перевірок фігурує саме «додержання вимог законодавства про охорону праці, промислову безпеку та гірничий нагляд».

А ось перевірок з таким предметом, як додержання вимог законодавства про працю, немає. Але це знову ж таки не означає, що перевіряючі не заявляться з тим же інспекційним відвідуванням.

Отже, ми з’ясували, перевірка додержання законодавства з охорони праці — це саме перевірка додержання законодавства з охорони праці.

Відповідно якщо маємо справу саме з таким перевірочним заходом, то той же штраф зі ст. 265 КЗпП у трикратному розмірі мінзарплати за недопущення до перевірки з питань додержання законодавства про працю застосовуватися не повинен. Це важливо!

Також важливо, що в такому разі не діє застереження із Закону № 877, згідно з яким вимоги цього Закону повинні дотримуватися лише в певній частині при здійсненні заходів державного нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення. Адже, як ми з’ясували, ми маємо справу з іншим — контролем додержання вимог законодавства про охорону праці.

Знову ж таки не можна виключати такої хитрості, що перевіряючі захочуть провести перевірку, що називається «2 в 1». Тобто до працеохоронної перевірки «приєднають» інспекційне відвідування.

У такому разі потрібно бути підкованим щодо прав Держпраці при проведенні таких відвідувань.

У цьому вам допоможуть наші численні матеріали**.

** Див. статті «Трудові перевірки: актуальні акценти» // «БТ», 2017, № 37, «Перевірки-2018: фіскали, Держпраці і ще два десятки держорганів поза мораторієм» // «БТ», 2018, № 10; «Перевірки Держпраці: припис виконали, чи буде адмінштраф?» // «БТ», 2018, № 22.

Отже, «працеохоронні» перевірки (заходи) бувають плановими і позаплановими. Розглянемо порядок проведення кожного із цих видів.

Планова перевірка (захід). Про призначення такої перевірки і її строки можна дізнатися з річного плану, який розміщений на сайті відповідного обласного управління Держпраці. Частота «зустрічей» з перевіряючими залежить від ступеня ризику здійснюваної госпдіяльності (ч. 2 ст. 5 Закону № 877).

Так, періодичність проведення перевірок госпсуб’єктів: з високим ступенем ризику — не частіше за 1 раз на 2 роки; із середнім ступенем ризику — не частіше за 1 раз на 3 роки; з незначним ступенем ризику — не частіше за 1 раз на 5 років.

Хто і як визначає ступінь ризику? Сьогодні продовжують діяти Критерії № 413, розроблені ще для Держгірпромнагляду. Кабмін постановою від 18.12.17 р. № 1103 поширив ці Критерії на Держпраці і паралельно привів періодичність проведення планових перевірок, установлену Критеріями № 413, у відповідність із Законом № 877 (ср. ).

Позапланові перевірки. Усі підстави для проведення позапланових заходів ми перелічувати не будемо. Ви їх можете знайти в ст. 6 Закону № 877. Серед них, скажімо так, найреальніші:

• звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності);

• настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.

Строки перевірок. Закон № 877 обмежує строки проведення перевірок (див. таблицю).

Строки проведення перевірок

Допуск до перевірок. Про планову перевірку госпсуб’єкта повинні попередити не пізніше ніж за 10 днів. Повідомлення направляють рекомендованим листом та/або за допомогою електронної пошти або вручають особисто під розписку керівникові (ФОП) або уповноваженій особі госпсуб’єкта (ч. 4 ст. 5 Закону № 877).

«Лист щастя» вам не надійшов, а перевіряючі прибули на підприємство?

Закон № 877 дозволяє не допускати їх до перевірки (останній абзац ч. 4 ст. 5 Закону № 877).

Зрозуміло, що про позапланову перевірку вас ніхто повідомляти не буде. Але до початку перевірки посадові особи Держпраці повинні ознайомити госпсуб’єкта з підставами проведення такої перевірки (ч. 3 ст. 6 Закону № 877).

Тепер поговоримо про загальні вимоги як для планових, так і для позапланових заходів. Перед їх початком контролер повинен пред’явити керівникові юрособи/відокремленого підрозділу (ФОП) або його представникові:

1) посвідчення (направлення) на перевірку;

2) службове посвідчення.

Ба більше, інспектор повинен надати госпсуб’єкту, який перевіряється, копію першого документа (ч. 5 ст. 7 Закону № 877).

Контролер не пред’явив зазначені документи? Стаття 7 Закону № 877 надає право не допустити його до перевірки.

Якщо незважаючи на порушення «правил гри» ви все-таки допустили контролерів, то, у принципі, потім можна буде в суді поборотися за скасування результатів перевірки і звільнення від відповідальності. Але гарантії на успіх немає, оскільки є як «хороші», так і «погані» судові рішення.

Що можуть перевірити

Компетенцію Держпраці у сфері перевірок ОП і промислової безпеки на сьогодні визначає Закон про охорону праці. Зокрема, коло питань, які можуть стати предметом перевірки, визначене ст. 5 — 24 цього Закону. Зазначимо головні з них:

• відповідність умов трудового і колективного договорів нормативно-правовим актам з ОП;

• інформованість працівників про умови праці та наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

• забезпечення працівників спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту, миючими і знезаражувальними засобами відповідно до встановлених норм;

• забезпечення працівників, зайнятих на роботах з важкими і шкідливими умовами праці, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою;

• надання пільг і компенсацій працівникам за важкі та шкідливі умови праці;

• додержання законодавства про ОП жінок, неповнолітніх працівників і працівників з інвалідністю;

• навчання керівників і посадових осіб підприємства питанням законодавства про ОП;

• проведення інструктажів, навчання, перевірки знань працівників підприємства з ОП;

• додержання законодавства про розслідування й облік нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань та аварій;

• наявність і зміст організаційно-розпорядчої документації і локальних актів, що містять вимоги з ОП;

• функціонування системи управління ОП, створення відповідних служб і призначення посадових осіб, відповідальних за ОП, і розроблених для них посадових інструкцій;

• проведення обов’язкових медоглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також працівників віком до 21 року;

• виконання вимог ОП при організації робочих місць;

 відповідність санітарно-побутових умов вимогам законодавства про ОП;

• проведення атестації робочих місць у порядку і строки, визначені законодавством;

• виділення коштів на фінансування витрат з ОП (не менше 0,5 % фонду оплати праці за попередній рік).

Також список працеохоронних питань, що перевіряються, можна знайти в акті, затвердженому наказом № 826.

Зрозуміло, що підставою для проведення позапланової перевірки можуть стати окремі з перелічених питань (виходити за їх межі контролери не мають права). Якщо ж ідеться про плановий захід, то контролери цілком можуть почати «копати» практично в усіх зазначених напрямах.

Прийшли перевіряти ОП працівників, які працюють на роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, — отже, зобов’язані обмежитися тільки цією категорією працівників.

Важливі нюанси

Права перевіряючих перелічені в тому числі в ст. 39 Закону про охорону праці і дуже широкі. При цьому реалізовуватися вони повинні, зокрема, з урахуванням вимог Закону № 877.

Зокрема:

• виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб’єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду (п. 5 ст. 4 Закону № 877);

• у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб’єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються (п. 11 ст. 7 Закону № 877).