Теми статей
Обрати теми

Продаж «давальницької» продукції: чи потрібен РРО?

Децюра Сергій, податковий експерт
Виробниче підприємство передало переробному підприємству цукровий буряк для виробництва з нього на давальницьких умовах цукру. Отриману продукцію маємо намір частково реалізувати за готівку фізичним особам. Чи потрібно при цьому використовувати РРО?

Виробничі (у тому числі сільськогосподарські) підприємства знають просту істину: якщо торгувати продукцією власного виробництва з розрахунками через касу підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, то ані РРО, ані розрахункових книжок застосовувати не потрібно (п. 1 ст. 9 Закону про РРО).

Ця норма діє без проблем, якщо підприємство продає продукцію, вироблену безпосередньо ним. Наприклад, ця норма бездоганно вписується у ситуацію, якби ви продавали цукровий буряк, вирощений на своїй або орендованій землі. У цьому випадку він однозначно є продукцією вашого власного виробництва.

Немає проблем із застосуванням цієї норми і тоді, коли ви продаєте самостійно перероблену продукцію (цукор отриманий після переробки власного цукрового буряка).

Інша річ, коли переробку цукру здійснювали не ви, а переробне підприємство, з яким було укладено договір на переробку давальницької сировини. От тут і виникають проблеми. І насамперед постає запитання: чи можна вироблену на давальницьких умовах продукцію вважати продукцією власного виробництва з метою незастосування РРО?

Податківці з цього приводу на сьогодні зайняли фіскальну позицію (див., наприклад, лист ДФСУ від 22.08.18 р. № 3656/6/99-99-14-05-01-15/ІПК). Вони наполягають, що виготовлена іншим підприємством (переробником) на давальницьких умовах готова продукція (цукор) не є продукцією власного виробництва для підприємства-замовника (власника сировини). Аргументують вони це тим, що до продукції власного виробництва належить продукція, яка виробляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої праці (категорія 109.03 ЗІР ДФСУ).

Схоже, що таких висновків фіскали дійшли із листа Мін’юсту від 15.05.15 р. № 490-0-2-15/8.1. У ньому взагалі сказано, що під поняттям «єдиний технологічний процес» слід розуміти визначення повного технологічного циклу виробництва із «алкогольного» Закону України від 19.12.95 р. № 481/95-BP. Цим Мін’юст натякає, що оскільки за договором виробництва продукції із давальницької сировини не всі операції з виробництва продукції відбуваються на підприємстві, то вироблена продукція на давальницьких умовах навіть із власної сировини замовника не є власновиробленою продукцією підприємства-замовника. А тому продаж таких товарів за готівку слід проводити із застосуванням РРО і скористатися звільняючим п. 1 ст. 9 Закону про РРО не можна.

Ми не згодні з таким висновком фіскалів. Аргументуємо це тим, що:

1) у визначеннях термінів «давальницька сировина» та «операція з давальницькою сировиною» (див. пп. 14.1.41 та 14.1.134 ПКУ відповідно) прямо зазначено, що продукція, вироблена із власної сировини на давальницьких умовах, є для замовника власною готовою продукцією. Воно і не дивно, оскільки право власності на давальницьку сировину на кожному етапі її переробки, а також на вироблену з неї готову продукцію належить замовнику і не переходить до виконавця. Аналогічного висновку доходять і фіскали, коли йде мова про оподаткування операцій з такою продукцією ПДВ і застосування єдиного податку групи 4 (лист ГУ ДФС у Київській обл. від 07.07.16 р. № 1555/10/10-36-12-02, листи ДФСУ від 06.06.17 р. № 478/6/99-99-15-03-02-15/ІПК та від 13.09.16 р. № 19851/6/99-99-15-03-02-15);

2) цивільне законодавство окремо не виділяє такого виду договорів, як договори давальницької переробки. Здійснення давальницьких операцій регламентується загальними положеннями гл. 61 «Підряд» ЦКУ. Тобто «давальницькі» договори можуть бути віднесені до договорів підряду з виконанням робіт з матеріалу замовника (ст. 840 ЦКУ). Інакше кажучи, переробка продукції на давальницьких умовах є залученням сторонньої організації (підрядника) для надання послуг з виробництва певної продукції;

3) у п. 83 Методологічних основ та пояснень до позицій КВЕД, затверджених наказом Держкомстату від 23.12.11 р. № 396, прямо зазначено: замовник, який у повному обсязі залучає зовнішні ресурси для здійснення виробничого процесу, має бути класифікований як виробник у тому випадку, якщо він є власником сировини, що використовується як вхідний ресурс у виробничому процесі. Тож якщо ви маєте «виробничий» код КВЕД, то вироблена продукція із вашої сировини на давальницьких умовах належить до власної продукції;

4) на це вказують і правила бухгалтерського обліку таких операцій, прописані в пп. 433, 439, 440 Методрекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджених наказом Мінпромполітики від 09.07.07 р. № 373: виготовлена з давальницької сировини продукція вважається готовою продукцією саме замовника (оприбутковується на рахунок 26 «Готова продукція»), а витрати, понесені на її виробництво, будуть сформовані із вартості сировини, переданої в переробку, та вартості робіт з переробки (вони збираються на рахунку 23 «Виробництво»).

До відома! Мінфін у листі від 22.06.07 р. № 31-34000-10-16/12889 також погоджується з цим підходом, але вважає, що витрати на переробку повинні відображатися безпосередньо за дебетом рахунків, на яких ведеться облік виробів, отриманих з переробки (наприклад, одразу на рахунку 26). Водночас, на якому саме рахунку буде відбуватися формування вартості отриманої продукції, жодним чином не вплине на те, що така продукція є саме власновиробленою продукцією підприємства.

Крім того, аргумент фіскалів і Мін’юсту спирається на норми, прийняті не для роз’яснення правил застосування РРО чи процесу переробки продукції на давальницьких умовах, а з метою регулювання обігу алкоголю і тютюнових виробів.

А твердження фіскалів про те, що продукцією власного виробництва є тільки та продукція, яка вироблена в єдиному технологічному процесі, взагалі взято із Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III, що втратив чинність ще 28.06.15 р. У новій редакції цього Закону про власновироблену продукцію та її зв’язок із єдиним технологічним процесом взагалі нічого не говориться. Як немає таких згадок і в інших нормативно-правових актах.

Водночас, як бачимо, фіскали не зважають на ці умовності і наполягають на своєму.

Тож якщо ви не готові відстоювати своє право продавати давальницьку продукцію без РРО, радимо отримати у фіскалів індивідуальну консультацію з цього приводу і діяти виходячи з того, що вони в ній скажуть.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі