Усі «довколановорічні» заяви — 2019

Коли йдеться про «довколановорічні» заяви, передусім — це вибір системи оподаткування.

Із загальної системи на спрощену

Одразу зауважимо: тут говоритимемо про «звичайних» єдиноподатників — платників єдиного податку (ЄП) першо-, друго- і третьогрупників. Про сільгоспЄП, тобто про четверогрупників, поговоримо окремо.

Перш ніж приймати рішення про перехід на спрощену систему, слід проаналізувати вимоги, які ПКУ висуває до спрощеної системи. Вони викладені у ст. 291 ПКУ. При цьому заборонені види діяльності та форми розрахунків є «універсальними» вимогами. Вони однаково діють для всіх єдиноподатників. Решту вимог треба моніторити конкретно для обраної групи і ставки ЄП.

Припустимо, що ви відповідаєте вищенаведеному «комплекту» вимог для обраної вами групи і прийняли рішення з січня 2019 року перейти на спрощену систему оподаткування. Ви подаєте фіскалам:

• Заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі — Заява);

• Розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі — Розрахунок).

Обидва ці документи затверджені наказом Мінфіну від 20.12.11 р. № 1675. Щодо Заяви особливих питань не виникає. А от щодо Розрахунку треба зауважити: на момент подання Розрахунку фактична сума доходу за весь рік ще не відома. Тому фіскали рекомендують до фактичного доходу на момент подання Заяви додавати заплановану суму доходу за період, що залишився до кінця року (див. категорію 107.01 ЗІР ДФСУ і 108.01.01).

Заяву можна подавати або особисто, або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення (п.п. 298.1.1 ПКУ). Формально ще передбачено можливість подавати електронну заяву, однак на практиці її не реалізовано (категорія 107.12 ЗІР ДФСУ; підкатегорія 108.01.01 ЗІР ДФСУ). Аби вже з 1 січня працювати на спрощеній системі, Заяву і Розрахунок доходу необхідно подати не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного року (п.п. 298.1.4 ПКУ).

Тобто в нашому випадку не пізніше 14 грудня. Чи переноситься граничний строк подання Заяви у випадку, коли він припадає на вихідний день? ПКУ такого перенесення не передбачає (категорія 107.01 ЗІР ДФСУ).

Відкликати вже подану Заяву платник не зможе (категорія 107.01 ЗІР ДФСУ). Тому якщо ви вже її подали, вам доведеться пропрацювати на спрощеній системі щонайменше квартал. Пам’ятайте також: перехід на спрощену систему можливий тільки один раз протягом року. Тому якщо ви з 1 січня перейдете на спрощену систему, а з 1 квітня (чи з 1 липня) знову перейдете на загальну, то повернутися на спрощену систему до кінця року вже не зможете. Це прямо випливає з п.п. 298.1.4 ПКУ (див. також категорію 107.01 ЗІР ДФСУ).

І ще одне. Якщо при переході на спрощену систему ви ще не є платником ПДВ і обрали третю групу зі ставкою 3 %, ви зобов’язані стати ПДВшником. Навіть якщо ваш обсяг оподатковуваних операцій не дотягує до 1 млн грн., після якого ПДВ-реєстрація обов’язкова (п. 181.1 ПКУ). Для цього вам потрібно подати заяву за формою № 1-ПДВ. На щастя, строки її подання збігаються зі строками подання «єдиноподаткових» заяв (п.п. 3 п. 3.6 Положення про реєстрацію платників ПДВ від 14.11.14 р. № 1130, далі — Положення № 1130).

А тепер уявімо зворотну ситуацію. Ви є платником ПДВ, але плануєте стати єдиноподатником-безПДВшником (першо- чи другогрупником або третьогрупником, який сплачує ЄП за ставкою 5 %). У такому випадку ви, на думку фіскалів, повинні для зручності подати заяву на ПДВ-розреєстрацію (ф. № 3-ПДВ) разом із «єдиноподатковою» Заявою (див. категорію 101.03 ЗІР ДФСУ).

Але п.п. «в» п. 184.1 ПКУ прямо цього не вимагає. Зазначена норма лише констатує, що ПДВ-розреєстрація відбувається у разі, якщо будь-яка особа, зареєстрована як платник ПДВ, реєструється як платник ЄП, сплата якого не передбачає сплати ПДВ. А останній абзац п. 5.4 Положення № 1130 передбачає, що ПДВ-розреєстрація єдиноподатника-безПДВшника можлива просто на підставі позначки у «єдиноподатковій» Заяві, що заявник хоче бути єдиноподатником-безПДВшником (п. 8 Заяви «Обрана ставка єдиного податку»). Тому заяву за ф. № 3-ПДВ подавати необов’язково.

Детально про перехід на спрощену систему читайте у консультації «Єдиний податок: правила переходу та основи роботи» // «БТ», 2017, № 49.

На спрощеній системі зі зміною групи

Відразу скажемо, що реєстрація платником ЄП груп 1 — 3 безстрокова (п. 299.10 ПКУ). Тому якщо міняти свій діючий єдиноподатний статус ви не плануєте, то і подовжувати його ані під кінець року, ані з якоюсь іншою періодичністю не треба. Навіть якщо ви плануєте змінювати групу.

Право платника ЄП змінювати групу прописано у п.п. 298.1.5 ПКУ. Для цього потрібно зробити два кроки.

Крок перший. Перевірити відповідність вимогам, встановленим ПКУ для обраної ним групи. Як ви пам’ятаєте, для першої, другої і третьої груп встановлено різний граничний обсяг доходу і різну кількість найманих працівників. Крім того, для першої і другої груп встановлено спеціальні додаткові обмеження щодо видів діяльності і кола контрагентів, з якими вони можуть працювати.

Спецвимоги для першої і другої груп діють саме на момент перебування у цих групах. Також саме під час перебування у відповідній групі треба дотримувати критерію щодо максимальної кількості найманих працівників. А от із граничним обсягом доходу — складніше. Обсяг доходу є показником «за рік», тож потрібно слідкувати за тим, аби ваш річний дохід не перевищував граничний обсяг доходу для «наймолодшої» з обраних груп.

Крок другий. Подати фіскалам Заяву про зміну групи не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку кварталу, з якого такий платник хоче бути на іншій групі. Тож якщо ви хочете з 1 січня змінити групу (або змінити ставку всередині третьої групи), вам потрібно подати Заяву не пізніше 14 грудня.

Форма Заяви та ж, що і при переході на ЄП. Тільки у ній вам треба буде зробити відповідні позначки в потрібному вам п. 5.2 «Зміна ставки єдиного податку». У разі переходу в третю групу зі ставкою 3 % разом із Заявою на зміну групи чи ставки єдиного податку (не пізніше за 14.12.18 р.) платникові необхідно подати також і Заяву на ПДВ-реєстрацію (ф. № 1-ПДВ) (пп. «б» і «в» п.п. 4 п. 293.8 ПКУ; пп. 2 і 5 п. 3.6 Положення № 1130).

Навіть якщо ви переходите зі старшої групи в молодшу. Фіскали усно підтверджують це.

Жодних обмежень щодо кількості переходів протягом року п.п. 298.1.5 ПКУ не встановлює. Єдине «кількісне» обмеження накладається власне тим, що рік складається всього з чотирьох кварталів і, відповідно, перехід з групи в групу протягом року можна здійснити максимум чотири рази (якщо рахувати зміну групи з І кварталу наступного року). Тобто змінювати групу за власним бажанням платник єдиного податку може хоч щокварталу.

Окрема розмова — вимушена зміна групи. Вона є можливою тоді, коли першо- чи другогрупник перевищив обсяг доходу для своєї групи, але вписується в обсяг доходу для старшої групи. У такому випадку підприємець-єдиноподатник має право за Заявою з позначкою «Зміна ставки єдиного податку» перейти до старшої групи.

При вимушеному переході у старшу групу першо- і другогрупники, що порушили в четвертому кварталі 2018 року граничний обсяг доходу для своєї групи і не бажають покидати спрощенку, зобов’язані:

1) на суму перевищення нарахувати ЄП за ставкою 15 %;

2) подати Заяву на обов’язкову зміну групи не пізніше 20 числа місяця, що йде за календарним кварталом, в якому допущено перевищення обсягу доходу (пп. 1, 2 п. 293.8 ПКУ). Враховуючи, що граничний термін подання — 20 січня 2019 року припадає на вихідний — неділю, то останнім днем подання Заяви буде 18 січня.

Причому тим фізичним особам, які мають намір працювати в третій групі за ставкою 3 % (тобто із сплатою ПДВ), доведеться не пізніше 18 січня 2019 року подати і Заяву на ПДВ-реєстрацію (ф. № 1-ПДВ), додавши її до Заяви на зміну групи (п.п. 4 п. 3.6 Положення № 1130).

Зі спрощеної системи на загальну

Відмова від спрощеної системи (як і зміна групи) може бути добровільною і вимушеною. При добровільній відмові від спрощеної системи треба подати Заяву не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (п.п. 298.2.1 ПКУ). Тобто для того, аби з 1 січня відмовитися від спрощеної системи, Заява подається не пізніше 21 грудня 2018 року. Форма Заяви та ж сама, що і при переході на спрощену систему. Просто в Заяві ви повинні зробити відповідні позначки в п. 5.4 «самостійна відмова у зв’язку з переходом на сплату інших податків та зборів».

В обов’язковому порядку перейти на загальну систему єдиноподатник повинен у зв’язку з порушенням умов перебування на спрощеній системі. Найчастіше причиною переходу на загальну систему є перевищення граничного обсягу доходу. У такому разі Заяву треба подати не пізніше 20 числа місяця, що йде за календарним кварталом, в якому допущено порушення (пп. 1 — 3 п. 293.8 ПКУ). Отже, тим, хто вимушений покинути спрощену систему в IV кварталі 2018 року, Заяву треба подати не пізніше за 18 січня 2019 року. Проте навіть якщо ви Заяву на відмову не подасте, фіскали все одно вас виключать вас із «єдиноподаткового» Реєстру з 01.01.2019 р. на підставі п.п. 3 п. 299.10 ПКУ.

Для інших порушень, перелічених у п.п. 298.2.3 ПКУ, спеціальних строків для Заяви немає. Просто є вимога перейти на загальну систему. Тож подати Заяву можна, як і при добровільному переході — не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (п.п. 298.2.1 ПКУ), тобто у нашому випадку не пізніше за 21.12.18 р.

Якщо ви були єдиноподатником-безПДВшником, вам ще треба промоніторити свій обсяг оподатковуваних операцій.

Бо якщо він досяг 1 млн грн. (п. 181.1 ПКУ), ви зобов’язані реєструватися платником ПДВ, щойно полишите спрощену систему. А точніше: якщо ви перевищили 1 млн грн., заява на ПДВ-реєстрацію подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на загальну систему (у нашому випадку — не пізніше 10.01.19 р.).

Якщо не перевищили, але все одно хочете бути ПДВшником — не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого вважатиметеся платником ПДВ (п.п. 1 п. 3.6 Положення № 1130). Тобто не пізніше 11.12.18 р. Якщо ж ви були єдиноподатником-ПДВшником-квартальником — готуйтеся звітувати помісячно. Бо ж звітувати з ПДВ поквартально мають право тільки єдиноподатники (п. 202.2 ПКУ).

«Заявити про себе» для сільгоспЄП

Говорити про «довколановорічні» заяви для переходу на сільгоспЄП цього разу буде особливо цікаво. Адже завдяки Закону України від 10.07.18 р. № 2497-VIII до усіх нам звичних юридичних осіб тепер додали також і фізичних осіб — підприємців (ФОП), які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства (ФГ), а членами такого ФГ є лише члени сім’ї ФОП.

Нагадаємо, як підтвердити чи набути статусу платника сільгоспЄП у наступному році.

Юрособи-сільгоспники замість звичайної Заяви мають подати до 20 лютого (тобто останній день — 19 лютого) до контролюючого органу (п.п. 298.8.1 ПКУ):

(1) дві декларації платника ЄП групи 4 — загальну (за своїм місцем реєстрації) і звітну за кожною ділянкою окремо (за місцем розташування земельної ділянки);

(2) розрахунок частки сільгоспвиробництва (за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок) за формою, затвердженою наказом Мінагрополітики від 26.12.11 р. № 772;

(3) відомості (довідку) про наявність земельних ділянок (додаток 1 до декларації) — за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Для ФОП — претендентів на сільгоспЄП пакет документів буде трохи меншим.

Їм не потрібно подавати звітну декларацію і розрахунок сільгоспчастки. Для них достатньо подати загальну декларацію і відомості (довідку) про наявність земельних ділянок (додаток 1 до декларації) за своїм місцезнаходженням (п.п. 298.8.1 ПКУ). При цьому строки подання документів на групу 4 для ФОП ті ж самі, що і для юросіб.

Якщо аграрій (як юрособа, так і ФОП) не подасть вищезазначені документи у названий строк, то бути сільгоспєдинником йому у наступному році не судилося.

При цьому відповідно до оновлених вимог п.п. 298.8.8 ПКУ знову стати платником сільгоспЄП групи 4 ФОП зможе тільки через два роки.

Якщо аграрій, який був у 2018 році на сільгоспЄП, не бажає у наступному році перебувати у четвертій групі, то він може за власним рішенням перейти до інших груп ЄП або на загальну систему оподаткування.

Щоб опинитися на загальній системі, аграрію (як юрособі, так і ФОП) достатньо просто не подавати пакет документів на обрання групи 4 на 2019 рік. Після цього податківці анулюють його як платника сільгоспЄП з початку року на підставі п.п. 5 п. 299.10 ПКУ, й аграрій опиниться на загальній системі.

Якщо ж сільгосптоваровиробник збирається мігрувати до інших груп, то для юросіб тут особливого вибору немає — їм залишається тільки група 3, якщо вони відповідають вимогам для неї.

А от ФОП можуть, у принципі, обрати як третю, так і другу групу — залежно від свого обсягу доходу, кількості найманих працівників та видів своєї діяльності.

Для того, аби обрати замість «сільгоспної» звичайну спрощену систему, чотиригрупникам слід подати звичайну Заяву і в загальні для зміни групи строки (при зміні групи з початку 2019 року — не пізніше 14 грудня 2018 року). Відповідно разом із Заявою доведеться подати і Розрахунок. Про це фіскали прямо говорять у листі ГУ ДФС у м. Києві від 21.04.16 р. № 9449/10/26-15-12-04-18.

Крім того, у цьому листі контролери, посилаючись на п.п. 1 п. 299.10 ПКУ, рекомендують аграрію, який полишає четверту групу (чи то заради іншої групи ЄП, чи то заради загальної системи), подати також Заяву на відмову.

На наш погляд, за великим рахунком такому платнику не слід подавати Заяву про відмову від сільгоспЄП (якщо він з наступного року бажає полишити лави четвертої групи).

Річ у тім, що аграрія, який не подав документів для підтвердження свого статусу платника ЄП групи 4 на початку року, позбавлять цього статусу вже за фактом такого неподання. Водночас подана наприкінці 2018 року Заява на перехід на звичайну спрощену систему закине його у когорту звичайних спрощенців.

ПДВшність і ПДВшні заяви

Платників ПДВ чекають свої щорічні особливості. Такі як, наприклад, вибір квартального звітного періоду, річний перерахунок «анти-ЧВ», делегування філіям права складати ПН. Про це детальніше нижче.

Звітний період — квартал. Єдиноподатники групи 3, що працюють за ставкою 3 %, можуть наприкінці 2018 року змінити свій традиційний місячний звітний період на квартальний. А ті, хто вже цього року звітував поквартально, — і надалі так звітувати (п. 202.2 ПКУ). Для цього треба разом із декларацією з ПДВ за останній звітний період 2018 року (грудень або IV квартал) подати Заяву про вибір квартального звітного (податкового) періоду (додаток 1 до Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.16 р. № 21, далі — Порядок № 21).

При заповненні цієї Заяви в спеціальному полі належить зазначити не лише дату, з якої ви звітуватимете «поквартально» (тобто «з 01 січня 2019 року»), але також ставку і дату (квартал), з якої ви працюєте на спрощеній системі.

У цьому випадку квартальний період почне застосовуватися (а при продовженні — буде збережений) з першого податкового періоду 2019 року і до кінця року. Тож вибір квартального звітного періоду необхідно підтверджувати щорічно.

А тим єдиноподатникам, які мають намір припинити своє квартальне ПДВ-звітування, ніякої заяви не треба. Їм достатньо подати ПДВ-декларацію за січень 2019 року з позначкою в полі «Відмітка про перехід на місячний податковий період з поточного звітного (податкового) періоду». Те ж саме обов’язково повинні зробити ті платники ПДВ, що переходять на загальну систему з початку 2019 року.

ПДВ-заява про філію. Платник ПДВ, котрий має філії та інші структурні підрозділи, які: (1) самостійно здійснюють постачання товарів чи послуг; (2) проводять розрахунки з постачальниками і покупцями, може їм делегувати право складати ПН (п. 1 Порядку заповнення ПН, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307). Нагадаємо: повідомлення (додаток 2 до Порядку № 21) з присвоєним філії номером для складання ПН подається разом із декларацією з ПДВ за перший звітний період року (п. 9 розд. III Порядку № 21). Тобто якщо з 2019 року ви вирішили делегувати своїй філії (чи філіям) право на складання ПН, подайте повідомлення разом із декларацією з ПДВ за січень або I квартал 2019 року.

У подальшому, якщо протягом року в переліку заявлених філій відбудуться зміни, вам доведеться це ж саме повідомлення (але вже з актуальними даними) подати разом з ПДВ-декларацією за той звітний період, в якому мали місце зміни.

«Анти-ЧВ». Платникам ПДВ, що одночасно здійснюють як оподатковувані, так і неоподатковувані операції, слід обов’язково подати разом із ПДВ-декларацією за перший звітний період 2019 року додаток Д7, в якому задекларувати показник «анти-ЧВ» на увесь наступний 2019 рік. Для цього наприкінці 2018 року разом із декларацією за грудень або IV квартал необхідно провести річний перерахунок і, відповідно, розрахувати коефіцієнт «анти-ЧВ». Саме цей коефіцієнт (отриманий за підсумками річного перерахунку) і буде перенесений у декларацію з ПДВ за січень (I квартал) 2019 року і застосовуватиметься протягом усього 2019 року — аж до наступного річного перерахунку.

Екологічний податок

Платник екоподатку, який з початку наступного року не планує здійснювати забруднення навколишнього середовища, повинен скласти заяву в довільній формі про відсутність у нього об’єкта екологічного податку і повідомити про це фіскалам за місцем розташування джерел забруднення (п. 250.9 ПКУ).

Термін подання такої заяви — до спливу граничного терміну подання декларації з екоподатку за I квартал 2019 року (див. категорію 120.05 ЗІР ДФСУ). Тобто у нашому випадку — не пізніше 10 травня 2019 року*. Інакше доведеться подавати декларації з екоподатку відповідно до ст. 250 ПКУ увесь наступний рік.

*А якщо цей день буде оголошено вихідним, то не пізніше 13.05.19 р.

Отже, пильнуйте, аби не проґавити подання «довколановорічних» заяв, які є актуальними саме для вас!