Спочатку зазначимо, що потрапляння до числа ризикових платників ПДВ небезпечне тим, що всі ПН/РК, які підлягають моніторингу (тобто крім тих, які підпадають під імунітет*), блокуватимуться (п. 6 Порядку № 117**). І не врятує тут ні те, що сама операція не підпадає під критерії ризиковості, ні відповідність платника показникам позитивної податкової історії.
* Детальніше про них можна дізнатися в статті «Змінені критерії — «рятувальники» від блокування ПН» // «БТ», 2018, № 48.
** Порядок зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджений постановою КМУ від 21.02.18 р. № 117.
Нещодавно фіскали оновили критерії ризиковості платника***. Але серед них так і залишився найбільш незрозумілий та небезпечний критерій — «наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником».
*** Детальніше в статті «ДФСУ оновила критерії ризиковості платника та ризиковості операцій» // «БТ», 2018, № 48.
Включення/невключення платника до числа ризикових платників на підставі, яка цікавить нас, здійснюється за рішенням Комісії ГУ ДФС області, Києва, Офісу великих платників.
За якими ознаками, на підставі яких документів/інформації визначається, що платник здійснює ризикові операції, — про це прямо ніде не сказано.
Так, є Порядок формування переліку ризикових платників ПДВ, затверджений наказом ДФСУ від 21.03.18 р.№ 144, який визначає порядок формування Переліку ризикових платників, але в ньому лише описана технологія включення платників до переліку ризикових — має бути засідання Комісії, рішення якої оформляється протоколом. А до протоколу обов’язково додаються:
• перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.п. 1.6 Критеріїв;
• матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку;
• інша інформація, що розглядається Комісією.
Погіршує всю цю справу й те, що:
1) про включення до переліку ризикових платників ви дізнаєтеся вже за фактом блокування ПН/РК — з квитанції (рішення про включення платника до переліку ризикових приймається без участі самого платника). Окремо вас ніхто інформувати про те, що ви включені до цього переліку, і надсилати вам копію такого рішення не буде;
2) навіть якщо ви захочете конкретніше дізнатися про те, яка ж інформація свідчить про здійснення вами ризикових операцій, і подасте, наприклад, фіскалам відповідний запит, не факт, що ви отримаєте зрозумілу відповідь.
Трохи відкрити завісу над тим, яка ж інформація свідчить, що платник здійснює ризикові операції, допомагає судова практика.
Наведемо декілька прикладів, якими фіскали керуються при визначенні, чи здійснює платник ризикові операції:
1) платником у декларації з ПДВ задекларовано обсяг реалізації у 2018 році в сумі 30382,8 тис. грн., при цьому сплачено до бюджетів усіх рівнів лише 50 тис. грн. (ухвала Херсонського окружного адмінсуду від 20.09.18 р. у справі № 2140/1543/18);
2) за даними інформаційних баз ДФС установлено, що за наявності операцій придбання-реалізації імпортованих товарів значного асортименту у платника відсутні відомості щодо наявності складських приміщень — форма № 20-ОПП та фінансовий звіт не подавались (рішення Дніпропетровського окружного адмінсуду від 23.10.18 р. у справі № 0440/7159/18);
3) з аналізу реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) установлено, що підприємством придбавалися товари у контрагентів, на «вході» у яких ціна придбання в 10 разів менше ніж ціна реалізації;
4) включення підприємства до Переліку ймовірних зустрічних транзитів, за операціями.
Хоча зазначимо: судова практика підтверджує й те, що фіскали іноді не можуть узагалі навести суду хоча б якісь аргументи, на якій підставі платник включений до числа ризикових.
Що ж робити, якщо вам заблокували ПН/РК за п.п. 1.6 — «наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником»?
На наш погляд, передусім слід усе-таки спробувати розблокувати ПН/РК. Можливо, після того як ви подасте документи, що підтверджують реальність здійснення операцій, на які складено ПН, вам не лише розблокують ПН, але й виключать вас із числа ризикових платників.
Інший можливий варіант — скаржитися. Насамперед можна поскаржитися бізнес-омбудсменові або звернутися в сервіс «Пульс» ДФСУ. Як аргумент необґрунтованих дій фіскалів слід навести перше, що порушують фіскали, — у квитанціях, якими зупинені ПН, не зазначено чіткої ознаки ризиковості, яка стала підставою для зупинення реєстрації ПН, а лише міститься загальне посилання на п.п. 1.6 Критеріїв. Це позбавляє можливості своєчасно усунути виявлені контролюючим органом недоліки, які стали підставою для зупинення реєстрації поданих ним податкових накладних.
Також платник «традиційно» має право оскаржити відмову в реєстрації ПН/РК в адміністративному або судовому порядку. Поготів уже напрацьовано певну судову практику щодо оскарження відмови в реєстрації ПН на підставі п.п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника. І вона — на користь платників ПДВ.
Суди при розгляді справи звертають увагу на те:
1) чи дотримувалася процедура щодо включення платника до переліку ризикових, тобто чи було засідання Комісії, чи був протокол Комісії, матеріали, на підставі яких платник був включений до переліку ризикових;
2) чи надані фіскалами дані щодо того, на якій підставі платник включений до переліку ризикових платників ПДВ. Слід зазначити, що навіть якщо фіскали наводять якусь інформацію, суди все одно вимагають ще й реальних доказів, що платник здійснював ризикові операції (наприклад, просто факту, що заплачено мало податків при великих оборотах, недостатньо).
Тож імовірність відстояти інтереси в суді достатньо висока.
