У листі, що коментується, податківці роз’яснили питання щодо включення до складу витрат підприємця витрат «автомобільного» характеру.
Спочатку демонструється горезвісна з минулого року жорстка позиція фіскалів: ФОП не має права включати до складу витрат, пов’язаних із провадженням його госпдіяльності, витрати на утримання вантажних автомобілів. Мотивація нормами ПКУ звична:
1) легкові та вантажні автомобілі віднесені до основних засобів подвійного призначення (п.п. 177.4.6);
2) витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення не включаються до складу витрат ФОП-загальносистемника (п.п. 177.4.5)*.
* Детальніше див. у статті «Автомобіль подвійного призначення у підприємця-загальносистемника» // «БТ», 2017, № 9.
Далі приємніше. Відзначивши, що «дозвільний» перелік витрат за п. 177.4 ПКУ не містить витрат на страхування, що пов’язані з веденням госпдіяльності, харківські фіскали водночас доходять висновків, що договори страхування:
• цивільно-правової відповідальності;
• небезпечних вантажів
є (1) обов’язковим видом страхування власників наземних транспортних засобів і прямо пов’язані з наданням транспортних послуг, а отже, (2) витрати на їх придбання фізична особа — підприємець може віднести до складу витрат відповідно до п.п. 177.4.4 ПКУ.
Що надихнуло регіональних фіскалів на «сміливі» думки, здогадатись неважко. «Так» витратам за договорами страхування цивільно-правової відповідальності (так званої «автоцивілки») нещодавно сказали головні фіскали (лист ДФСУ від 11.10.17 р. № 2220/А/99-99-13-01-02-14/ІПК). Щоправда, регіональні пішли дещо далі, згадавши також обов’язковість страхування й небезпечних вантажів.
Новації загалом можна схвалювати, хоча не все так просто.
В обох згаданих вище листах звучить шаблонне застереження: консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником, якому її надано. Отже, іншим підприємцям, які збираються скористатися цим роз’ясненням, для безпечності не зайве отримати власну індивідуальну податкову консультацію (ІПК) з означеного питання. До речі, детальніше про правила надання ІПК читайте у статті «Індивідуальні податкові консультації: новий Порядок і Ко» // «БТ», 2017, № 23.
Звертаємо увагу, що витрати на страхування фіскали прямо пов’язують з наданням (!) транспортних послуг, а не просто в контексті ведення підприємцями господарської діяльності взагалі будь-якого виду. Тому звучить досить дивно: в узагальнюючому п. 174.4 ПКУ про страхування (пов’язаного з госпдіяльністю) не йдеться, а от у його складовому п.п. 174.4.4 ПКУ фіскали вбачають можливість відображення витрат страхування одного виду — «послугового». Це наводить на думку, що обговорювану «автоцивілку» вони мають намір розглядати як преференцією лише для автоперевізників. Правду кажучи, сумнівно, що контролери погодяться з витратами підприємців на неї у разі використання автотранспорту лише для власних потреб без надання автопослуг на сторону (з часом, гадаємо, все проясниться).
Іще важливий момент. Контролери зазначають: оскільки витрати на страхування неможливо безпосередньо пов’язати з отриманням конкретного доходу і враховуючи те, що вони забезпечують одержання економічної вигоди протягом тривалого періоду, то ці витрати включаються до складу витрат ФОП рівномірно протягом такого періоду. Тобто протягом строку дії договору страхування.
Вважаємо, до їх думки варто дослухатись. Адже що стосується витрат, то головне правило таке: «фактично оплачені витрати відображаємо на момент отримання доходу» за касовим методом. Причому ФОП-витрати обов’язково мають бути:
1) пов’язані з його госпдіяльністю (п. 177.2 ПКУ);
2) фактично понесені, тобто оплачені (відображаємо за касовим методом);
3) документально підтверджені (п. 177.2 ПКУ).
