Згідно з п.п. «б» п.п. 165.1.22 ПКУ не включаються до оподатковуваного доходу фізособи кошти або вартість майна (послуг), які надаються як допомога на поховання платника податків роботодавцем такого померлого платника податків (!) за його останнім місцем роботи (у тому числі перед виходом на пенсію) в розмірі, що не перевищує подвійного розміру доходу, який надає право на податкову соціальну пільгу. Тобто не перевищує у 2018 році 4940 грн.* Сума перевищення за її наявності остаточно оподатковується під час її нарахування (виплати, надання).
* Нагадаємо, що у 2018 році граничний розмір доходу, який надає право на податкову соціальну пільгу, у загальному випадку становить 2470,00 грн. (див. Шпаргалку бухгалтера «Важливі цифри 2018 року для роботодавця» // «БТ», 2018, № 1-2).
Як видно, ситуація, описана в запитанні, коли підприємство виплачує за свій кошт матеріальну допомогу на поховання не працівника підприємства, а його родича, не підпадає під дію п.п. «б» п.п. 165.1.22 ПКУ.
Відповідно, якщо піти, що називається, «у лоб», уся сума виплаченої допомоги перетвориться для одержувача в додаткове благо. Отже, з неї потрібно буде утримати ПДФО і ВЗ. А ось ЄСВ не буде (див. п. 3.31 Інструкції № 5**). Така допомога не входить до фонду оплати праці і не є винагородою за виконані роботи (надані послуги) за цивільно-правовим договором.
** Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.04 р. № 5.
Як бути? Тут на допомогу може прийти п.п. 170.7.3 ПКУ. Відповідно до цього підпункту не включається до оподатковуваного доходу фізособи сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, яка надається резидентами — юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно в розмірі, що не перевищує величину, обчислену згідно з абз. 1 п.п. 169.4.1 ПКУ (одинарний розмір доходу, який надає право на податкову соціальну пільгу). У 2018 році — 2470 грн. Усе, що вище за цю суму, — оподатковуваний дохід у вигляді додаткового блага.
Тобто під «пільгування» з ПДФО потрапити вже можна.
У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ підприємство зазначає відомості про надану нецільову благодійну допомогу, звільнену від ПДФО, з ознакою доходу «169».
Звертаємо увагу! Як свідчить роз’яснення, розміщене в категорії 103.25 ЗІР ДФСУ, під ознакою «169» податківці хочуть бачити, як не оподатковувану ПДФО, так і оподатковувану частину нецільової благодійної допомоги: «згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку, сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі та, що перевищує встановлений граничний розмір, відображається в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ під ознакою доходу «169».
Хоча доволі тривалий час вони наполягали на тому, що суму допомоги, яка перевищує граничний розмір, установлений п.п. 170.7.3 ПКУ, слід відображати у формі № 1ДФ як інші доходи з ознакою «127» (див. листи ДФСУ від 24.06.16 р. № 14009/6/99-99-13-02-03-15, від 28.05.15 р. № 22789/6/99-99-17-03-03-15, роз’яснення в категорії 103.25 ЗІР ДФСУ, що діяло до 13.11.17 р.) або як додаткове благо з ознакою «126» (див. роз’яснення в категорії 103.25 ЗІР ДФСУ, що діяло до 01.01.17 р.).
Якщо раніше (під час дії старих роз’яснень) за оподатковуваною частиною матдопомоги ви задіяли ознаки «127», «126», вважаємо, виправлятися немає необхідності.
Важливо! При отриманні нецільової благодійної допомоги в розмірі, що перевищує неоподатковувану межу (у 2018 році — 2470 грн.), фізособа-одержувач зобов’язана подати річну декларацію про доходи із зазначенням суми такої допомоги (абз. 3 п.п. 170.7.3 ПКУ).
Тепер про ВЗ і ЄСВ.
Нецільова благодійна допомога, не оподатковувана ПДФО, ВЗ теж не оподатковується (п.п. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Якщо сума допомоги перевищує у 2018 році 2470 грн., то сума перевищення оподатковується і ПДФО, і ВЗ.
Усю суму допомоги (як оподатковувану, так і не оподатковувану) потрібно відобразити в розд. II форми № 1ДФ за рядком «Військовий збір».
А ось ЄСВ на нецільову благодійну допомогу не нараховують незалежно від суми такої допомоги, оскільки ця виплата не входить до фонду оплати праці.
Підтвердження цьому знаходимо в категорії 301.03 ЗІР ДФСУ і в п. 14 розд. I Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується ЄСВ, затвердженого постановою КМУ від 22.12.10 р. № 1170.
Що стосується документального оформлення, то від працівника — одержувача допомоги потрібна заява з проханням надати нецільову благодійну допомогу у зв’язку із сімейними обставинами. На підставі заяви керівник підприємства видає відповідний наказ (розпорядження). Копію свідоцтва про смерть родича працівника можна не додавати, оскільки допомога нецільова.
На завершення декілька слів про податок на прибуток. Уже достатньо давно об’єкт оподаткування визначаємо на підставі бухгалтерського фінрезультату до оподаткування. Тобто до «витратності» матдопомоги запитань не виникає.
Побоювання можуть виникнути в так званих високодохідників (дохід понад 20 млн грн. на рік) і малодохідних підприємств (з доходом не більше 20 млн грн. на рік), що не відмовилися від застосування різниць. Але «збільшуючих» різниць для випадку, що цікавить нас, немає (різниці з пп. 140.5.9, 140.5.10 ПКУ тут не діють). Відповідно і коригувати бухфінрезультат не доведеться.
